МІНІСТЕРСТВО
ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
05.09.2002 N 626 |
Зареєстровано в
Міністерстві
юстиції України
18 жовтня 2002 р.
за N 834/7122
Про затвердження Правил плавання
кораблів і суден у бухтах, на рейдах м. Севастополя і на підходах до нього
( Із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту
N 693 від 04.09.2003
Наказами
Міністерства інфраструктури
N 44 від 18.04.2011, N 5 від 13.01.2014, N 80 від 27.02.2015, N 767 від 10.10.2022 )
З метою забезпечення
безпеки судноплавства і впорядкування руху суден і кораблів у бухтах, на рейдах
м. Севастополя і на підходах до нього, відповідно до статей 3, 10 та 110
Кодексу торговельного мореплавства України НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила плавання
кораблів і суден у бухтах, на рейдах м. Севастополя і на підходах до нього
(далі - Правила), що додаються.
2. Державному департаменту морського і
річкового транспорту (Скворцов Г.П.):
2.1. Подати на державну реєстрацію в
установленому порядку зазначені Правила до Міністерства юстиції України.
2.2. Привести обов'язкові постанови
щодо Севастопольського морського торговельного порту у відповідність до
зазначених Правил.
2.3. Довести ці Правила у
встановленому порядку до відома зацікавлених міністерств та інших органів
виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, мореплавців.
3. Контроль за виконанням цього наказу
покласти на заступника Державного секретаря Симоненка С.В.
Міністр |
Г.Кірпа |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
транспорту України
05.09.2002 N 626
(у редакції наказу
Міністерства
інфраструктури
України
від 18.04.2011 N 44)
( Дію Правил призупинено на час дії
розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 N 578-р "Деякі питання функціонування морського та
річкового транспорту" згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 80 від 27.02.2015 )
плавання кораблів і
суден у бухтах, на рейдах м. Севастополя і на підходах до нього
1.1. Ці Правила є обов'язковими для
фізичних та юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність у зоні дії центру
регулювання руху суден, визначеній у розділі II цих Правил.
1.2. У цих Правилах вживаються такі
скорочення:
ВМС ЗС України -
Військово-Морські Сили Збройних Сил України;
ЗНО - засоби
навігаційного обладнання;
Служба капітана СМП -
служба капітана Севастопольського морського порту;
IMO - Міжнародна
морська організація (International maritime organization);
капітан СМРП -
капітан порту державного підприємства "Контора капітана Севастопольського
морського рибного порту";
капітан СМП - капітан
Севастопольського морського порту;
МПЗЗС-72 - Міжнародні
правила запобігання зіткненню суден на морі 1972 року (зі змінами);
ОРРК - органи
регулювання руху кораблів ВМС ЗС України, Адміністрації Держприкордонслужби
України, Чорноморського флоту Російської Федерації;
ПДР - полігон
девіаційних робіт;
ПРДР - полігон
радіодевіаційних робіт;
РЛС - радіолокаційна
станція;
РОЧ - район
очікування;
РШ - рекомендований
шлях;
РЯС - район якірних
стоянок;
СМРП - державне
підприємство "Севастопольський морський рибний порт";
СМП - Севастопольська
філія державного підприємства "Адміністрація морських портів України
(Севастопольський морський порт)";
СРР - система
розподілу руху;
СРРС - служба
регулювання руху суден;
УКХ - ультракороткі
хвилі;
ЦРРС - центр
регулювання руху суден;
ЧФ РФ - Чорноморський
флот Російської Федерації.
1.3. У цих Правилах терміни вживаються
в такому значенні:
вік - вік судна,
виражений кількістю років з дати його поставлення;
довжина судна
(корабля), ширина судна (корабля) та висота борту судна (корабля) - максимальні
габарити (розміри) судна (корабля), визначені у суднових документах;
зона дії ЦРРС -
оголошена в цих Правилах акваторія, у межах якої ЦРРС виконує свої функції та
надає суднам (кораблям) послуги, визначені цими Правилами;
зона радіолокаційного
контролю ЦРРС - сектор (район) у зоні дії ЦРРС, який збігається із зоною
покриття радіолокаційних станцій, що входять до складу ЦРРС, та в якому
здійснюється радіолокаційний контроль за суднами (кораблями);
інформаційне забезпечення
мореплавства - передача на судна (кораблі) гідрометеорологічної інформації,
відомостей про зміни в роботі ЗНО, зміщення плавучих ЗНО із штатних місць та
іншої навігаційно-гідрографічної і гідрологічної інформації, а також інформації
про стан руху суден (кораблів) у зоні дії ЦРРС та про фактори, що ускладнюють
плавання. Інформація надається з ініціативи ЦРРС або на запит суден (кораблів);
корабель - військовий
корабель (катер, судно, підводний човен у надводному стані, екраноплан тощо),
що входить до складу військово-морських сил (флоту), здатний вирішувати певні
бойові або спеціальні завдання і має зовнішні знаки, що визначають його
державну та військову приналежність;
нафта важких сортів -
вантаж нафтового танкера, що визначений пунктом 2 правила 21 Додатка I до
Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, зміненої
Протоколом 1978 року до неї (далі - MARPOL);
нафтовий танкер -
нафтовий танкер відповідно до визначення, наведеного у правилі 1 Додатка I до
MARPOL;
нафтовий танкер з
одинарним корпусом - нафтоналивне судно, яке не відповідає вимогам щодо
подвійного корпусу чи еквівалентної конструкції, установленим правилами 19 і
28.6 Додатка I до MARPOL;
оголошена осадка -
величина максимальної осадки суден (кораблів), що оголошується портом на
календарний рік або на навігаційний період;
організація руху
суден - планування безпечного руху суден (кораблів) у зоні дії ЦРРС на підставі
отриманих від агентів або капітанів суден (кораблів) заявок на рух і надання
послуг ЦРРС, а також отриманих від ВМС ЗС України, ЧФ РФ та Адміністрації
Держприкордонслужби України планів переходів кораблів, складання графіків руху
суден (кораблів) і їх коригування відповідно до реальної судноплавної
обстановки;
осадка судна -
фактична осадка судна (корабля);
послуги СРРС -
інформаційні послуги, радіолокаційне проведення (навігаційна допомога),
радіолокаційний контроль за рухом і стоянкою суден (кораблів) на якорі,
регулювання руху суден;
прохідна осадка -
осадка, яка визначається для судна (корабля) із врахуванням запасу глибини і
ширини смуги безпечного руху на судноплавному шляху або акваторії за умови
врахування гідрометеорологічної обстановки в період проведення судна (корабля)
і може відрізнятися від оголошеної осадки як у бік зменшення, так і в бік збільшення;
радіолокаційне
проведення (навігаційна допомога) - надання судну (кораблю) допомоги у складних
гідрометеорологічних умовах або в разі виходу з ладу чи відсутності на судні
необхідних навігаційних приладів шляхом передачі інформації, яка сприятиме прийняттю
відповідних рішень капітаном судна (командиром корабля) щодо безпечного
плавання цього судна (корабля);
радіолокаційний
контроль - спостереження за положенням судна (корабля) (визначення координат і
параметрів руху) за допомогою радіолокаційної станції ЦРРС та передача
попередження про відхилення судна (корабля) від безпечного маршруту плавання
або від точки віддачі якоря, попередження суден (кораблів) у разі виникнення
(розвитку) ситуації небезпечного зближення з іншими суднами (кораблями), об'єктами,
небезпечними глибинами та надання рекомендацій щодо уникнення небезпеки,
попередження судна (корабля) про порушення МПЗЗС-72 та цих Правил у зоні дії
ЦРРС;
регулювання руху
суден - встановлення режиму руху суден (кораблів), надання суднам (кораблям) рекомендацій
та вказівок, які стосуються черговості руху, часу початку руху, маршруту,
швидкості та інтервалів руху, місць якірних стоянок;
судно - будь-який
невійськовий плавзасіб у надводному стані;
танкер для ШРР
(шкідливих рідких речовин) - судно, відповідно до визначення, наведеного у
правилі 1 Додатка II до MARPOL;
танкер-хімовоз -
судно, відповідно до визначення, наведеного у правилі 1 Додатка II до MARPOL;
центр регулювання
руху суден - структурний підрозділ служби регулювання руху суден, який бере участь
у забезпеченні безпеки судноплавства у зоні дії ЦРРС шляхом виконання своїх
функцій та надання суднам (кораблям) послуг.
1.4. Вимоги цих Правил поширюються на
частину акваторії внутрішніх вод і територіального моря України, що обмежена:
на півночі -
паралеллю мису Лукул (44 град. 50,40 мін. N);
на заході та півдні -
лінією, що збігається з межею територіального моря України;
на сході - меридіаном
мису Сарич (33 град. 44,30 мін. E).
1.5. Порядок плавання на акваторіях
СМП та СМРП, порядок входження в порти (виходу з портів) визначаються
обов'язковими постановами по портах, які не повинні суперечити цим Правилам.
За наявності
розбіжностей між вимогами обов'язкових постанов СМП та СМРП і цих Правил слід
керуватися останніми.
1.6. Дія цих Правил не поширюється на
акваторії, що є зонами відповідальності за забезпечення безпеки мореплавства
ВМС ЗС України, Адміністрації Держприкордонслужби України, а також передані в
оренду Російській Федерації.
Регулювання руху
кораблів здійснюється спільно ЦРРС та ОРРК.
1.7. Судна (кораблі) завдовжки менше
20 метрів та судна місцевих пасажирських ліній повинні користуватися
прибережними маршрутами та призначеними для них РШ. Ці судна (кораблі)
зобов'язані поступатися дорогою іншим суднам (кораблям).
1.8. ЦРРС надає послуги суднам
(кораблям) згідно з розділом V цих Правил.
Для суден (кораблів)
завдовжки 30 метрів і більше використання послуг, зазначених у пунктах 5.2 та
5.4 розділу V цих Правил, є обов'язковим.
Використання інших
послуг здійснюється відповідно до вимог пунктів 5.1 та 5.3 розділу V цих
Правил. Із суден (кораблів) стягується збір за надані ЦРРС послуги згідно з
чинним законодавством України.
Із кораблів ВМС ЗС
України, ЧФ РФ, Адміністрації Держприкордонслужби України та із суден
(кораблів) завдовжки менше 30 метрів збір за надані послуги не стягується.
1.9. ЦРРС у зоні своєї дії виконує
такі функції:
виявлення суден
(кораблів), що входять у зону дії ЦРРС, встановлення зв'язку з ними, отримання
та реєстрація необхідних даних про кожне судно (корабель), повідомлення
капітану Севастопольського морського порту про виявлення суден, плавання яких у
зоні дії ЦРРС заборонено;
допомога у
встановленні зв'язку між суднами (кораблями) і береговими організаціями та
службами з питань, що пов'язані із забезпеченням безпеки руху суден (кораблів);
інформаційне
забезпечення мореплавства, зокрема інформування суден окремих категорій про
заборону їх плавання в зоні дії ЦРРС;
організація і
контроль за рухом суден (кораблів);
сприяння
аварійно-рятувальним, пошуково-рятувальним, буксирним, днопоглиблювальним та
іншим спеціальним роботам.
1.10. У зоні дії ЦРРС можуть тимчасово
закриватися для судноплавства морські райони, акваторії або ділянки акваторій.
З метою забезпечення
безпеки судноплавства інформація про закриття таких районів негайно передається
на адресу ЦРРС, а до відома мореплавців та організацій доводиться у
встановленому порядку.
1.11. Забороняється плавання в зоні
дії цих Правил нафтових однокорпусних танкерів дедвейтом 600 тонн та більше, що
перевозять важкі сорти нафти, а також однокорпусних нафтових танкерів дедвейтом
600 тонн та більше й віком 25 років та більше після дати поставлення судна, яка
визначається пунктами 28.1-28.6 правила 1 Додатка I до MARPOL. Плавання таким
суднам дозволяється за розпорядженням капітана Севастопольського морського
порту лише у випадках, якщо судно перебуває у скрутному становищі та шукає
порт-притулок або якщо судно без вантажу прямує до порту на ремонт.
Забороняється
плавання в зоні дії цих Правил нафтових танкерів, які досягнули віку 25 років
та більше після дати їх поставлення, дедвейтом 5000 або більше, але менше 20000
тонн або дедвейтом 20000 тонн або більше, які перевозять сиру нафту, нафтове
паливо, важке дизельне паливо або мастильну олію як вантаж або 30000 тонн або
більше, які перевозять інші види нафти і які відповідають вимогам Правил
18.1-18.9, 18.12-18.15, 30.4, 33.1, 33.2, 33.3, 35.1, 35.2 і 35.3 Додатка I до
MARPOL обладнаних лише подвійним дном або подвійними бортами, які не
використовуються для перевезення нафти і розміщені по всій довжині вантажного
танку або обладнані відсіками подвійного корпусу, які не використовуються для
перевезення нафти і розміщені по всій довжині вантажного танку, але не
відповідають умовам для надання звільнення від вимог Правила 20.1.3 Додатка I
до MARPOL.
Нафтоналивним суднам,
зазначеним у абзацах першому та другому цього пункту, дозволяється плавання
виключно в акваторії морського порту за умови наявності у таких суден діючих
документів, що видаються класифікаційним товариством (визнаною організацією),
якому (якій) делеговано повноваження відповідно до чинного законодавства, а
також відповідності вимогам схеми оцінювання їх стану, ухваленою резолюцією
Міжнародної морської організації від 27 квітня 2001 року MEPC.94(46) зі змінами
і доповненнями, внесеними резолюцією Міжнародної морської організації від 11
жовтня 2002 року MEPC.99(48) та резолюцією Міжнародної морської організації від
04 грудня 2003 року MEPC.112(50), що проводиться класифікаційним товариством
(визнаною організацією), якому (якій) делеговано повноваження відповідно до
чинного законодавства.
Забороняється
плавання в зоні дії цих Правил танкерів-хімовозів, танкерів для ШРР, у тому
числі змішаного "ріка-море" плавання дедвейтом 600 тонн та більше, що
не мають документів, які підтверджують їх відповідність вимогам, що встановлені
Додатком II до MARPOL (Міжнародного свідоцтва про запобігання забрудненню при
перевезенні шкідливих рідких речовин наливом або Міжнародного свідоцтва про
придатність судна до перевезення небезпечних хімічних вантажів наливом або
Свідоцтва про придатність судна до перевезення небезпечних хімічних вантажів
наливом).
1.12. Загальний контроль за
дотриманням вимог цих Правил здійснює Адміністрація судноплавства.
Державний нагляд за
дотриманням чинного законодавства і правил мореплавства, а також міжнародних
договорів України щодо мореплавства у межах своїх функцій здійснюють капітани
портів.
2.1. Зоною дії ЦРРС (додаток 1) є
водний простір, що обмежений:
на півночі -
паралеллю мису Лукул (44 град. 50,40 мін. N), включаючи акваторію
Севастопольської бухти, обмежену лінією, що з'єднує північний і південний
вхідні моли, канал та ківш річки Чорна, акваторію Козачої бухти, обмежену
лінією, що з'єднує вхідні миси;
на заході та півдні -
лінією, що збігається з межею територіального моря України;
на сході - меридіаном
мису Сарич (33 град. 44,30 мін. E), включаючи акваторію Балаклавської бухти,
обмежену лінією, що з'єднує вхідні миси.
У зону дії ЦРРС не
входять акваторії бухт, обмежених лініями, що з'єднують:
у Комишевій бухті -
Західний (44 град. 35,55 мін. N; 33 град. 25,00 мін. E) та Східний (44 град.
35,54 мін. N; 33 град. 25,20 мін. E) вхідні моли;
у бухті Абрамова -
вхідні миси в точках 44 град. 35,93 мін. N; 33 град. 25,62 мін. E та 44 град.
36,22 мін. N; 33 град. 26,04 мін. E;
у бухті Кругла -
вхідні миси в точках 44 град. 36,32 мін. N; 33 град. 26,34 мін. E та 44 град.
36,42 мін. N; 33 град. 26,83 мін. E;
у Стрілецькій бухті -
вхідні миси в точках 44 град. 36,72 мін. N; 33 град. 28,11 мін. E та 44 град.
36,72 мін. N; 33 град. 28,44 мін. E;
у Пісочній бухті -
вхідні миси в точках 44 град. 36,65 мін. N; 33 град. 28,82 мін. E та 44 град.
36,74 мін. N; 33 град. 29,19 мін. E;
у бухті Карантинна -
вхідні миси в точках 44 град. 36,88 мін. N; 33 град. 29,70 мін. Е та 44 град.
36,91 мін. N; 33 град. 30,12 мін. Е.
У зону дії ЦРРС не
входять акваторії, що є зоною відповідальності ВМС ЗС України, Адміністрації
Держприкордонслужби України й такі, що передані в оренду Російській Федерації.
2.2. У зоні дії ЦРРС є відкриті та закриті
(військові) СРР, РШ, РОЧ, РЯС, ПДР та ПРДР.
Використання
відкритих СРР, РШ, РОЧ, РЯС, ПДР та ПРДР здійснюється з дозволу ЦРРС,
використання закритих (військових) - з дозволу організацій, які їх контролюють,
з обов'язковим інформуванням про це ЦРРС.
III. Організація руху суден (кораблів)
3.1. У зоні дії ЦРРС встановлено
цілодобовий регульований порядок руху суден (кораблів).
3.2. Регулювання руху здійснюється
ЦРРС спільно з такими службами:
диспетчером або
Службою капітана СМРП - у межах акваторії, що надана у користування СМРП згідно
з постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року № 823 "Про
надання державному підприємству "Севастопольський морський рибний
порт" у користування акваторії";
диспетчером або
Службою капітана СМП - у межах акваторії, що надана у користування державному
підприємству "Адміністрація морських портів України" згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року № 406 "Деякі
питання акваторій морських портів";
ОРРК - у межах
акваторій Міноборони України та Адміністрації Держприкордонслужби України,
визначених у постанові Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1933 "Про
забезпечення безпеки мореплавства в районі м. Севастополя", у межах
акваторій, що передані в оренду Російській Федерації відповідно до Угоди між
Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від
28.05.97, а також у межах акваторій спільного базування кораблів ВМС ЗС України
та ЧФ РФ.
3.3. Заявка на підхід, плавання суден
(кораблів) у зоні дії ЦРРС, надання лоцманських послуг та послуг ЦРРС (додаток
2) має бути надана до ЦРРС до 20-ї години доби, що передує добі приходу судна
(корабля):
капітанами
(судновласниками, агентами) суден (кораблів);
диспетчером або
Службою капітана СМРП та СМП;
диспетчерами або
черговими підприємств та організацій, що приймають судна (кораблі) біля своїх
причалів.
У заявці вказуються
такі відомості про судно (корабель):
назва суднового
агента (оператора);
назва, прапор, тип,
рік побудови, власник судна (корабля);
ідентифікаційні
номери IMO та MMSI;
радіопозивний;
максимальні довжина,
ширина і висота борту від кіля;
осадка носом та
кормою;
дедвейт-, брутто- та
нетто-тоннаж;
належність судна до
нафтових танкерів з одинарним корпусом (для нафтових танкерів);
назва та кількість
вантажу, наявність нафти важких сортів (для нафтових танкерів);
назва палубного
вантажу та кількість;
кількість пасажирів;
звідки прямує (бухта,
причал, порт, країна);
куди прямує (бухта,
причал, порт, країна);
час приходу в порт (бухту)
та час відходу з порту (бухти);
мета заходження;
заплановані час та
місце входження в зону дії ЦРРС;
наявність робочих
каналів зв'язку із ЦРРС;
відомості про
несправності суднового устаткування, що впливають на безпеку плавання судна
(корабля);
підтвердження прийому
судна портом;
час надання лоцмана;
необхідна кількість
буксирів та їх потужність;
для суден (кораблів),
що буксирують об'єкти, - спосіб буксирування, максимальні розміри каравану,
кількість, назва та розміри об'єктів, що буксируються.
Додатково у період
льодової кампанії (на вхід, за необхідності) вказуються:
льодовий клас судна;
потужність головної
енергетичної установки;
матеріал гвинта;
швидкість повного
маневреного ходу;
кількість палива,
води та провізії.
У разі входження
судна (корабля) у бухти (виходу з бухт) протягом однієї доби дозволяється
подавати одну заявку із указанням необхідних даних через знак "/".
3.4. Диспетчери або Служба капітана
СМРП та СМП, диспетчери (чергові) підприємств та організацій, що приймають
судна (кораблі) біля своїх причалів, щодоби до 20-ї години інформують ЦРРС про
заявки на підхід (відхід) суден (кораблів) на наступну добу.
3.5. Плани переходів кораблів,
з'єднань кораблів ВМС ЗС України, Адміністрації Держприкордонслужби України та
ЧФ РФ повинні бути надані ОРРК цих організацій до ЦРРС до 20-ї години доби, що
передує даті виконання плану.
3.6. Інформація про входження у
Балаклавську бухту (вихід із бухти) кораблів Адміністрації Держприкордонслужби
України передається її ОРРК до ЦРРС за 30 хвилин до запланованого часу
виконання цих заходів.
3.7. У разі проведення в зоні дії ЦРРС
спортивних заходів за участю гребних шлюпок, вітрильних яхт, байдарок тощо
відповідальна особа зобов'язана до 20-ї години доби, що передує дню проведення
заходів, надати до ЦРРС письмову інформацію про:
наявність плану
проведення заходу, погодженого в установленому порядку;
час та район
проведення;
кількість та тип
плавзасобів;
назви, типи, позивні
суден (кораблів) забезпечення та наявність у них робочих каналів ЦРРС;
прізвища, імена та по
батькові керівника заходу та особи, відповідальної за безпеку проведення
заходу, їх місцеперебування та засоби зв'язку з ними.
3.8. З метою організації руху суден
ЦРРС на підставі отриманої інформації, заявок та планів переходів встановлює
черговість, що затверджується у графіку руху суден (кораблів) на наступну добу
та графіку надання лоцманів для суден (кораблів), що підлягають лоцманському
проведенню. До 22-ї години доби, що передує дню виконання графіка, ЦРРС
доводить його до відома служб, зазначених у пункті 3.2 цього розділу.
Якщо в заявках та
планах переходів зазначено однаковий час, черговість встановлюється у такому
порядку:
військові кораблі
(судна);
пасажирські судна і
пороми, що прямують за розкладом;
гідрографічні судна
(катери), що прямують для відновлення ЗНО;
судна зі
швидкопсувними вантажами і рибною продукцією;
судна з небезпечними
вантажами;
лінійні судна;
судна, зайняті
буксируванням;
інші судна відповідно
до черговості надходження заявок.
Кораблі Адміністрації
Держприкордонслужби України мають пріоритетне право на вхід у Балаклавську
бухту та вихід з неї.
Незалежно від графіка
руху суден (кораблів) на добу позачергово обслуговуються:
аварійні судна
(кораблі);
судна (кораблі), що
прямують для надання допомоги;
судна (кораблі) з
важкохворими на борту.
3.9. У разі потреби екстреного виходу
кораблів ВМС ЗС України, ЧФ РФ із бухт ОРРК повинні не пізніше ніж за 30 хвилин
до виходу кораблів інформувати про це ЦРРС, зазначивши необхідні заходи для
забезпечення безпеки виходу кораблів (повне або часткове обмеження руху інших
суден (кораблів)). При цьому управління рухом кораблів ВМС ЗС України та ЧФ РФ
здійснюють ОРРК цих організацій.
Перед екстреним
виходом із бухт кораблів Адміністрації Держприкордонслужби України її ОРРК
негайно інформує про це ЦРРС.
ЦРРС повинен вжити
заходів для забезпечення безпечного виходу кораблів.
IV. Порядок зв'язку та взаємодії ЦРРС із суднами
(кораблями)
4.1. Взаємодія усіх суден та кораблів
із ЦРРС є обов'язковою.
Судна (кораблі)
завдовжки менше 30 метрів взаємодіють із ЦРРС на добровільних засадах.
Незважаючи на це, такі судна (кораблі) зобов'язані виконувати вказівки ЦРРС, що
стосуються питань забезпечення безпеки судноплавства у зоні дії ЦРРС.
4.2. Кораблі ВМС ЗС України, ЧФ РФ та
Адміністрації Держприкордонслужби України взаємодіють із ЦРРС безпосередньо або
через ОРРК.
4.3. Жодне судно (корабель) не має
права входити, починати рух або інші маневри у зоні дії ЦРРС до моменту
встановлення зв'язку з ЦРРС та одержання від нього вказівок і рекомендацій.
4.4. Судно (корабель) під час плавання
у зоні дії ЦРРС має нести постійну радіовахту на робочому каналі ЦРРС. Перехід
на інший канал зв'язку або припинення радіовахти на робочому каналі
здійснюється судном (кораблем) після узгодження з ЦРРС (канали радіозв'язку та
телефони ЦРРС, ОРРК і портових служб зазначені у додатку 3).
4.5. Капітан судна (командир корабля
або з'єднання кораблів) за 30 хвилин до підходу до зони дії повинен повідомити
ЦРРС про свій підхід та одержати дозвіл на рух.
4.6. Під час першого радіоконтакту ЦРРС
має право отримувати (уточнювати раніше отриману) інформацію про судно
(корабель), визначену у пункті 3.3 розділу III цих Правил.
З метою ідентифікації
судна (корабля) ЦРРС має право вимагати від нього повідомлення своїх
географічних координат або про своє місце розташування відносно берегового
орієнтира, виконання характерного маневру або підняття розпізнавального
сигналу.
4.7. Дозвіл на входження у бухту
(вихід із бухти) запитується не пізніше ніж за 1 годину до входження в бухту
(виходу з бухти):
для кораблів -
командиром корабля безпосередньо у ЦРРС або через ОРРК;
для невійськового
судна - капітаном судна безпосередньо у ЦРРС.
У запиті дозволу на
входження (вихід) судна (корабля) у бухту (із бухти) зазначається запланований
час входження (виходу). Часом входження (виходу) вважається час проходження
судном (кораблем) вхідних молів (мисів) бухти.
Дозвіл дійсний
протягом 30 хвилин від запланованого часу входження в бухту (виходу із бухти).
У разі неможливості
здійснення судном (кораблем) входження в бухту (виходу із бухти) у встановлений
термін дозвіл необхідно отримати повторно.
4.8. ЦРРС дає дозвіл на рух на
підставі графіка руху суден (кораблів) на добу та загальної судноплавної
обстановки в зоні дії.
4.9. Обов'язковими для виконання
суднами (кораблями) є вказівки ЦРРС, що стосуються заборони руху, часу початку
руху, маршруту, черговості, швидкості, інтервалу, місця якірної стоянки та дій
для запобігання безпосередній небезпеці. Судно (корабель), що одержало вказівки
або рекомендації ЦРРС, підтверджує їх одержання та повідомляє про свої наміри і
дії.
4.10. Судно (корабель) у зоні дії
ЦРРС, що зазнало впливу негативних природних умов, зобов'язане негайно
повідомити про це ЦРРС і надалі керуватися його рекомендаціями та вказівками.
4.11. Усі судна (кораблі) під час
плавання в зоні дії ЦРРС негайно повідомляють ЦРРС про:
виявлені
невідповідності в місцезнаходженні або роботі ЗНО;
виявлені обставини,
що негативно впливають на безпеку судноплавства;
несправності суднових
механізмів, що впливають на безпеку судноплавства;
дії, що негативно
впливають на охорону людського життя або навколишнього природного середовища.
4.12. У разі проведення спортивних
заходів за участю гребних шлюпок, вітрильних яхт, байдарок тощо судна (кораблі)
забезпечення зобов'язані за 1 годину до початку таких заходів установити
радіозв'язок з ЦРРС та постійно підтримувати його до закінчення заходів.
4.13. Робочими мовами радіообміну між
суднами (кораблями) та ЦРРС є українська, російська або англійська з
використанням стандартних фраз ІМО для спілкування на морі.
5.1. Інформаційні послуги, що
надаються шляхом передачі на судна (кораблі):
гідрометеорологічної
інформації;
відомостей про зміни
в роботі ЗНО, місцезнаходження та зсуви плавучих ЗНО з установлених місць та
іншої навігаційно-гідрографічної і гідрологічної інформації;
інформації про стан
судноплавної обстановки і фактори, що ускладнюють плавання;
попереджень у разі
небезпечного зближення з іншими суднами (кораблями) і рекомендацій для його
запобігання;
попереджень у разі
відхилення від безпечного маршруту та рекомендацій щодо повернення до
зазначеного маршруту;
інформації капітанів
суден окремих категорій про заборону їх плавання в зоні дії ЦРРС.
Інформаційні послуги
надаються з ініціативи ЦРРС або на запит суден (кораблів).
5.2. Радіолокаційний контроль за рухом
суден (кораблів), їх положенням на якірних стоянках у зоні радіолокаційного
спостереження надається шляхом передачі попереджень про відхилення суден
(кораблів) від безпечного маршруту плавання або про їх небезпечний дрейф на
якорях.
Послуга надається
постійно і є обов'язковою для усіх суден (кораблів), що рухаються або стоять на
якорях у зоні дії ЦРРС.
5.3. Радіолокаційне проведення
(навігаційна допомога) здійснюється шляхом передачі інформації, що сприяє
прийняттю капітаном судна (командиром корабля) рішень щодо безпечного плавання
судна (корабля).
Час початку та
закінчення радіолокаційного проведення фіксується у вахтовому журналі та
технічними засобами документування ЦРРС.
До початку
радіолокаційного проведення між судном (кораблем) та ЦРРС має бути встановлено
надійний радіозв'язок.
Капітан судна
(командир корабля) та лоцман-оператор ЦРРС повинні переконатися у тому, що
судно (корабель) правильно ідентифіковано, та погодити між собою порядок надання
допомоги.
Під час здійснення
радіолокаційного проведення ЦРРС передає на судно (корабель) інформацію про:
позицію судна
(корабля) відносно навігаційних орієнтирів, фарватерів, проміжних пунктів
маршруту;
курс та швидкість
судна (корабля) відносно ґрунту;
ідентифікаційні дані,
позиції інших суден (кораблів) та стан їх руху;
час і місце зміни
курсу та/або швидкості;
час приходу судна
(корабля) в точку постановки на якір.
Під час
радіолокаційного проведення судно (корабель) підтверджує отриману від ЦРРС
інформацію та повідомляє про всі дії, що ним виконуються.
Капітан судна
(командир корабля) вживає необхідних заходів для забезпечення безпеки свого
судна (корабля) у разі раптового виходу з ладу технічних засобів ЦРРС або
втрати зв'язку з ЦРРС.
Послуга надається на
запит капітана судна (командира корабля), а при видимості дві милі й менше її
надання є обов'язковим.
5.4. Регулювання руху суден
здійснюється шляхом установлення режиму руху суден (кораблів), черговості руху,
часу початку руху, маршруту, швидкості та інтервалів руху, місця якірної
стоянки.
Послуга надається
постійно і є обов'язковою для всіх суден (кораблів), що перебувають у зоні дії
ЦРРС.
5.5. Виконуючи дії на підставі
інформації, рекомендацій та вказівок, отриманих від ЦРРС, капітан судна (командир
корабля) самостійно приймає рішення щодо безпосереднього керування судном
(кораблем) та забезпечення безпеки його плавання, безпеки інших суден та
об'єктів у районі плавання.
VI. Плавання суден (кораблів) у зоні дії ЦРРС
6.1. Плавання у зоні дії ЦРРС та в
бухтах здійснюється по СРР, РШ та лініях відповідних створів.
6.2. У Севастопольській бухті головним
судновим шляхом є лінія створу Інкерманських маяків на схід від лінії, що
з'єднує північний і південний вхідні моли, до закінчення її судноплавної
частини та шлях у канал річки Чорна до її ковша включно.
Усі судна (кораблі)
не повинні заважати суднам (кораблям), що рухаються головним судновим щляхом.
Судна місцевих
пасажирських ліній, пасажирські пороми та судна (кораблі) довжиною до 20 метрів
повинні використовувати призначені для них рекомендовані шляхи та звільняти
дорогу іншим суднам (кораблям).
6.3. Обгін суден (кораблів) на
акваторіях бухт заборонений.
Зустрічне розходження
на акваторіях бухт заборонене:
під час проведення
буксирних операцій будь-яких суден (кораблів);
для всіх суден
(кораблів), якщо валова місткість кожного із зустрічних суден (кораблів)
перевищує 500 одиниць або довжина кожного з них більше 65 метрів.
6.4. Швидкість суден (кораблів) не
повинна перевищувати:
у Севастопольській бухті
- 9 вузлів;
у каналі річки Чорна
- 5 вузлів;
у Балаклавській та
інших бухтах - 6 вузлів, за винятком кораблів Адміністрації Держприкордонслужби
України.
Незалежно від
встановленої граничної швидкості руху, для уникнення розвитку небезпечного
хвилювання моря капітани суден (командири кораблів) зобов'язані завчасно
зменшити швидкість руху суден (кораблів) під час проходу:
біля працюючих
днопоглиблювальних снарядів, плавкранів, доків, екскаваторів;
повз судна (кораблі)
довжиною до 20 метрів;
біля плотів та шлюпок
з людьми, що працюють біля причалів, бортів суден (кораблів), плавучих ЗНО;
біля місць проведення
підводних, гідротехнічних та інших спеціальних робіт;
повз судна (кораблі),
що виконують гідрографічні роботи;
в інших необхідних
випадках.
6.5. Судна (кораблі) на підводних
крилах, на повітряній подушці та екраноплани під час входження у бухти та
плавання в них зобов'язані рухатись у водотоннажному стані.
6.6. Вітрильні судна (кораблі) з
механічним двигуном під час входження у бухти та плавання в них зобов'язані
рухатися за допомогою механічного двигуна.
6.7. Якщо видимість становить менше 1
милі, плавання по бухтах усіх суден (кораблів) незалежно від їх розмірів
забороняється.
6.8. У бухтах дозволяється вести на
буксирі тільки одне судно (корабель).
Буксирування у бухтах
забороняється, якщо швидкість вітру становить:
понад 14 метрів за
секунду - для усіх суден (кораблів);
понад 9 метрів за
секунду - для суден (кораблів) завдовжки 150 метрів і більше або висотою
надводного борту 9 метрів і більше, а також для усіх суден (кораблів) на схід
від меридіана бухти Сухарна (Севастопольська бухта), у каналі та ковші річки
Чорна.
6.9. Вихід із Севастопольської бухти
здійснюється по лінії створу Інкерманських маяків.
Вихід на
Костянтинівський вихідний створ маяків необхідно починати:
для всіх суден
(кораблів) - від точки 44 град. 37,45 мін. N; 33 град. 29,70 мін. E (перетин
Інкерманського і Лукульського створів);
для суден (кораблів)
з фактичною осадкою понад 10 метрів - від точки 44 град. 37,50 мін. N; 33 град.
28,65 мін. E. Шлях для виходу на Костянтинівський вихідний створ маяків
призначається ЦРРС або обирається капітаном судна (командиром корабля)
самостійно.
6.10. Судна (кораблі), що прямують у
Севастопольську, Стрілецьку, Пісочну бухти та в бухту Карантинна, до одержання
дозволу на входження маневрують без постановки на якір у РОЧ, що обмежений
координатами:
44 град. 39,5 мін. N;
33 град. 29,4 мін. E;
44 град. 38,2 мін. N;
33 град. 29,4 мін. E;
44 град. 38,8 мін. N;
33 град. 25,4 мін. E;
44 град. 39,5 мін. N;
33 град. 25,4 мін. E.
6.11. Судна (кораблі), що прямують у
Балаклавську бухту, до одержання дозволу на входження маневрують без постановки
на якір у РОЧ № 633. Постановка на якір дозволяється тільки в РЯС № 395.
6.12. У темний час доби на суднах
(кораблях), які стоять на якорях, повинні вмикатися зовнішнє освітлення та
вогні, передбачені МПЗЗС-72.
6.13. Забороняється постановка на якір
(сектори напрямків вітру вказані за годинниковою стрілкою):
суден (кораблів)
довжиною понад 170 метрів;
танкерів та газовозів
із вантажем;
суден (кораблів) із
небезпечними вантажами;
усіх суден (кораблів)
при фактичній швидкості вітрів від південно-західного до північного напрямків
понад 15 метрів за секунду та в разі їх прогнозованого посилення;
суден (кораблів)
довжиною понад 140 метрів;
двох суден (кораблів)
одночасно, якщо довжина кожного з них перевищує 100 метрів;
усіх суден (кораблів)
при фактичній швидкості вітрів від західного до північно-східного напрямків
понад 15 метрів за секунду та в разі їх прогнозованого посилення;
6.13.3. У РЯС № 395 - усіх суден
(кораблів), що не мають закритих систем збору всіх стічних вод будь-якого
походження (у РЯС заборонено скидання баластних вод);
суден (кораблів)
довжиною понад 140 метрів;
танкерів та газовозів
із вантажем;
суден (кораблів) із
небезпечними вантажами;
усіх суден
(кораблів), що не мають закритих систем збору всіх стічних вод будь-якого
походження (у РЯС заборонено скидання баластних вод).
РЯС призначений тільки
для укриття суден (кораблів) від вітрів північних напрямків зі швидкістю понад
15 метрів за секунду.
Для РЯС та рейдових
причалів, що розташовані у внутрішніх акваторіях бухт, обмеження визначаються
обов'язковими постановами портів та розпорядженнями організацій, яким відведені
ці акваторії.
6.14. У разі погіршення фактичних
погодних умов або одержання прогнозу про їх погіршення та відсутності
можливості укриття в безпечному місці ЦРРС дає суднам (кораблям) вказівки про
знімання з якорів та призначає їм інші якірні місця або рекомендує райони для
штормування у відкритому морі, що віддалені від СРР та РШ на відстань не менше
3 миль, а від берега та об'єктів навігаційної небезпеки - на відстань не менше
6 миль.
6.15. Бухти міста Севастополя можуть
використовуватися для укриття суден (кораблів) від штормових погодних явищ.
Виходячи з географічного розташування та розмірів, заборонено вхід у бухти за
таких штормових погодних умов (сектори напрямків вітру та хвилі вказані за
годинниковою стрілкою):
6.15.1. У Севастопольську бухту, якщо:
вітер має напрямок
від південно-східного до південно-західного та від північно-західного до
північно-східного і швидкість понад 20 метрів за секунду, а якщо вітер інших
напрямків - при швидкості понад 25 метрів за секунду;
висота хвилі понад 30
дециметрів;
видимість менше 1
милі та відсутня або несправна суднова РЛС;
видимість менше 100
метрів.
Бухта може
використовуватися для укриття від шторму суден (кораблів) довжиною до 140
метрів без швартування до причалів.
6.15.2. У бухту Карантинна, якщо:
вітер має напрямок
від південно-західного до південно-східного і швидкість понад 15 метрів за
секунду, а якщо вітер інших напрямків - при швидкості понад 20 метрів за
секунду;
висота хвилі понад 20
дециметрів;
видимість менше 0,5
милі та відсутня або несправна суднова РЛС;
видимість менше 100
метрів.
Бухта не може
використовуватися для укриття від шторму великотоннажних суден (кораблів).
У бухті укриття від
шторму дозволяється з обов'язковим швартуванням до причалу.
6.15.3. У Стрілецьку бухту, якщо:
вітер має напрямок
від південно-західного до північно-західного та від північно-східного до
південно-східного і швидкість понад 15 метрів за секунду, а якщо вітер інших
напрямків - при швидкості понад 20 метрів за секунду;
висота хвилі понад 20
дециметрів;
видимість менше 0,5
милі та відсутня або несправна суднова РЛС;
видимість менше 100
метрів.
Бухта не може
використовуватися для укриття від шторму для великотоннажних суден (кораблів).
вітер має напрямок
від південно-західного до північно-західного та від північно-східного до
південно-східного і швидкість понад 15 метрів за секунду, а якщо вітер інших
напрямків - при швидкості понад 20 метрів за секунду;
висота хвилі понад 20
дециметрів;
видимість менше 0,5
милі та відсутня або несправна суднова РЛС;
видимість менше 100
метрів.
Бухта не може
використовуватися для укриття від шторму великотоннажних суден (кораблів).
У бухті укриття від
шторму дозволяється з обов'язковим швартуванням до причалу.
6.15.5. У Балаклавську бухту, якщо:
вітер має напрямок
від південно-східного до західного і швидкість понад 15 метрів за секунду, а
якщо вітер інших напрямків - при швидкості понад 20 метрів за секунду;
висота хвилі понад 20
дециметрів;
видимість менше 0,5
милі та відсутня або несправна суднова РЛС;
видимість менше 100
метрів.
Бухта не може
використовуватися для укриття від шторму для великотоннажних суден (кораблів).
У бухті укриття від
шторму дозволяється з обов'язковим швартуванням до причалу.
6.15.6. У бухти Кругла, Абрамова та в
Пісочну бухту, якщо:
вітер має напрямок
від південно-західного до південно-східного і швидкість понад 15 метрів за
секунду, а якщо вітер інших напрямків - при швидкості понад 20 метрів за
секунду;
висота хвилі понад 15
дециметрів;
видимість менше 0,5
милі та відсутня або несправна суднова РЛС;
видимість менше 100
метрів.
Бухти можуть
використовуватися для укриття від шторму тільки суден (кораблів) довжиною до 20
метрів.
6.15.7. У Комишеву бухту, якщо:
вітер має напрямок
від західного до північно-східного і швидкість понад 12 метрів за секунду, а
якщо вітер інших напрямків - при швидкості понад 14 метрів за секунду;
висота хвилі понад 25
дециметрів;
видимість менше 0,5
милі та відсутня або несправна суднова РЛС;
видимість менше 100
метрів.
Бухта не може використовуватися
для укриття від шторму для великотоннажних суден (кораблів).
6.15.8. Обмеження, визначені у
підпунктах 6.15.1-6.15.7 цього пункту, застосовуються у разі самостійного (без
буксирів) заходження суден (кораблів) у бухти. У разі виникнення потреби в
буксируванні суден (кораблів) необхідно керуватися вимогами пункту 6.8 цього
розділу.
Входження суден у
бухти, перелічені в підпунктах 6.15.1-6.15.6 цього пункту, за умов, що
перевищують вказані, здійснюється за окремим дозволом капітана СМП, а кораблів
- за окремими дозволами відповідних ОРРК.
Входження суден у
бухту, зазначену в підпункті 6.15.7 цього пункту, за умов, що перевищують
вказані, здійснюється за окремим дозволом капітана СМРП, а кораблів - за
окремими дозволами відповідних ОРРК, погодженими з капітаном СМРП.
VII. Лоцманське обслуговування суден (кораблів)
7.1. Лоцманське обслуговування суден
(кораблів) у бухтах міста Севастополя здійснюється морськими лоцманами.
У бухтах міста
Севастополя забороняється лоцманське проведення однокорпусних нафтових танкерів
дедвейтом 600 тонн та більше, що перевозять важкі сорти нафти, а також
однокорпусних нафтових танкерів дедвейтом 600 тонн та більше й віком 25 років
та більше після дати поставлення судна, яка визначається пунктами 28.1-28.6
правила 1 Додатка I
до MARPOL. Лоцманське проведення таких суден може бути здійснено за
розпорядженням капітана Севастопольського морського порту лише у випадках, якщо
судно перебуває у скрутному становищі та шукає порт-притулок або якщо судно без
вантажу прямує до порту на ремонт.
У бухтах міста
Севастополя забороняється лоцманське проведення нафтових танкерів, які
досягнули віку 25 років та більше після дати їх поставлення, дедвейтом 5000 або
більше, але менше 20000 тонн або дедвейтом 20000 тонн або більше, які
перевозять сиру нафту, нафтове паливо, важке дизельне паливо або мастильну олію
як вантаж або 30000 тонн або більше, які перевозять інші види нафти і які
відповідають вимогам Правил 18.1-18.9, 18.12-18.15, 30.4, 33.1, 33.2, 33.3, 35.1,
35.2 і 35.3 Додатка I до MARPOL обладнаних лише подвійним дном або подвійними
бортами, які не використовуються для перевезення нафти і розміщені по всій
довжині вантажного танку або обладнані відсіками подвійного корпусу, які не
використовуються для перевезення нафти і розміщені по всій довжині вантажного
танку, але не відповідають умовам для надання звільнення від вимог Правила
20.1.3 Додатка I до MARPOL.
У бухтах міста
Севастополя дозволяється лоцманське проведення нафтоналивних суден, зазначених
у абзацах другому та третьому цього пункту виключно в акваторії морського порту
за умови наявності у таких суден діючих документів, що видаються
класифікаційним товариством (визнаною організацією), якому (якій) делеговано
повноваження відповідно до чинного законодавства, а також відповідності вимогам
схеми оцінювання їх стану, ухваленою резолюцією Міжнародної морської
організації від 27 квітня 2001 року MEPC.94(46) зі змінами і доповненнями,
внесеними резолюцією Міжнародної морської організації від 11 жовтня 2002 року MEPC.99(48) та
резолюцією Міжнародної морської організації від 04 грудня 2003 року MEPC.112(50), що
проводиться класифікаційним товариством (визнаною організацією), якому (якій)
делеговано повноваження відповідно до чинного законодавства.
У бухтах міста
Севастополя забороняється лоцманське проведення танкерів-хімовозів, танкерів
для ШРР у тому числі змішаного "ріка-море" плавання дедвейтом 600
тонн та більше, що не мають документів, які підтверджують їх відповідність
вимогам, що встановлені Додатком II до MARPOL (Міжнародного свідоцтва про
запобігання забрудненню при перевезенні шкідливих рідких речовин наливом або
Міжнародного свідоцтва про придатність судна до перевезення небезпечних
хімічних вантажів наливом або Свідоцтва про придатність судна до перевезення
небезпечних хімічних вантажів наливом).
7.2. Обов'язковому лоцманському
проведенню під час плавання у бухтах міста Севастополя підлягають:
усі судна (кораблі) з
осадкою 4,5 метра і більше або довжиною понад 65 метрів;
усі іноземні судна,
незалежно від тоннажу та розмірів, крім яхт довжиною до 40 метрів.
усі судна (кораблі)
завдовжки 40 метрів і більше або валовою місткістю 500 одиниць і більше;
усі іноземні судна
(кораблі), за винятком суден (кораблів) довжиною до 20 метрів та яхт довжиною
до 40 метрів.
Лоцманське проведення
будь-яких суден (кораблів) здійснюється за заявками судновласників, капітанів
або агентів цих суден (кораблів).
7.3. Капітани суден (командири
кораблів), що прямують із бухт міста Севастополя у порти міст Євпаторії та
Ялти, можуть замовити лоцманські проведення за цими маршрутами. Ці проведення
не є обов'язковими, за винятком випадків, зазначених у підпунктах "а"
та "б" частини четвертої статті 94 Кодексу торговельного мореплавства
України.
7.4. Від обов'язкового лоцманського
проведення звільняються:
кораблі та судна ВМС
ЗС України, Адміністрації Держприкордонслужби України та ЧФ РФ;
гідрографічні судна
України;
судна місцевого
базування, яхти та судна валовою місткістю до 500 одиниць.
7.5. Доставка лоцмана у Балаклаву, на
судно (корабель) на рейді Балаклавської бухти та у зворотному напрямку
здійснюється транспортом та плавзасобами, наданими капітаном (власником) судна
(корабля) або судновим агентом.
7.6. Лоцманське проведення
здійснюється цілодобово.
У Балаклавській та
Козачій бухтах, у ковші річки Чорна лоцманське проведення здійснюється у
світлий час доби (від сходу до заходу Сонця). У темний час доби проведення може
здійснюватися за окремим дозволом капітана СМП.
7.7. Заявка на послуги лоцмана
подається капітаном (власником) судна (корабля) або судновим агентом:
по Комишевій бухті -
диспетчеру СМРП за 24 години до приходу судна (корабля);
по інших бухтах - у
ЦРРС разом із заявкою на входження або вихід судна (корабля), але не пізніше
20-ї години доби, що передує добі входження (виходу) судна (корабля).
Заявка повинна бути
підтверджена за 6 годин та за 2 години до призначеного часу. У разі
непідтвердження заявки в зазначені строки вона анулюється і має бути подана
знову, при цьому лоцман направляється на судно з урахуванням графіка руху суден
(кораблів) на добу.