Обов’язкові
постанови
по морському торговельному порту Усть-Дунайськ
(наказ
начальника порту № 195 від 30.12.99 р.)
(Із змінами, внесеними
Наказом начальника МТП Усть-Дунайськ
№ 77 від 15.04.2002 р. (ПМ 154/02),
Наказом МТУ N 740 від 17.08.2004)
1.1.
Обов’язкові постанови по морському торговельному порту Усть-Дунайськ (далі —
Обов’язкові постанови) видано на основі ст. 78 Кодексу торговельного
мореплавства України).
1.2.
Обов’язкові постанови визначають місцеві вимоги, викликані специфікою роботи
порту, і є додатком до Загальних правил морських торговельних і рибних портів
(далі — Загальні правила).
1.3.
Дія Обов’язкових постанов розповсюджується на судна, кораблі та інші плавзасоби
незалежно від їх державної чи відомчої приналежності, що знаходяться в портових
водах Морського торговельного порту Усть-Дунайськ, а також на організації,
установи та окремих осіб, які здійснюють свою діяльність на території порту і в
портових водах. Незнання Загальних правил і нині чинних Обов’язкових постанов
не знімає відповідальності за їх порушення.
1.4.
Дані Обов’язкові постанови набираються чинності через 15 днів після
опублікування. З виходом їх у світ Обов’язкові постанови по морському
торговельному порту Усть-Дунайськ видання 1983 р. втрачають силу.
1.5.
Капітани суден, що заходять у порт, повинні отримати Обов’язкові постанови в
агента.
Капітан
іноземного судна може отримати в агента витяг з Обов’язкових постанов
англійською мовою.
1.6.
У заявках на надання портових послуг необхідно вказати такі реквізити
судновласника:
- поштову адресу;
- номер телекса;
- банківський рахунок.
1.7. До акваторії
порту Усть-Дунайськ належить водний простір, що включає:
- ківш порту в межах урізу
води і нульового км Морського підхідного каналу;
- морський підхідний канал у
межах 500 м по обидві сторони від осі каналу завдовжки 7,5 км від межі ковша
порту;
- З’єднувальний канал із
Затоном завдовжки 1,5 км від ковша порту до каналу Прорва (далі — З’єднувальний
канал);
- рейд відстою ліхтерів у
Потапівському каналі в межах його берегів завдовжки 700 м (250 м вище стовпа 5
км і до гирла Гнеушеве);
- акваторія річки Дунай біля
причалу вантажного району м. Вилкове завдовжки 200 м, завширшки 100 м від
кордону;
- акваторія річки Дунай біля
причалу морвокзалу в м. Вилкове завдовжки 50 м вище і нижче причалу, завширшки
100 м від урізу води;
- акваторія у Базарчуцькому
затоні у секторі території майстерень порту між береговою лінією 330 м по
довжині і променями із її кінців завдовжки 380 м і 250 м;
- акваторія портопункту
Кілія, зазначена у статті 8.1 даних Обов’язкових постанов, що входить до складу
порту Усть-Дунайськ.
1.8.
Річкова частина акваторії порту Усть-Дунайськ закінчується лінією створних
знаків Морського підхідного каналу. Судна при плаванні по Морському підхідному
каналу і ковшу порту Усть-Дунайськ керуються МПЗЗС-72,
а по іншій акваторії порту — Основними положеннями про плавання по Дунаю.
1.9. Капітан порту
Усть-Дунайськ здійснює нагляд за судноплавством на морському підхідному каналі
і морському рейді гирла Бистре, а також нагляд відповідно до "Правил
річкового нагляду на р. Дунай" на ділянці від 60 км Кілійського гирла до 0
км в устя гирла Бистре, включаючи Прямий і Соломонів рукава Кілійського гирла,
Очаківське і Старостамбульське гирла і на акваторіях зазначених у пункті 1.7.
(Із змінами,
внесеними
Наказом МТУ N 740 від 17.08.2004)
1.10.
Повідомлення про глибини на акваторії порту на запит капітана судна надається
черговою службою диспетчерів, Інспекцією державного портового нагляду (далі
ІДПН) та лоцманами.
2. Вхід
суден у порт і вихід їх із порту
2.1.
Вхід суден у порт і вихід їх із порту, а також плавання по акваторії порту при
силі вітру до 12 м/с і хвилюванні моря до 10 дм, здійснюється цілодобово. Для
суден завдовжки понад 160 м та осадкою більше 7 м вхід у порт і вихід їх із
порту Морським підхідним каналом дозволяється тільки у світлий час доби при
добрій видимості та вітрі не більше 12 м/с. Плавання З’єднувальним каналом
дозволяється суднам завдовжки не більше 114 м і запасом води під кілем не менше
20 см.
2.1. Плавання по з’єднувальному каналу дозволяється суднам
завдовжки до 115 м та осадкою 2.8 м.
(Пункт у
редакції згідно Наказу начальника МТП Усть-Дунайськ
№ 77 від 15.04.2002 р. (ПМ 154/02))
2.2.
Капітани суден інформацію про прихід у порт подають відповідно до Загальних
правил.
2.3.
Всі оперативні служби порту знаходяться у ковші порту у будинку
Адміністративно-господарчого комплексу (АГК). Режим роботи —цілодобовий.
2.4.
Ділянки з регульованим рухом:
а) Морський підхідний канал
порту (регулювання здійснює ІДПН);
б) З’єднувальний канал
(регулювання здійснює ІДПН);
в) 46-50 км Кілійського
гирла (регулювання здійснює ІДПН портопункту Кілія);
2.5.
Всі морські та річкові судна при підході до ділянок регульованого руху
зобов’язані по радіотелефону на УКХ отримати дозвіл на проходження зазначених
ділянок:
а) у чергового начальника
ІДПН;
б) у чергового капітана ІДПН
портопункту Кілія.
Чергові
та робочі канали УКХ зазначені у 9 розділі даних Обов’язкових постанов. Дозвіл
на прохід діє протягом 30 хв.
2.6.
Рух суден Морським підхідним та З’єднувальним каналами є одностороннім. Рух по
Очаківському гирлу у світлий час доби – двосторонній, крім ділянок 8-10, 16-18
км та випадків проходження суден, утруднених своєю осадкою.
2.7.
Кораблі та допоміжні судна ВМС України повинні мати дозвіл капітана порту на
захід та рух акваторією порту і в подальшому всі свої дії узгоджувати з
адміністрацією порту. Дозвіл запитується через ІДПН не пізніше ніж за 4 години
до заходу, а дозвіл на вихід – не пізніше ніж за 1 годину. Суднам ВМС надається
переважне право входу (виходу) перед іншими суднами, за винятком аварійних
випадків.
2.8.
Капітани суден узгоджують з черговою диспетчерською службою порту райони
поставлення суден на якір, бочки, швартови, запитуючи на те дозвіл у чергової
служби ІДПН порту чи портопункту Кілія (залежно від району поставлення).
2.9.
Інформацію про розстановку буксирувального складу капітан буксира отримує у
чергової підмінної команди п/флоту чи чергового диспетчера.
2.10.
Капітани всіх суден повинні оформити прихід у чергового ІДПН після поставлення
судна на якір чи пришвартуванні судна до причалу з наданням морськими суднами
суднової ролі й інформації капітана про прихід, а річковими суднами – суднової
ролі. Суднам місцевого сполучення прихід можна оформити на УКХ радіостанції.
2.11.
Капітани іноземних суден після прибуття у порт подають до ІДПН через агентство
"Інфлот" декларацію капітана про прихід і суднову роль, а також
суднові документи згідно з вимогами Міжнародної морської організації (ІМО).
2.12.
Прикордонно-митні формальності судна оформляють через представників агентств "Інфлот",
"Трансфлот". Транзитні судна з "закритим кордоном" йдуть
через акваторію порту безперешкодно, надавши повідомлення по р/с
"Прибій" на 16 каналі УКХ при переході 17-21 км Кілійського гирла, а
у випадках вимушеної зупинки і відразу після поновлення руху – негайно,
незалежно від місця зупинки.
2.13.
Оформлення відходу суден здійснюється черговим ІДПН з наданням документів
згідно з вимогами "Загальних правил".
Суднам
місцевого сполучення відхід може бути оформлений по УКХ радіостанції.
2.14.
Капітани суден при виході з порту в каботажне плавання зобов’язані повідомити
про вихід КПП ПВ по УКХ радіостанції (позивний "Прибій" чи
"Прибій-1" на 16 каналі).
2.15.
Капітанам суден портофлоту, які працюють без виходу з порту, необхідно раз на
місяць отримувати дозвіл на плавання, для оформлення якого потрібно подати до
ІДПН суднові документи Регістру, суднову роль, дипломи та кваліфікаційні
свідоцтва екіпажу, дозвіл органів санітарно-карантинної служби і пожежного
контролю.
3. Плавання
суден у портових водах
3.1.
Лоцманське проведення суден по Морському і З’єднувальному каналах, а також у
ковші порту є обов’язковим.
Лоцманське
проведення здійснюється цілодобово, а по З’єднувальному каналу — в світлий час
доби.
3.2.
Прийом, висадка лоцманів відбувається біля приймального буя Морського
підхідного каналу, в ковші Усть-Дунайськ та на 4 км гирла Прорва.
3.3.
Капітани суден, які не отримали дозвіл на проходження по акваторії порту,
зобов’язані стати на якір на Вилківському рейді (19-21 км) чи в районі приймального
буя Морського підхідного каналу (але не ближче 2 кбт) і чекати дозволу.
3.4.
При одночасному підході суден до приймального буя Морського підхідного каналу і
Вилківського рейду встановлюється, зазвичай, така черговість проходження:
а) судна на підводних
крилах;
б) військові, прикордонні
кораблі України;
в) пасажирські судна;
г) судна, що йдуть з моря у
штормову погоду, якщо хвилювання моря понад 4 бали;
д) ліхтери, призначені для
завантаження або розвантаження;
е) танкери;
ж) у добру погоду судна, що
виходять у море;
з) судна, що йдуть з моря в
добру погоду.
3.5.
На акваторії порту дистанція між суднами, що рухаються в одному напрямку,
повинна бути:
а) при русі вверх по річці:
- для морських суден — не
менше 2 км;
- для річкових суден — не менше
500 м.
б) при русі вниз по річці:
- для морських суден — не
менше 5 км;
- для річкових суден — не
менше 1 км.
3.6.
Забороняється заходити у З’єднувальний канал до тих пір, поки судно, що йде
попереду, не вийде з каналу.
3.7.
Забороняється ставати на якір, лягати в дрейф на відстані ближче 2 кбт від буїв
Морського підхідного каналу порту Усть-Дунайськ.
3.8.
На земснарядах, що працюють на акваторії порту, з метою попередження аварійних
ситуацій встановлюється постійна вахта для спостереження за суднами, що
проходять. Судно, що проходить повз земснаряд, повинно керуватися вогнями і
знаками, піднятими на земснаряді. У сумнівних випадках порядок проходження повз
земснаряд узгоджується по УКХ. Попереджати земснаряд про передбачуваний прохід
необхідно за 30 хв. до підходу до нього.
3.9.
Всім суднам під час руху забороняється до поставлення на якір чи до причалу
тримати виведеними за межі борту стріли, крани, трапи, шлюпки та інші предмети.
3.10.
Всі без винятку судна, які рухаються водами порту, зобов’язані на вимогу ІДПН,
КПП, митниці, санітарно-карантинної служби, військово-морського командування
негайно зупинитися чи збавити хід і виконати їх вимоги.
3.11.
При несприятливих метеоумовах, що погіршують видимість до 500 м, рух суден, що
прямують вниз, повинен бути припинений, навіть за наявності справних РЛС.
3.12. Під час плавання ділянками Морського
підхідного і З’єднувального каналів, 3,5 км гирла Прорва, від 17 до 20 км та
від 46 до 49 км Кілійського гирла, а також при проходженні днопоглиблювальних
земснарядів, місць водолазних робіт, швидкість судна повинна бути мінімальною,
при якій зберігається управління.
Плавання суден на ділянці від 0
км в усті гирла Бистре до 60 км Кілійського гирла.
3.14. Навігаційне устаткування району плавання плавучими і
береговими навігаційними знаками відповідає Основним положенням про плавання по
Дунаю.
3.15. Забороняється плавання всіх суден і буксирних або таких,
що штовхаються караванів у баласті при силі вітру більш 15 м/сек, а також у
випадках, коли видимість обмежена внаслідок тумана, мли, снігопаду, паріння
води, сильного дощу і при інших умовах, коли знаки навігаційної обстановки або
їхні вогні не видні. У випадку, коли такі умови виникли раптово, а судно
знаходиться на судновому ходу, воно повинне рухатися до найближчого безпечного
місця з обережністю, по можливості зійти із суднового ходу і стати на якір.
3.16. Забороняється плавання суден, що мають крен більш 5
градусів, диферент на ніс (крім суден, що мають будівельний диферент) або
диферент на корму більш 3 метрів. Плавання суден забороняється, якщо під
впливом осадки, диференту чи палубного вантажу огляд поверхні моря попереду
носового краю судна до 10 градусів на кожний борт затінено більш ніж на
відстань, що дорівнює двом довжинам судна або 500 м (враховуючи те, що менше).
3.17. Зустрічне плавання, перетинання суднового ходу.
а)
Усі річкові судна зобов'язані звільняти дорогу морським суднам.
б)
Морські судна і судна змішаного плавання в баластовому стані зобов'язані
звільняти дорогу великовантажним річковим составам, що штовхаються.
в)
Всі одиночні річкові судна при зустрічі з буксирними суднами, що мають у
каравані несамохідні судна або з'єднання плавучого матеріалу зобов'язані
уступати їм дорогу.
г)
Малі судна зобов'язані вчасно звільняти дорогу всім самохідним суднам і
прямувати на відстані не менш чим 10 м за брівкою суднового ходу. Малим суднам
забороняється перетинати курс судна, що прямує судновим ходом на відстані менш
1 км.
д)
При необхідності перетинання суднового ходу, цей маневр повинний виконуватися в
якнайкоротший час, відбуватися під прямим кутом до осі суднового ходу і при
видимій відсутності поблизу суден на ходу.
є)
Судна будь-яких розмірів, що прямують з великою швидкістю (судна на підвідних
крилах, судна на повітряній подушці й ін.), не повинні заважати руху морських
суден і зобов'язані надавати всім іншим суднам необхідний простір для
продовження ними руху.
3.18. Пріоритети суден при зустрічі.
а)
При одночасному підході двох суден до труднопрохідної ділянки, на якої
розходження суден заборонене або не рекомендоване, переважне право проходу
ділянки належить судну, що йде вниз. Судна, що йдуть вверх зобов'язані
очікувати нижче труднопрохідної ділянки в районі, безпечному для розходження.
б)
При проходженні вузькостей або крутих поворотів фарватеру судно не повинне
наближатися менш чим на 1 милю (близько 2 км) до судна, що йде попереду,
приймаючи при цьому всі запобіжні заходи.
3.19. Паралельне плавання й обгін.
а)
Обгін дозволяється в місцях зі сприятливими умовами при достатній ширині
фарватеру, при відсутності зустрічних суден і тільки за згодою капітана судна,
що обгоняється.
б)
Обгін забороняється в зонах повороту й у місцях, де дозволене перетинання
каналу суднами.
в)
Забороняється, крім випадків обгону, плавання суден паралельними або близькими
до них курсами у випадку, якщо одне із суден вбачає інше на курсових кутах від
15° до 165° обох бортів і дистанції менш 5 кбт.
3.20. Швидкість суден.
а)
Швидкість руху суден не повинна перевищувати 10 вузлів відносно берегів, за винятком
ділянок, де швидкість руху регламентована. Судна повинні регулювати свою
швидкість таким чином, щоб не викликати бовтанки або присмоктування, що може
завдати шкоди самому судну, гідротехнічним спорудженням, а також іншим суднам
на стоянці або на ходу.
б)
Судна зобов'язані вчасно зменшити швидкість, однак вона не повинна бути нижче
швидкості, необхідної для безпеки керування:
при
розходженні з буксирними караванами і малими суднами;
при проході
місць проведення підвідних, гідротехнічних, днопоглиблювальних і інших
спеціальних робот;
поблизу від
суден, що пришвартовані до берега або пристані, або здійснюють вантажні
операції;
при проході
плотів і шлюпок з людьми;
3.21. Зустріч і обгін заборонені всім суднам на ділянках:
34,5-39
км; 48-50 км; 60-61 км.
3.22. Зустріч і обгін суден не рекомендуються на ділянці:
40-42
км.
3.23. Усім суднам, буксирним караванам і таким, що штовхаються,
з'єднанням плавучого матеріалу і плавучим установкам забороняється плавання
самосплавом, а також волочити по дну якір, витравлений якірний ланцюг, троси і
т.і.
3.24. Максимальні габарити буксирних караванів при плаванні
вверх або вниз, не повинні перевищувати довжини 200 м і ширини 27 м. Габарити
составів, що штовхаються, при плаванні вверх або вниз до рейду Вилкове не
повинні перевищувати довжини 220 м і ширини 37 м. Буксирні операції з
перевищенням зазначених габаритів підлягають спеціальному схваленню капітана
порту Усть-Дунайськ.
3.25. При змушеній зупинці на судновому ході судна повинні
прийняти всі міри, щоб якнайшвидше зійти з нього і стати на якір. Про місце і
причину зупинки судно повинне негайно повідомити капітана порту. Якщо
передбачається, що змушена зупинка буде тривалою, капітан судна повинний
викликати буксири для проведення судна в порт або до найближчого місця якірної
стоянки.
3.26. Усі збитки від ушкодження дамб, берегових зміцнень,
понтонних мостів, причалів, траверсів, засобів навігаційного устаткування й
інших споруджень, а також від захаращення фарватеру відносяться на рахунок
судна, що них заподіяло.
3.27. Суднам на підвідних крилах у неводотоннажному стані
плавання дозволяється тільки у світлий час доби, з радіолокатором, включеним у
режимі " підготовка" або "робота" у залежності від стану
видимості.
3.28. Забороняються лов риби неводом за допомогою декількох
суден, що йдуть фронтом, а також установка пристосувань для рибного лову на
фарватері або в місцях, відведених для стоянки суден.
3.29. Капітани суден і державні морські лоцмані зобов'язані
негайно повідомляти будь-якими, наявними в їхньому розпорядженні засобами
зв'язку, про будь-які виявлені ними ушкодження або відсутність на штатному
місці засобів навігаційного устаткування.
3.30. Якорі, якірні ланцюги й інші предмети, що затонули в ріці
на даній ділянці, не можуть бути підняті без спеціального дозволу капітана
порту Усть-Дунайськ, який здійснює нагляд за безпекою судноплавства на даній
ділянці. У випадку, коли предмети, що затонули перешкоджають судноплавству або
ставлять його під погрозу, органи нагляду вживають заходів для їхнього підйому,
при цьому витрати відносяться на рахунок власника цих предметів.
(Доповнено
наказом МТУ
N 740 від
17.08.2004)
4. Особливі
випадки плавання суден у портових водах
4.1.
Керівництво буксирними операціями у порту здійснюють:
а) при наданні буксирної
допомоги самохідним суднам (при швартуванні, відшвартуванні, перешвартуванні
тощо) — капітан буксируючого судна;
б) при буксируванні барж та
інших несамохідних плавзасобів – капітан буксира;
в) при буксируванні барж та
інших несамохідних плаводиниць двома буксирами, один з яких ошвартований лагом
до буксированого об’єкта, — капітан буксирувальника, який веде судно на
буксирі, якщо не було окремої домовленості перед початком буксирування.
4.2.
Шкіпери барж зобов’язані суворо і своєчасно виконувати накази капітанів
буксирувальних суден щодо віддачі і вибірки буксирів, швартовних кінців, якорів
тощо.
4.3.
При виконанні маневрів з морськими суднами, буксирні троси подаються з
буксирувального судна.
4.4.
Капітани буксирувальних суден повинні віддавати буксирні кінці тільки після
того, як переконаються, що поставлене на якір судно знаходиться у безпеці і не
загороджує судноплавний фарватер.
4.5.
При взятті на буксир баржі із зчаленої групи, капітан буксира зобов’язаний
перевірити надійність стоянки барж, що залишаються, звести роз’єднані баржі у
зчальні групи та надійно їх закріпити.
4.6.
У випадку виявлення дрейфу барж, диспетчер порту негайно виділяє буксир для
переміщення їх у безпечніше місце. Переміщення відбувається за рахунок
судновласника дрейфуючої баржі, якщо дрейф відбувся не з вини портового буксира
чи підмінної команди.
4.7.
Капітани портових буксирів, що виявили дрейф барж чи зчалених груп, які стоять
на рейді, зобов’язані терміново повідомити про це чергового ІДПН та диспетчера
порту і вжити негайних заходів для припинення дрейфу та закріплення дрейфуючих
об’єктів.
4.8.
Капітанам буксирів портофлоту при потужності двигуна до 700 к.с. буксирування
лагом, а також ведення маневрових операцій біля причалу порту дозволяється
тільки з однією баржею, при потужності