УГОДА

 між Кабінетом Міністрів України та Урядом Спеціального Адміністративного Району Гонконг Китайської Народної Республіки про морський транспорт

 

(Угоду схвалено і подано на ратифікацію Постановою
КМ N 1690 від 29.10.2003)

 

(Угоду ратифіковано Законом
N 1504-IV від 18.02.2004)

 

Кабінет Міністрів України та Уряд Спеціального Адміністративного Району Гонконг Китайської Народної Республіки (Спеціальний Адміністративний Район Гонконг), далі "Договірні Сторони",

 

з метою розвитку дружніх відносин між Договірними Сторонами;

 

прагнучи сприяти загальному розвитку комерційних та економічних відносин між Договірними Сторонами;

 

бажаючи розвивати торговельне судноплавство між Договірними Сторонами,

 

домовилися про наступне:

 

Стаття 1

 

Для цілей цієї Угоди:

 

1. Термін "компетентний орган" означає з боку України - Міністерство транспорту України, з боку Спеціального Адміністративного Району Гонконг - Бюро економічного розвитку та праці або його уповноважений орган.

 

2. Термін "судно Договірної Сторони" означає будь-яке судно, зареєстроване в судновому реєстрі цієї Договірної Сторони та -

 

(a) стосовно України, судно плаває під національним прапором України;

 

(b) стосовно Спеціального Адміністративного Району Гонконг, судно плаває під національним прапором Китайської Народної Республіки і регіональним прапором Спеціального Адміністративного Району Гонконг.

 

Цей термін, однак, не включає військові та некомерційні судна.

 

3. Термін "член екіпажу" означає

 

(a) у випадку України капітана та будь-якого члена екіпажу, що має посвідчення, як визначено у Статті 9 цієї Угоди, ім'я якого внесено до суднової ролі судна та який працює або виконує обов'язки на борту судна;

 

(b) у випадку Спеціального Адміністративного Району Гонконг капітана та будь-якого моряка, що має посвідчення, як визначено у Статті 9 цієї Угоди або капітана чи будь-якого моряка з третьої країни, який тимчасово наймається на судно та ім'я якого внесено до суднової ролі судна та працює або виконує обов'язки на борту судна.

 

Стаття 2

 

Договірні Сторони сприяють свободі торговельного судноплавства та утримуються від будь-яких дій, які можуть перешкоджати нормальному розвитку міжнародного судноплавства.

 

Стаття 3

 

Договірні Сторони, згідно їх чинного законодавства, докладають зусиль для підтримки та розвитку ефективних робочих відносин між органами влади, відповідальними за морський транспорт на їх територіях.

 

Зокрема, Договірні Сторони погоджуються проводити взаємні консультації, обмінюватися інформацією між Урядовими органами, що відповідають за морські відносини на їх територіях, та заохочуватимуть розвиток контактів між їх відповідними морськими організаціями та морськими підприємствами.

 

Стаття 4

 

1. Договірні Сторони домовились:

 

(a) сприяти участі їх суден в морській торгівлі між Договірними Сторонами;

 

(b) співпрацювати в усуненні перешкод які можуть виникнути на шляху розвитку морської торгівлі між Договірними Сторонами;

 

(c) не перешкоджати фрахтувальникам, вантажовідправникам та вантажоотримувачам використовувати судна однієї Договірної Сторони в морській торгівлі між портами іншої Договірної Сторони та портами третіх країн, відповідно до законів і законодавства та міжнародних угод, що є чинними для Договірних Сторін.

 

2. Положення цієї статті не впливають на права суден третіх країн для прийняття участі в морській торгівлі між портами Договірних Сторін.

 

Стаття 5

 

Кожна Договірна Сторона надає суднам та членам екіпажу іншої Договірної Сторони національний режим найбільшого сприяння, включаючи вільний захід, перебування та вихід з портів, повне використання портів, включаючи портове обладнання, завантаження та розвантаження вантажів, перевантаження, висадку та посадку пасажирів, сплату портових зборів і виплат, та інших сприянь і послуг, що стосуються навігаційних та комерційних операцій, які мають відношення до суден, їх вантажів та пасажирів.

 

Стаття 6

 

Договірні Сторони, відповідно до своїх законів та портових правил, вживають всіх необхідних заходів щодо спрощення та прискорення морських перевезень з метою запобігання необгрунтованим затримкам суден та прискорення і спрощення, наскільки це можливо, проходження митних та інших формальностей, запроваджених в портах.

 

Стаття 7

 

1. Кожна з Договірних Сторін визнає приналежність суден іншої Договірної Сторони на основі реєстраційних документів, що належним чином видані компетентним органом Договірної Сторони для її суден.

 

2. Кожна з Договірних Сторін визнає суднові документи, що належним чином видані компетентним органом іншої Договірної Сторони для її суден.

 

3. У випадку визнання обмірних свідоцтв кожна з Договірних Сторін визнає їх у той самий спосіб, як визначено у Міжнародному обмірному свідоцтві згідно з Міжнародною Конвенцією про обмірювання тоннажу суден 1969 р., та у таких випадках судна, що мають такі свідоцтва, не підлягають повторному обміру у портах іншої Договірної Сторони. Портові збори та сплати розраховуються на основі вищезазначеного свідоцтва про обмірювання тоннажу суден.

 

Стаття 8

 

Якщо судно однієї Договірної Сторони зазнає корабельної аварії, сяде на мілину, буде викинуте на берег або зазнає будь-якого нещасного випадку в прилеглих територіях іншої Договірної Сторони:

 

(a) судно та вантаж мають на території останньої Сторони такі ж привілеї, які надаються національному судну або вантажу.

 

(b) екіпаж та пасажири, а також саме судно і його вантаж отримають у будь-який час допомогу та сприяння в тому ж обсязі, як і у випадку з судном останньої Сторони; і

 

(c) вантаж та майно, вивантажені або врятовані з судна не обкладатимуться ніяким митом за умови, що вони доставлені на територію іншої Договірної Сторони не для використання чи споживання.

 

  Стаття 9

 

1. Кожна Договірна Сторона визнає посвідчення особи моряка, належним чином видане іншою Договірною Стороною.

 

2. Цими посвідченнями особи є:

 

(a) у випадку України - "Посвідчення особи моряка";

 

(b) у випадку Спеціального Адміністративного Району Гонконг - "Паспорт" або "Ідентифікаційна книжка моряка".

 

3. Кожна Договірна Сторона також визнає посвідчення, видані морякам, які є громадянами третіх країн, владами третіх країн за умови, що вони визнаються як паспорт або документ, що замінює паспорт, відповідно до законів Договірної Сторони.

 

Стаття 10

 

1. Власникам посвідчень особи, що визначені в Статті 9 цієї Угоди, які є членами екіпажу судна однієї Договірної Сторони, дозволяється тимчасово сходити на берег без візи протягом стоянки судна в порту іншої Договірної Сторони, за умови надання капітаном судна компетентним органам порту списку членів екіпажу у відповідності з портовими правилами.

 

2.