ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
Указ
N 1009/2004
Про Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України
(м. Київ, 27 серпня 2004 року)
(Із змінами, внесеними Указом
Президента
N 12/2005 від 05.01.2005)
1.
Затвердити Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України
(додається).
2.
Визнати такими, що втратили чинність:
Указ Президента
України від 3 червня 1999 року N 601 "Про Положення про Державний комітет
зв'язку та інформатизації України";
Указ Президента
України від 2 жовтня 1999 року N 1273 "Про внесення доповнення до
Положення про Державний комітет зв'язку та інформатизації України";
Указ Президента
України від 11 травня 2000 року N 678 "Про
Положення про Міністерство транспорту України";
пункт 10 статті
1 Указу Президента України від 1 серпня 2000 року N 943 "Про зміни та
визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Президента України";
Указ Президента
України від 26 листопада 2001 року N 1144
"Про внесення змін до Положення про Міністерство транспорту України";
пункт 3 змін, що
вносяться до актів Президента України, затверджених Указом Президента України
від 27 березня 2002 року N 304 "Про внесення змін до деяких положень про
міністерства";
пункт 13 змін,
що вносяться до деяких указів Президента України, затверджених Указом
Президента України від 29 жовтня 2003 року N 1227 "Про внесення змін до
деяких указів Президента України";
пункти 13 і 20
змін, що вносяться до указів Президента України, затверджених Указом Президента
України від 5 березня 2004 року N 280 "Про внесення змін та визнання
такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України";
статтю 2 Указу
Президента України від 16 серпня 2004 року N 912 "Про внесення змін до
деяких указів Президента України".
3.
Кабінету Міністрів України привести у двомісячний строк свої рішення у
відповідність із цим Указом.
Президент
України
Л.КУЧМА
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 27 серпня 2004 року N 1009/2004
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство транспорту та зв'язку України
1. Міністерство транспорту та зв'язку України
(Мінтрансзв'язку України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність
якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінтрансзв'язку
України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої
влади щодо забезпечення впровадження державної політики в галузі
автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту (далі - галузь
транспорту), у сферах навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, надання
послуг поштового зв'язку, телекомунікацій, інформатизації, користування
радіочастотним ресурсом України.
2. Мінтрансзв'язку України у своїй діяльності
керується Конституцією України, законами України, актами Президента України,
Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень
Мінтрансзв'язку України організовує виконання актів законодавства України і
здійснює контроль за їх реалізацією.
Мінтрансзв'язку
України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до
його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в
установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету
Міністрів України.
3. Основними завданнями Мінтрансзв'язку
України є:
участь у
формуванні та реалізації державної політики в галузі транспорту, у сферах
навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, надання послуг
поштового зв'язку, телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним
ресурсом України;
забезпечення
взаємодії та координації роботи автомобільного, авіаційного, залізничного,
морського і річкового транспорту;
здійснення
заходів щодо розвитку і вдосконалення телекомунікаційних мереж загального
користування та мереж поштового зв'язку загального користування, підвищення їх
якості та доступності, забезпечення сталого функціонування;
формування
Національної програми інформатизації та забезпечення її виконання;
створення умов
для інтеграції національної транспортної системи України до європейської та
світової транспортної системи, а також сфер надання послуг поштового зв'язку,
телекомунікацій, інформатизації до європейського та світового інформаційного
простору.
4. Мінтрансзв'язку України відповідно до
покладених на нього завдань:
1) здійснює
державне управління в галузі транспорту, у сферах навігаційно-гідрографічного
забезпечення судноплавства, надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій,
інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України;
2) вживає
заходів щодо розвитку національної транспортної системи України, створення і
функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів та
інфраструктури транспортного комплексу України;
3) здійснює
відповідно до законодавства України заходи щодо реалізації єдиної державної
економічної, тарифної, інвестиційної, науково-технічної, кадрової та соціальної
політики в галузі транспорту, у сферах навігаційно-гідрографічного забезпечення
судноплавства, надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій,
інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України;
4) розробляє і
реалізовує заходи щодо налагодження взаємодії та координації діяльності всіх
видів транспорту;
5) відповідно до
законодавства організовує і контролює роботу, пов'язану із забезпеченням
безпеки руху транспортних засобів, вживає заходів до зменшення шкідливого
впливу функціонування транспорту на довкілля та забезпечує екологічну безпеку
на транспорті;
6) здійснює
нагляд за додержанням юридичними (крім Міністерства оборони України, Служби
безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної
прикордонної служби України, Управління державної охорони України, а також
підприємств, установ, організацій, що належать до сфери їх управління) та
фізичними особами вимог нормативно-правових актів щодо безпеки судноплавства,
руху відповідно на морському і річковому, залізничному та автомобільному
транспорті;
7) контролює
відповідно до законодавства впровадження автоматизованих систем управління,
зв'язку, інформаційного та навігаційного забезпечення національної транспортної
системи України і національної мережі міжнародних транспортних коридорів;
8) забезпечує в
межах своєї компетенції правове регулювання перевезення пасажирів, вантажів,
багажу і пошти, безпеки руху транспортних засобів, технічної експлуатації рухомого
складу, функціонування морських та річкових портів, будівництва, реконструкції,
ремонту і утримання шляхів сполучення, навігаційно-гідрографічного забезпечення
судноплавства;
9) здійснює
загальне керівництво проведенням державної реєстрації морських суден,
дипломуванням спеціалістів морського і річкового транспорту, роботою
рятувальної, лоцманської та гідрографічної служб морського і річкового
транспорту;
10) здійснює
відповідно до законодавства функції спеціально уповноваженого органу у сфері
перевезення небезпечних вантажів залізничним, автомобільним, повітряним,
морським і річковим транспортом та великовагових і негабаритних вантажів
автомобільним транспортом;
11) бере участь
у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку
України, Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів
України;
12) здійснює
повноваження центрального органу виконавчої влади в галузі зв'язку відповідно
до Закону України "Про телекомунікації";
13) визначає
перелік технічних засобів, які можуть застосовуватися в телекомунікаційних
мережах загального користування, та погоджує в установленому законодавством
порядку застосування технічних засобів телекомунікацій, не включених до цього
переліку;
14) визначає
перелік засобів поштового зв'язку, що застосовуються у мережах поштового
зв'язку загального користування та підлягають стандартизації і сертифікації
відповідно до законодавства;
15) установлює
порядок надання операторами телекомунікацій незалежно від форми власності
ресурсів своїх мереж у користування державній системі урядового зв'язку,
національній системі конфіденційного зв'язку, органам з надзвичайних ситуацій,
безпеки, оборони, внутрішніх справ;
16) здійснює
регулювання у сфері фельд'єгерського і спеціального поштового зв'язку;
17) установлює в
межах своєї компетенції вимоги щодо надання послуг з пересилання поштових
відправлень та поштових переказів;
18) визначає
склад, функції, права та обов'язки Редакційно-художньої ради, яка погоджує
тематику і зразки поштових марок, маркованих конвертів і карток;
19) виконує
відповідно до законодавства функції Генерального державного замовника
Національної програми інформатизації;
20) забезпечує
координацію діяльності органів виконавчої влади, пов'язаної зі створенням та
інтеграцією електронних інформаційних систем і ресурсів в Єдиний веб-портал
органів виконавчої влади та наданням інформаційних та інших послуг через
електронну інформаційну систему "Електронний Уряд";
21) координує та
контролює роботи, пов'язані зі створенням, веденням і забезпеченням
функціонування Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів,
визначає організаційні та методичні засади ведення Національного реєстру та
правила користування ним;
22) здійснює
повноваження центрального органу виконавчої влади в галузі зв'язку щодо
управління у сфері користування радіочастотним ресурсом України, визначені
Законом України "Про радіочастотний ресурс України";
(Підпункт 23 втратив чинність на підставі Указу Президента
N 12/2005 від 05.01.2005)
24) здійснює
відповідно до законодавства повноваження щодо регулювання цін (тарифів);
25) організовує
в межах своєї компетенції реалізацію заходів, спрямованих на посилення
профілактики правопорушень у сфері фінансово-господарської діяльності
підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління
Мінтрансзв'язку України (далі - підприємства галузі);
26) організовує
і виконує відповідно до законодавства роботи із стандартизації, сертифікації,
метрології;
27) забезпечує
виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності
держави в межах повноважень, визначених законодавством;
28) здійснює
відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної
власності, що належать до сфери його управління;
29) здійснює
відповідно до законодавства заходи щодо досудової санації державних
підприємств, які належать до сфери управління Мінтрансзв'язку України, готує
пропозиції щодо обсягів і напрямів державних капітальних вкладень у галузь
транспорту, сфери інформатизації та користування радіочастотним ресурсом
України;
30) вживає
заходів, спрямованих на вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності, захист
інтересів українських товаровиробників на зовнішньому ринку та розвиток
внутрішнього ринку;
31) погоджує з
відповідними органами інших держав квоти міжнародних перевезень пасажирів і
вантажів;
32) за
дорученням Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції
Мінтрансзв'язку України, бере участь у роботі міжнародних організацій;
33) бере участь
у підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо укладення,
денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції укладає міжнародні
договори України та забезпечує їх виконання;
34) вживає
заходів щодо реалізації галузевого співробітництва України з Європейським
Союзом, у межах своїх повноважень забезпечує виконання Українською стороною
зобов'язань за Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та
Європейським Союзом, адаптацію законодавства України з питань функціонування
транспортного комплексу та галузі зв'язку, сфер навігаційно-гідрографічного
забезпечення судноплавства, надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій,
інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України до законодавства
Європейського Союзу та євроатлантичних структур, здійснює інші заходи щодо
інтеграції України до Європейського Союзу;
35) здійснює
добір кадрів у системі Мінтрансзв'язку України, відповідно до законодавства
формує кадровий резерв для державної служби та кадровий резерв керівників
підприємств галузі, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації працівників, здійснює в установленому порядку
заохочення працівників підприємств галузі;
36) у межах
своїх повноважень бере участь у реалізації державної політики зайнятості
населення, розробляє заходи щодо забезпечення потреб підприємств галузі у
висококваліфікованих працівниках, у встановленому порядку координує діяльність
зазначених підприємств з питань підготовки спеціалістів галузі транспорту, сфер
навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, надання послуг
поштового зв'язку, телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним
ресурсом України;
37) координує
здійснення заходів щодо впровадження енергозберігаючих технологій у галузі
транспорту, сферах навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства,
надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій, інформатизації, користування
радіочастотним ресурсом України;
38) здійснює
координацію та методичне забезпечення реалізації заходів підготовки національної
транспортної системи України та національної системи зв'язку до сталого
функціонування, а також забезпечення транспортних перевезень в особливий
період, вирішує у межах своєї компетенції питання готовності функціонування
телекомунікаційних мереж загального користування та мереж поштового зв'язку в
особливий період;
організовує
будівництво та ремонт нових та підвищення строку експлуатації і пропускної
спроможності діючих транспортних об'єктів;
визначає порядок
створення, підготовки та підтримання в готовності спеціальних формувань
підприємств (об'єднань), установ та організацій транспорту, транспортної
інфраструктури, призначених для забезпечення функціонування національної
транспортної системи України в умовах надзвичайного стану та в особливий період;
забезпечує у
разі запровадження в державі особливого періоду переведення транспорту,
транспортної інфраструктури, ліній і мереж зв'язку на відповідний режим роботи,
а також технічне прикриття та відбудову шляхів сполучення та об'єктів зв'язку
оборонного значення;
39) бере участь
у розслідуванні причин аварійних подій і катастроф на транспорті, у межах своєї
компетенції та в порядку, визначеному законодавством, проводить службові
розслідування;
40) забезпечує
реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її
збереженням у центральному апараті Міністерства та на підприємствах галузі;
41) здійснює
реалізацію державної політики у сфері охорони праці та пожежної безпеки,
підвищення рівня промислової безпеки, впровадження економічних методів
управління охороною праці на підприємствах галузі;
42) виконує інші
функції, передбачені законодавством.