МІНІСТЕРСТВО
АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Наказ
N 466
Про утворення системи дистанційного контролю
риболовних суден
(від
25.12.2003)
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
30 грудня 2003 р. за N 1258/8579
(Із змінами внесеними Наказом МАП
N 65 від 11.02.2005)
На
виконання Закону України "Про ратифікацію Угоди про виконання положень Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права від
10 грудня 1982 року, які стосуються збереження транскордонних рибних запасів та
запасів далеко мігруючих риб і управління ними" та постанов Кабінету
Міністрів України від 12 вересня 2002 р. N 1353
"Про затвердження Комплексної програми діяльності з припинення незаконного
вилову риби іноземними суднами в територіальному морі та виключній (морській)
економічній зоні України на 2002 - 2006 роки", Кабінету
Міністрів України від 28 липня 2004 року N 963 "Про створення системи
моніторингу риболовних суден" для створення державної системи дистанційного контролю риболовних суден.
НАКАЗУЮ:
1.
Затвердити Положення про систему дистанційного
контролю риболовних суден, що додається.
2.
Державному департаменту рибного господарства (Алимов С.І.) забезпечити подання
цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3.
Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Мельника Ю.Ф.
Міністр
С.Рижук
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства аграрної політики України
25.12.2003 N 466
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
30 грудня 2003 р. за N 1258/8579
ПОЛОЖЕННЯ
про систему дистанційного контролю риболовних суден
1.
Дистанційний контроль риболовних суден - це
система, яка забезпечує збирання, оброблення, збереження інформації про ідентифікацію
та місцезнаходження суден рибопромислового флоту, що підлягають нагляду
класифікаційного товариства, плавають під прапором України і здійснюють
промисел у виключній (морській) економічній зоні, територіальних водах України,
водах за межами юрисдикції України та суден, що плавають під прапорами інших
держав і здійснюють промисел у виключній (морській) економічній зоні України.
Це Положення визначає взаємодію суб'єктів системи та порядок здійснення дистанційного контролю риболовних суден.
2.
В цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
суб'єкти системи -
Держрибфлотінспекція, судновласники суден рибопромислового флоту, берегова
наземна супутникова станція;
промисел водних живих
ресурсів (далі - промисел) - рибогосподарська діяльність, пов'язана з
використанням (вилученням, прийманням, переробкою, зберіганням,
транспортуванням тощо, в тому числі постачанням палива, води, тари, продуктів
для функціонування суден рибопромислового флоту та їх екіпажів), відновлюваних
водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах);
(Абзац
четвертий пункту 2 вилучено на
підставі Наказу
Міністерства
аграрної політики N 65 від 11.02.2005)
технічний засіб контролю
(ТЗК) - засіб міжнародної супутникової системи зв'язку INMARSAT, який
встановлюється на судно та через космічний сегмент забезпечує визначення
географічних координат, курсу, швидкості судна, здійснює автоматичну передачу
цієї інформації до берегової супутникової станції;
Центр моніторингу -
підрозділ Держрибфлотінспекції, який здійснює тестування ТЗК та постановку
суден на облік у системі дистанційного моніторингу суден, що здійснюють
промисел в територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України
та у водах за межами юрисдикції України, контроль
за місцезнаходженням цих суден, їх ідентифікацію, передачу та збереження
отриманих даних від технічних засобів контролю;
космічний сегмент - чотири
робочих супутники, які розташовані на геостаціонарних орбітах та
використовуються в системі зв'язку INMARSAT для забезпечення приймання та
передавання інформації в океанічних районах:
- AOR-W - Західноатлантичний
район;
- AOR-E - Східноатлантичний
район;
- IOR - Індійський район;
- POR - Тихоокеанський
район;
берегова супутникова станція
- наземна станція міжнародної супутникової системи зв'язку INMARSAT, яка
забезпечує вихід до різних міжнародних мереж, суднових ТЗК, станцій
супутникового зв'язку та супутників системи INMARSAT.
3.
Безпосередня організація взаємодії суб'єктів системи здійснюється Держрибфлотінспекцією.
Отримана інформація про місцезнаходження судна Держрибфлотінспекцією
передається до Державного департаменту рибного господарства Міністерства
аграрної політики України для прийняття управлінських рішень.
4.
Фінансування робіт, пов'язаних із створенням системи дистанційного моніторингу,
та її функціонування здійснюється за рахунок судновласників та інших джерел
фінансування, не заборонених законодавством.
5.
Витрати, пов'язані із обладнанням суден технічними засобами контролю, передачею
необхідної інформації з використанням системи дистанційного моніторингу,
здійснюються за рахунок судновласників.
6. Відносини
Держрибфлотінспекції з підприємствами, організаціями, громадянами у сфері
дистанційного контролю здійснюються на основі договорів та Розмірів плати за
послуги, пов'язані з реєстрацією риболовних суден, проведенням технічного
нагляду за суднами рибного господарства України, що не підлягають нагляду
класифікаційного товариства, сертифікацією, підтвердженням та реєстрацією
документів, що видаються персоналу риболовних суден, а також оцінкою його
компетенції, передачею даних про ідентифікацію та місцезнаходження суден,
затверджених наказом Міністерства аграрної пролітики України від 03.02.2005 N
60, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.03.2005 за N 340/10620;
II.
ОСНОВНА МЕТА СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ
7.
Основною метою запровадження системи дистанційного моніторингу є:
запобігання порушенням
законодавства у сфері використання живих ресурсів у виключній (морській) економічній
зоні України;
виконання вимог міжнародних
договорів України щодо відповідальності держави прапора за дії національних
судновласників у водах за межами юрисдикції держави прапора.
III.
ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ
РИБОЛОВНИХ СУДЕН
8.
ТЗК повинні бути сертифіковані класифікаційним товариством і здатні передавати
таку інформацію:
- ідентифікаційні дані про
ТЗК;
- дані про географічне
місцезнаходження судна (широта, довгота) припустимим відхиленням не більше 100
метрів ймовірністю не менше 99%;
- курс судна припустимим
відхиленням не більше 0,1 градуса;
- швидкість судна
припустимим відхиленням не більше 0,1 вузла ймовірністю не менше 99%;
- дату та час визначення
вищевказаної інформації за UTC з відхиленням не більш як 30 секунд.
9. Для включення судна в
систему дистанційного контролю судновласник (фрахтувальник) зобов'язаний:
подати до
Центру моніторингу заяву (додаток 1) та анкету судна (додаток 2);
підготувати
персонал судна для забезпечення робочого стану ТЗК;
забезпечити постійний
робочий стан ТЗК;
оплатити
послуги, пов'язані з дистанційним контролем.
10. Після включення судна в
систему дистанційного контролю риболовних суден Центр моніторингу бере судно на
облік, заповнює картку обліку судна (додаток 3) та видає Свідоцтво про
включення судна в систему моніторингу (далі - Свідоцтво) згідно з додатком 4.
Свідоцтво чинне протягом терміну включення судна в систему дистанційного
контролю або до моменту зміни відомостей про ТЗК або судно.
Після закінчення терміну дії Свідоцтва судновласник зобов'язаний
повернути його в Центр моніторингу.
У разі зміни відомостей про ТЗК або судно судновласник
(фрахтувальник) зобов'язаний протягом 10 днів з моменту зміни відомостей про
ТЗК або судно повідомити про це Центр моніторингу та отримати нове Свідоцтво.
Старе Свідоцтво при цьому вилучається, про вилучення Свідоцтва
Держрибфлотінспекція повідомляє капітанів морських рибних портів та органи
рибоохорони.