УГОДА

 між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грецької Республіки про торговельне судноплавство

 

(Угоду схвалено і подано на ратифікацію Постановою КМ
N 1523 від 16.11.2001)

 

 

Кабінет Міністрів України і Уряд Грецької Республіки (надалі дві Договірні Сторони),

 

ПРАГНУЧИ розвитку співробітництва в галузі торговельного судноплавства між двома державами, а також маючи на увазі сприяння розвитку міжнародного судноплавства на засадах принципів вільного торговельного судноплавства,

 

ЗВАЖАЮЧИ на принципи, які викладено в міжнародному праві і, зокрема, міжнародних морських конвенціях, членами яких є обидві Договірні Сторони,

 

ВИРІШИЛИ укласти цю Угоду.

 

Стаття 1

 

З метою цієї Угоди:

 

1. Термін "судно Договірної Сторони" означає будь-яке судно, зареєстроване у Судновому Реєстрі цієї Договірної Сторони, і яке ходить під її прапором. Цей термін, однак, не включає:

 

(a) військові та допоміжні судна військово-морського флоту;

 

(b) судна, які виконують виключно адміністративні або державні функції;

 

(c) науково-дослідницькі судна;

 

(d) рибальські судна.

 

2. Термін "член екіпажу" означає капітана і будь-яку іншу особу, зайняту на борту судна виконанням обов'язків та робіт, пов'язаних з функціонуванням судна і яку включено до суднової ролі.

 

3. Термін "каботаж" означає перевезення вантажів і пасажирів між портами однієї з Договірних Сторін. Термін "каботаж" включає будь-яке перевезення вантажів, яке, хоча й супроводжується наскрізним коносаментом і, без зважень на їхнє походження та призначення, перевантажуються безпосередньо чи опосередковано в портах будь-якої із Договірних Сторін для перевезення до іншого порту тієї самої Договірної Сторони. Це ж саме стосується пасажирів, навіть якщо вони мають наскрізні квитки.

 

4. Термін "міжнародне морське перевезення" означає будь-яке перевезення судном за виключенням випадків, коли судно здійснює перевезення виключно між пунктами, розташованими на території однієї з Договірних Сторін.

 

Стаття 2

 

Договірні Сторони розвиватимуть свої відносини у галузі судноплавства на засадах вільної та чесної конкуренції, свободи судноплавства і утримуватимуться від будь-яких дій, що завдали б шкоди міжнародним морським перевезенням і торгівлі.

 

Стаття 3

 

1. Договірні Сторони відповідно до свого національного законодавства докладатимуть зусиль для підтримання і розвитку постійного співробітництва між Компетентними Органами своїх держав. Зокрема, Договірні Сторони домовились проводити консультації та здійснювати обмін інформацією з морських питань між своїми Компетентними Органами.

 

2. Термін "Компетентні Органи" означає:

 

в Україні - Міністерство транспорту;

 

в Грецькій Республіці - Міністерство морського торговельного флоту.

 

Стаття 4

 

1. Договірні Сторони домовились дотримуватись при здійсненні міжнародних морських перевезень принципів вільної та чесної конкуренції і, зокрема:

 

(a) гарантувати суднам України і Грецької Республіки безперешкодний доступ до перевезень морем вантажів і пасажирів між портами Договірних Сторін, а також між їх портами і портами третіх країн;

 

(b) гарантувати, що їх судна будуть мати право вільного надання міжнародних послуг ріка-море відповідно до національних законодавств Договірних Сторін;

 

(c) співпрацювати у подоланні перешкод, які заважатимуть розвитку морської торгівлі між портами Договірних Сторін;

 

(d) утримуватися від дій, що могли б перешкодити участі суден Договірних Сторін у морській торгівлі між портами Договірних Сторін і портами третіх країн;

 

(e) усунути будь-які односторонні обмеження відносно міжнародних перевезень вантажів і пасажирів, що частково або повністю зарезервовані за суднами Договірних Сторін;

 

(f) усунути будь-які домовленості щодо розподілу вантажів, за умови, що такі домовленості мають місце в існуючих двосторонніх домовленостях Договірних Сторін.

 

2. Положення пункту 1 цієї Статті не обмежують права суден третіх країн на участь у морській торгівлі між портами Договірних Сторін.

 

3. Положення цієї Статті не перешкоджають Договірним Сторонам вживати відповідних заходів для забезпечення вільної участі їх торговельного флоту в міжнародній торгівлі на конкурентних засадах.

 

Стаття 5

 

Судна кожної з Договірних Сторін, при заходах у порт іншої Договірної Сторони для вивантаження частини їх вантажу можуть, за умови додержання законодавства і правил цієї країни, залишити на борту частину вантажу, що призначена для іншого порту в цій або іншій країні, або передати її на інше судно без сплати додаткових податків, крім тих, що стягуються іншою Договірною Стороною у подібних випадках зі своїх суден.

 

Таким же чином, судна кожної з Договірних Сторін можуть заходити в один або декілька портів іншої Договірної Сторони для навантаження всього вантажу або його частини, призначеної для відправки до іноземних портів без сплати податків, крім тих, що стягуються іншою Договірною Стороною у подібних випадках зі своїх суден.

 

Стаття 6

 

1. Кожна Договірна Сторона надає суднам іншої Договірної Сторони таке ж ставлення, яке вона надає своїм власним суднам, що виконують міжнародні перевезення, стосовно вільного доступу до портів, надання місць біля причалів, а також повного використання портового обладнання, навантаження і розвантаження вантажів, перевалки, посадки та висадки пасажирів, сплати платежів і зборів, використання навігаційних послуг та здійснення інших звичайних комерційних операцій.

 

2. Положення пункту 1 цієї Статті:

 

(a) не поширюються на порти, що не відкриті для заходу іноземних суден;

 

(b) не поширюються на правила в'їзду і перебування іноземців;

 

(c) не поширюються на діяльність, зарезервовану кожною Договірною Стороною для суден під своїм національним прапором або підприємств і організацій, зокрема: каботаж, рибальство, лоцманська проводка, буксирування, рятування і морська допомога;

 

(d) не зобов'язують будь-яку Договірну Сторону розповсюджувати на судна іншої Договірної Сторони виключення з вимог обов'язкової лоцманської проводки, які надаються власним суднам;

 

(e) не поширюються на імміграцію та перевезення іммігрантів.

 

Стаття 7

 

1. Якщо інше не передбачено будь-якою іншою Статтею цієї Угоди, Договірні Сторони надаватимуть одна одній режим найбільшого сприяння в усіх інших питаннях стосовно судноплавства.

 

2. Положення пункту 1 цієї Статті не розповсюджуються на переваги, що випливають з участі кожної Договірної Сторони у будь-яких економічних інтеграційних угодах.

 

Стаття 8

 

Договірні Сторони вживатимуть відповідно до свого законодавства і портових правил, а також своїх зобов'язань, згідно з міжнародного права, всіх необхідних заходів для полегшення і прискорення морських перевезень, запобігання необгрунтованим затримкам суден, а також прискорення і спрощення, наскільки це можливо, виконання митних, санітарних, поліцейських, портових та інших формальностей у портах.

 

Стаття 9

 

1. Документи, що засвідчують національну приналежність судна, а також інші суднові документи, що їх видано і визнано однією з двох Договірних Сторін, визнаватимуться іншою Договірною Стороною. Що ж стосується безпеки судноплавства, Договірні Сторони визнають відповідні документи, що видаються ними своїм суднам за умови, що ці документи відповідають діючим міжнародним конвенціям.

 

2. Судна однієї з Договірних Сторін, що мають обмірні свідоцтва не підлягають переобміру у портах іншої Договірної Сторони, і обміри, визначені у свідоцтві, приймаються за основу нарахування портових зборів усіх видів за умови, що згадані свідоцтва видано відповідно до вимог діючої міжнародної Конвенції про обмір суден. Обмірні свідоцтва для суден довжиною до 24 метрів, що видані відповідно до національного законодавства, взаємно визнаються.

 

Портові і лоцманські збори з танкерів з проміжними баластними танками або подвійним корпусом, що побудовані згідно з природоохоронними вимогами, зменшуватимуться:

 

(a) шляхом зменшення загального тоннажу судна на місткість проміжних баластних танків або подвійного корпусу відповідно до Резолюції IMO (A.747(18)), або

 

(b) шляхом застосування знижки, пропорційної співвідношенню місткості проміжних баластних танків або подвійного корпусу до загального тоннажу судна.

 

3. За винятком випадків примусового продажу суден за рішенням суду судна будь-якої з двох Договірних Сторін не можуть бути зареєстрованими в Реєстрі іншої Договірної Сторони без представлення свідоцтва, виданого компетентними владами Договірної Сторони, де судно було зареєстровано, що підтверджує виключення судна з Реєстру цієї Договірної Сторони.

 

   Стаття 10

 

1. Кожна з двох Договірних Сторін визнає посвідчення особи, видані компетентними владами іншої Договірної Сторони членам екіпажу, які є громадянами цієї Договірної Сторони і гарантує особам, які мають такі посвідчення, права, зазначені в Статтях 11 і 12 цієї Угоди на тих самих умовах.

 

Такими посвідченнями є:

 

стосовно України - посвідчення особи моряка;

 

стосовно Грецької Республіки - Грецька книжка моряка і Грецький паспорт.

 

2. Положення Статей 11 і 12 цієї Угоди розповсюджуються на будь-яку особу, яка не є громадянином однієї з Договірних Сторін але володіє посвідченням особи відповідно до вимог Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства (1965 р.) з додатком, або яке було видано відповідно до Конвенції N 108 Міжнародної Організації Праці (1958 р.), стосовно національних посвідчень особи моряків.

 

3. Положення Статей 11 і 12 цієї Угоди, наскільки це можливо, розповсюджуються на будь-яку особу, яка не є громадянином України або Грецької Республіки, і яка володіє посвідченням особи, іншим ніж ті, що зазначені в пункті 2 цієї Статті.

 

    Стаття 11

 

1. Членам екіпажів суден однієї з двох Договірних Сторін, які мають посвідчення особи моряка, зазначені в Статті 10 цієї Угоди, дозволяється тимчасово перебувати на березі без віз протягом перебування суден у портах іншої Договірної Сторони за умови, що капітани суден подають компетентним владам суднову роль відповідно до чинних правил цього порту.

 

2. При сході на берег і поверненні на судно вищезазначені особи підлягають прикордонному і митному контролю, що діє у цьому порту.

 

     Стаття 12

 

1. Особам, які володіють посвідченнями, зазначеними в Статті 10 цієї Угоди, дозволяється в'їжджати або виїжджати з території іншої Договірної Сторони будь-яким транспортним засобом з метою прямування на своє судно або переходу на інше судно, прямування транзитом на своє судно в іншу країну, або репатріації, або в термінових випадках, або на будь-яких інших підставах, визнаних владами цієї іншої Договірної Сторони.

 

2. В усіх випадках, зазначених в пункті 1 цієї Статті, за винятком термінових випадків, моряки повинні мати відповідні візи іншої Договірної Сторони, які видаватимуться компетентними владами у можливо найкоротший термін.

 

Стаття 13

 

1. Стосовно положень Статей 10 - 12 цієї Угоди національні правила Договірних Сторін щодо в'їзду, перебування і виїзду іноземців зберігають чинність в повному обсязі на територіях Договірних Сторін.

 

2. Кожна Договірна Сторона зберігає за собою право відмовити у в'їзді та/або перебуванні на її території моряку, якого вона вважає небажаним.

 

3. Положення Статей 11 і 12 застосовуються також до осіб, які перебувають на борту суден Договірних Сторін, які не є членами екіпажів і не включені до суднової ролі, але які виконують на борту судна обов'язки, що пов'язані з експлуатацією й обслуговуванням судна протягом рейсу і включені до спеціального списку.

 

Стаття 14

 

1. Якщо член екіпажу судна однієї з Договірних Сторін скоїть злочин на борту судна протягом його перебування у внутрішніх водах іншої Договірної Сторони, влади цієї Договірної Сторони не переслідуватимуть його без згоди компетентної дипломатичної або консульської особи першої Договірної Сторони, якщо:

 

(a) наслідки злочину не поширюються на територію другої Договірної Сторони; або

 

(b) злочин не порушує спокій чи громадський порядок і безпеку іншої Договірної Сторони; або

 

(c) переслідування не викликано необхідністю упередження незаконного розповсюдження наркотичних речовин;

 

(d) капітан судна не звернувся до слідчих органів; або

 

(e) злочин не скоєно проти будь-якої особи, яка не є членом екіпажу цього судна.

 

2. У випадку, коли злочин скоєно на борту судна під прапором однієї з Договірних Сторін, що перетинає територіальне море іншої Договірної Сторони, і якщо злочин підпадає під кримінальну юрисдикцію, застосовуються положення Статті 27 Конвенції ООН з міжнародного Морського Права (1982 р.).

 

3.

 

(a) У випадках, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї Статті, компетентна дипломатична або консульська особа держави, під прапором якої ходить судно, заздалегідь сповіщається про вжиття будь-яких дій владами держави, де скоєно злочин.

 

(b) У термінових випадках таке сповіщення може бути зроблено одночасно із зазначеними діями.

 

4. При проведенні заходів кримінальної, цивільної та дисциплінарної відповідальності кожна Договірна Сторона вживатиме всіх необхідних заходів для уникнення затримки суден іншої Договірної Сторони. Якщо такої затримки уникнути неможливо, Договірні Сторони обмежуватимуть її до мінімуму або дозволятимуть вихід судна за умови надання гарантії.

 

Стаття 15

 

Судові та/або державні органи Договірних Сторін не вживатимуть будь-яких цивільних або інших дій, передбачених національним законодавством стосовно найму члену екіпажу судна іншої Договірної Сторони, якщо такі заходи не є вимогою компетентних дипломатичних або консульських осіб держави, під прапором якої ходить судно.

 

Стаття 16

 

1. Якщо судно однієї з Договірних Сторін зазнає аварії, сяде на мілину, буде викинуте на берег або зазнає будь-якої іншої аварії вздовж узбережжя іншої Договірної Сторони, судна та їх вантажі отримують на території останньої таке ж ставлення, яке надається своїм національним суднам і вантажам.

 

2. Суднам, екіпажам, пасажирам та вантажам буде гарантовано сприяння і надання у будь-який час допомоги в тому ж обсязі, що і своїм власним суднам.

 

3. Вантажі та речі, вивантажені або врятовані з суден, зазначених у пункті  1 цієї Статті, не підлягають митному збору за умови, що їх доставлено на берег не для використання або споживання на території іншої Договірної Сторони.

 

4. Врятовані судна, які було викинуто на берег або на мілину, а також усі їх частини, уламки або пристрої та все обладнання, спорядження, провізія і вантажі, включаючи ті, що було викинуто в море такими суднами або суднами, що зазнали аварії, або надходження від їх продажу, а також усі документи, що їх було знайдено на борту викинутого на берег або на мілину судна, або такі, що їм належали, буде повернено судновласнику або його представникам на їх вимогу.

 

5. Положення цієї Статті не обмежують права однієї з Договірних Сторін або осіб, уповноважених цією Договірною Стороною, вимагати від іншої Договірної Сторони або від уповноважених останньою Договірною Стороною осіб відповідну компенсацію за будь-які дії,