ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внутрішній водний транспорт

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
 № 2247-IX від 12.05.2022, № 2438-IX від 19.07.2022, № 2849-IX від 13.12.2022)

 

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування внутрішнього водного транспорту і спрямований на створення сприятливих умов для його розвитку, задоволення потреб громадян у доступних, якісних та безпечних перевезеннях.

Розділ I

 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) аварійна подія - подія або послідовність подій, що сталися під час експлуатації судна чи у зв’язку з експлуатацією, яка призвела чи могла призвести до загибелі або зникнення людини з судна, заподіяння шкоди здоров’ю людини, загибелі, затоплення, пошкодження судна, залишення судна екіпажем, втрати судном судноплавного стану, посадки судна на мілину, пошкодження гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів, забруднення навколишнього природного середовища;

2) багаж - будь-який предмет чи транспортний засіб, що перевозяться перевізником за договором перевезення (крім тих, що перевозяться за договором перевезення вантажів, у тому числі договором фрахтування і коносаментом, а також крім живих тварин і багажу, що розміщуються в каюті пасажира або в інший спосіб перебувають у його володінні, під його охороною чи контролем) та підтверджується багажною квитанцією;

3) база для стоянки малих суден - спеціально обладнаний майновий комплекс, що використовується суб’єктом господарювання на законних підставах, у тому числі яхт-клуб, марина, місце базування суден флоту рибної промисловості, який надає послуги з безпечного зберігання малих і прогулянкових суден, інші послуги суднам та їх екіпажам (крім баз для стоянки спортивних суден);

4) база для стоянки спортивних суден - спеціально обладнаний майновий комплекс, що використовується суб’єктом господарювання, який, серед іншого, надає послуги з безпечного зберігання виключно спортивних суден і суден, призначених для забезпечення проведення спортивних заходів;

5) буксир - судно, побудоване спеціально для виконання операцій з буксирування, штовхання, кантування;

6) буксирування - переміщення суден, плавучих споруд та плавучих об’єктів буксиром або іншим судном за допомогою буксирувального тросу;

7) вантажні відходи - залишки від будь-якого вантажу на борту у вантажних трюмах або танках, які залишаються після завершення процедур навантаження, розвантаження та операцій з очищення, включаючи залишки вантажу;

8) веслове судно - судно без двигуна, для руху якого використовується м’язова сила людини;

9) вихід у рейс - вихід судна (складу суден) за межі операційної акваторії причальної споруди або зняття судна з якірної стоянки з метою прямування до іншого пункту призначення (морського чи річкового порту, термінала, ремонтної бази тощо), або вихід судна на судновий хід;

10) відходи (сміття), що утворюються у результаті експлуатації судна, - відходи, що утворюються у процесі експлуатації та обслуговування судна, крім вантажних відходів та побутових відходів, що утворюються на судні (господарське сміття);

11) власник судна - фізична або юридична особа, які здійснюють щодо закріплених за ними суден права, до яких застосовуються правила про право власності;

12) внутрішні водні шляхи - поверхневі води (крім акваторії морських портів, судноплавних каналів та внутрішніх морських вод), віднесені Кабінетом Міністрів України у встановленому порядку до категорії судноплавних;

13) внутрішній водний транспорт - вид транспорту, до якого належать судна, суб’єкти господарювання, що здійснюють та забезпечують перевезення переважно внутрішніми водними шляхами вантажів, пасажирів, багажу і пошти, використовуються для рибогосподарської діяльності, надають інші послуги з використанням суден внутрішнього плавання, забезпечують судноплавство на внутрішніх водних шляхах, утримують об’єкти інфраструктури внутрішніх водних шляхів, здійснюють навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства;

14) водний мотоцикл - вид самохідного прогулянкового судна, персональний плавучий засіб довжиною до 4 метрів включно, призначений для занять спортом або відпочинку, що приводиться в рух водометом і управляється особою, яка перебуває на корпусі, а не всередині засобу;

15) габарити суднового ходу - глибина, ширина, надводна висота та радіус закруглення суднового ходу на внутрішніх водних шляхах у метрах;

16) гарантовані габарити суднового ходу - установлені відповідно до законодавства найменші габарити суднового ходу при проектному рівні води;

17) гармонізовані інформаційні послуги - послуги, що надаються для підтримки управління рухом і внутрішнім водним транспортом, у тому числі послуги із взаємодії з іншими видами транспорту. До таких послуг, зокрема, належать надання інформації про фарватер, інформації про рух, управління рухом, допомога в запобіганні аварійним ситуаціям, надання інформації для управління транспортом, щодо служб статистики та митних служб, а також щодо податків і зборів за використання інфраструктури водних шляхів та портових зборів;

18) гідротехнічні споруди внутрішніх водних шляхів - інженерно-технічні споруди (причали, пристані, пірси, інші види причальних споруд, дамби, моли, хвилеломи, інші види берегозахисних споруд, судноплавні шлюзи, судноплавні канали внутрішніх водних шляхів, інші підводні споруди штучного походження), призначені для забезпечення безпечного плавання, маневрування, стоянки, будівництва, ремонту, обслуговування та огляду суден, для захисту берегової смуги внутрішніх водних шляхів, операційної акваторії причалу (причалів), ведення господарської діяльності підприємствами внутрішнього водного транспорту, використання водних ресурсів та запобігання шкідливій дії вод;

19) ґрунт - відкладення (ґрунти мулисті, піщані, кам’яні, глинисті та/або їх суміш), які створюють природний рельєф дна внутрішнього водного шляху або були знесені у русло цього шляху під впливом природних та/або антропогенних чинників та вилучаються у процесі днопоглиблення;

20) довжина судна - максимальна довжина корпусу судна без урахування керма та бушприта;

21) екіпаж судна - капітан та інші особи, які зайняті на борту судна виконанням обов’язків, пов’язаних з експлуатацією чи обслуговуванням судна, або виконують інші обов’язки на судні та зазначені у судновій ролі цього судна;

22) експлуатаційне днопоглиблення (ремонтне черпання) - роботи з ліквідації наслідків заносимості, вилучення наносів з ґрунту, що розташовані над заданим рівнем проектного дна на суднових ходах водних шляхів, операційних акваторій причальних споруд, судноплавних каналів з метою забезпечення гарантованих, навігаційних, паспортних габаритів суднового ходу, операційних акваторій причальних споруд, судноплавного каналу;

23) експлуатуюча організація - суб’єкт господарювання, що здійснює експлуатацію гідротехнічної споруди внутрішніх водних шляхів, незалежно від того, чи є він власником такої споруди, чи експлуатує її на інших законних підставах;

24) засоби для розваг на воді - плавучі засоби без силової установки, які буксируються в будь-який спосіб (водні лижі, водні сани, "банани", "шайби" тощо), побудовані або призначені для ковзання по водній поверхні або виконання спортивних фігур;

25) засоби навігаційного обладнання - берегові спеціальні стаціонарні споруди, плавучі та стаціонарні сигнальні і застережні вогні та знаки, конструкції, оснащені спеціальними технічними пристроями і призначені для орієнтування суден, огородження судноплавних каналів внутрішніх водних шляхів і суднових ходів з метою забезпечення безпечного плавання суден;

26) зчалена група - група суден (два або більше), з’єднаних бортом до борту, жодне з яких не розташоване попереду моторного судна, що забезпечує рух групи;

27) індивідуальний рятувальний засіб - засіб, призначений для утримання на поверхні води людини, яка опинилася за бортом;

28) іноземне судно - судно, що плаває під прапором іноземної держави;

29) інфраструктура внутрішнього водного транспорту - сукупність об’єктів, що забезпечують судноплавство внутрішніми водними шляхами, яка включає гідротехнічні споруди внутрішніх водних шляхів, рейди, затони, місця стоянки суден, засоби навігаційного обладнання та гідрографічного забезпечення судноплавства, об’єкти річкової інформаційної служби, мережі та споруди зв’язку, сигналізації, інформування та управління рухом суден, а також судна і плавуче обладнання, призначені для виконання шляхових робіт, та інші об’єкти, що забезпечують судноплавство внутрішніми водними шляхами;

30) каботажний рейс - рейс судна між українськими портами (терміналами) або місцями призначення, розташованими на території України, без проведення вантажних операцій, здійснення бункерування, поповнення суднових припасів за межами території України;

31) капітан - особа, яка здійснює командування, керує судном;

32) кваліфікаційні документи членів екіпажів суден внутрішнього плавання - документи, видані за визначеною формою, що підтверджують відповідний рівень професійної компетентності, необхідної для безпечної роботи на судні внутрішнього плавання;

33) класифікаційне товариство - юридична особа, яка видає, застосовує, підтримує і регулярно оновлює власні правила класифікації (включаючи технічні вимоги) щодо проектування, конструкції і огляду суден, оприлюднює регістр (реєстр) суден, які класифіковано;

34) максимальна осадка судна - максимальна осадка судна, зазначена в суднових документах, яка визначається відповідно до правил обмірювання суден;

35) мале судно - будь-яке судно довжиною до 20 метрів (крім пасажирських суден, буксирів та штовхачів, призначених для ведення складу суден, які не є малими, плавучого обладнання, криголамів, поромів, плавучого обладнання суднових шлюпок і плотів, спортивних суден, а також водних мотоциклів і засобів для розваг на воді);

36) міжнародний рейс - рейс судна, в якому щонайменше місце призначення або місце відправлення судна розташовані за межами території України;

37) моторне судно - будь-яке судно, що використовує для руху власну силову установку, у тому числі судно, що рухається за допомогою вітрила і водночас використовує силову установку, розміщену на його борту;

38) навігаційний період - період, упродовж якого здійснюється судноплавство на внутрішніх водних шляхах або їх окремих ділянках;

39) навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства - створення сприятливих для плавання суден умов шляхом встановлення та належного утримання засобів навігаційного обладнання відповідно до інтенсивності руху суден та ступеня небезпеки, проведення гідрографічних зйомок, опублікування, оновлення та розповсюдження навігаційно-гідрографічної інформації;

40) нафтовмісна суміш - лляльні (підсланеві) води, нафтові залишки з машинних відділень судна, інші води з будь-яким вмістом нафти, які утворюються на судні (крім його вантажних приміщень);

41) операційна акваторія причальних споруд - гідротехнічна споруда внутрішніх водних шляхів (комплекс споруд), що безпосередньо примикає до причальних споруд, призначена для безпечного підходу суден до причальних споруд та відходу від причальних споруд, маневрування суден під час здійснення швартових операцій, маневрування суден між причальними спорудами, а також для стоянки суден;

42) палубна команда - члени екіпажу судна, які виконують на борту судна роботу, пов’язану з його рухом, навантаженням, розвантаженням і перевезенням вантажів, перевезенням пасажирів, пошти, багажу технічним обслуговуванням та ремонтом судна, використанням і обслуговуванням засобів зв’язку, охороною праці, запобіганням забрудненню водних шляхів (крім членів екіпажу, які виконують обов’язки, пов’язані виключно з експлуатацією двигунів, вантажних пристроїв, електричного та електронного обладнання);

43) пасажир - фізична особа, яка не є членом екіпажу та перевозиться на судні за договором перевезення пасажира;

44) пасажирське судно - судно, побудоване та обладнане для перевезення більше 12 пасажирів;

45) перевізник - суб’єкт господарювання, що здійснює перевезення вантажів, пасажирів та їхнього багажу, пошти суднами внутрішнього плавання;

46) підхідний канал - гідротехнічна споруда внутрішніх водних шляхів, призначена для безпечного підходу суден до причальних споруд та шлюзів;

47) плавуча споруда - будь-яка плавуча установка, побудована для стаціонарного використання на плаву, у тому числі стоянкове судно, плавучий причал, пристань, понтон, дебаркадер, майстерня, док, басейн, елінг, готель, заклад громадського харчування, розважальний заклад, та, як правило, не призначена для переміщення;

48) плавуче обладнання - судно (плавуча установка), на якому розташовані робочі механізми (крани, обладнання земснарядів, копри або підйомники);

49) плавучий об’єкт - пліт або інша конструкція, об’єкт або пристрій, здатний до плавання, який не є судном, плавучим обладнанням чи плавучою спорудою;

50) побутові відходи, що утворюються на судні (господарське сміття), - органічні та неорганічні побутові відходи, що не містять відходів (сміття), що утворюються у результаті експлуатації судна;

51) пором - судно, що здійснює на поромних переправах регулярні перевезення пасажирів, перевезення на відкритій та/або закритій палубі колісної техніки з пальним у баках та/або залізничного рухомого складу з горизонтальним способом навантаження та вивантаження;

52) послужна книжка - персональний документ, до якого заносяться відомості, у тому числі в електронному вигляді, про трудову діяльність члена екіпажу, зокрема про стаж плавання та здійснені рейси;

53) причальна споруда - гідротехнічна споруда внутрішніх водних шляхів (комплекс споруд), яка має швартовні та відбійні пристрої і призначена для стоянки, обслуговування та ремонту суден, обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна і висадки з суден, проведення вантажних операцій;

54) прогулянкове вітрильне судно - судно, що рухається виключно за допомогою вітрила, у тому числі судно, обладнане силовою установкою, яке не використовує її під час руху;

55) прогулянкове судно - судно довжиною до 24 метрів, призначене для занять спортом або відпочинку, яке не є пасажирським судном;

56) проектний рівень води - розрахунковий низький судноплавний рівень води;

57) рейс - плавання судна від місця відправлення до місця призначення, включаючи плавання із заздалегідь не визначеним місцем призначення;

58) річкова інформаційна служба - служба, що надає гармонізовані інформаційні послуги для безпечного та ефективного функціонування внутрішнього водного транспорту, а також інших видів транспорту у змішаних перевезеннях;

59) річкове судно - судно, яке за технічними характеристиками придатне та у встановленому порядку допущене до експлуатації виключно у визначених зонах внутрішніх водних шляхів;

60) річковий порт (термінал) - суб’єкт господарювання будь-якої форми власності, що на законних підставах використовує об’єкти інфраструктури внутрішнього водного транспорту для стоянки та обслуговування на внутрішніх водних шляхах суден, обслуговування пасажирів, проведення вантажних операцій, а також інших пов’язаних з цим видів господарської діяльності;

61) склад суден - група суден (два або більше), з’єднаних між собою таким чином, що окремо взяте судно не має повної свободи руху, яка приводиться в рух за допомогою одного або декількох буксирів (буксируваний склад) або штовхачів (склад суден, що штовхається);

62) спортивне судно - моторне, веслове або вітрильне судно, що використовується виключно для занять спортом та обслуговується під час плавання спеціально підготовленими особами (екіпажем);

63) стаж плавання члена екіпажу - строк плавання у днях, упродовж якого член екіпажу перебував на борту судна під час здійснення рейсів та вантажних операцій;

64) стратегічні об’єкти інфраструктури внутрішнього водного транспорту - судноплавні канали внутрішніх водних шляхів (крім підхідних каналів до причальних споруд та судноплавних каналів внутрішніх морських вод), судноплавні гідротехнічні споруди, засоби навігаційного обладнання та навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, об’єкти річкової інформаційної служби державної форми власності;

65) судно - самохідний чи несамохідний плавучий транспортний засіб, що використовується:

для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибогосподарської діяльності, розвідки і видобування корисних копалин, пошуку і рятування людей та суден, що зазнають лиха на воді, буксирування, штовхання або ведення складу інших суден чи плавучих об’єктів, здійснення аварійно-рятувальних, шляхових, гідротехнічних, навігаційно-гідрографічних робіт, обслуговування суден і пасажирів у річковому порту (терміналі) чи піднімання затонулого майна;

для здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства, охороною навколишнього природного середовища і водних біоресурсів;

для відпочинку (прогулянок, туризму, любительського рибальства);

для занять спортом;

для наукових, науково-дослідних, навчальних і культурних цілей;

66) судно внутрішнього плавання - річкове судно або судно змішаного плавання довжиною 20 метрів і більше або судно, добуток довжини, ширини та осадки якого становить об’єм у 100 кубічних метрів і більше, буксири і штовхачі, призначені для ведення складу таких суден чи плавучого обладнання, а також пасажирські судна і плавуче обладнання;

67) судно змішаного плавання - судно, призначене для експлуатації на внутрішніх водних шляхах і придатне для обмеженої експлуатації на морських водних шляхах;

68) судно технічного флоту - судно, побудоване та обладнане для проведення шляхових робіт (днопоглиблювальна землечерпалка або землесос, земснаряд, ґрунтовідвізна шаланда, понтонна баржа, понтон, блокоукладальник, плавучий кран та інші);

69) судновий агент - морський агент або інша особа, яка за договором агентування за винагороду зобов’язується надавати послуги судновласнику і капітану судна у сфері судноплавства внутрішніми водними шляхами;

70) судновий журнал - офіційний документ, до якого заноситься інформація про рейси, здійснені судном внутрішнього плавання, плавучим обладнанням, а також членами екіпажу та особами, які перебувають на борту;

71) судновий хід (фарватер) - безпечний для навігації прохід внутрішнім водним шляхом, позначений на карті, а за необхідності - також навігаційними знаками (засобами навігаційного обладнання) на місцевості;

72) суднові стічні води (побутові стоки) - стоки, що надходять з камбузів, їдалень, душових, умивальників, пралень, а також фекальні стоки;

73) судновласник - суб’єкт господарювання або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує його на інших законних підставах;

74) судноводій - особа, яка має право керування судном, водним мотоциклом;

75) судноплавна гідротехнічна споруда - судноплавні шлюзи з низовими та верховими підхідними каналами, дамбами, напрямними і причальними спорудами, аванпортом;

76) судноплавний канал внутрішніх водних шляхів - гідротехнічна споруда, штучний водний шлях для безпечного підходу суден до річкових портів (терміналів) або для проходу суден;

77) судноплавний прогін моста (судноплавний прогін) - прогін моста, призначений для пропуску плавучих засобів;

78) судноплавний розвідний прогін (розвідний прогін) - прогін моста з вертикальним підйомом, поворотом або розкриттям прогонової будівлі (усієї або її частини), який призначено для пропуску плавучих засобів;

79) судноплавний шлюз (шлюз) - напірна гідротехнічна споруда, призначена для переміщення суден з одного б’єфа в інший;

80) судноплавство - діяльність, пов’язана з використанням суден на водних шляхах;

81) територія річкового порту (термінала) - земельні ділянки (їх частини) на землях внутрішнього водного транспорту, а також штучно створені (намиті, насипані, створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій) земельні ділянки, які використовуються річковим портом (терміналом) та іншими суб’єктам господарювання на законних підставах для стоянки і обслуговування суден, посадки, висадки та обслуговування пасажирів, проведення вантажних операцій, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов’язаних з цим видів господарської діяльності;

82) українське судно - судно, що плаває під Державним Прапором України;

83) швартовна бочка - плавуча споруда, облаштована на внутрішніх водних шляхах за межами суднового ходу, яка призначена для забезпечення безпечної стоянки ошвартованих до неї суден, у тому числі під час виконання вантажних та інших операцій;

84) швидкісне судно - моторне судно, що може рухатися зі швидкістю 40 і більше кілометрів за годину відносно поверхні води;

85) ширина судна - максимальна ширина корпусу судна, виміряна до зовнішніх кромок зовнішньої обшивки корпусу (за винятком гребних коліс, привальних брусів тощо);

86) шляхові роботи - промірні, днопоглиблювальні роботи, експлуатаційне днопоглиблення (виправні роботи, тралення, роботи з розчищення дна), піднімання затонулого майна, вишукувальні роботи, які проводяться на внутрішніх водних шляхах з метою підтримання гарантованих габаритів суднового ходу, судноплавного каналу внутрішніх водних шляхів з метою забезпечення безпеки судноплавства, а також роботи із встановлення, обслуговування і зняття засобів навігаційного обладнання на внутрішніх водних шляхах;

87) штовхач - судно, спеціально обладнане для забезпечення руху іншого судна, складу суден, що штовхаються;

88) якірна стоянка - гідротехнічна споруда, облаштована на внутрішніх водних шляхах за межами суднового ходу і призначена для стоянки суден на якорі.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює відносини у сфері внутрішнього водного транспорту, використання суден, внутрішніх водних шляхів та їх берегових смуг для судноплавства, визначає правовий режим річкових портів і терміналів, об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.

Відносини, пов’язані із малими, спортивними суднами, водними мотоциклами та засобами для розваг на воді, цей Закон регулює в частині організації їх безпечного використання на водних шляхах загального користування.

2. Дія цього Закону не поширюється на пункти базування і судна, що входять до складу Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, морські порти, морські термінали та судноплавні канали, а також бази для стоянки спортивних суден, крім випадків, прямо передбачених цим Законом.

Стаття 3. Законодавство про внутрішній водний транспорт

1. Відносини у сфері внутрішнього водного транспорту регулюються цим Законом, Кодексом торговельного мореплавства України, Водним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про транспорт", Законом України "Про перевезення небезпечних вантажів", Законом України "Про захист персональних даних" та іншими актами законодавства.

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені в цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору України.

Розділ II

 ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ВНУТРІШНЬОГО ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

Стаття 4. Основні напрями державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту

1. Державне регулювання у сфері внутрішнього водного транспорту здійснюється з метою реалізації єдиної державної економічної, інвестиційної, науково-технічної та соціальної політики за такими напрямами:

1) залучення інвестицій та забезпечення їх захисту;

2) інтеграція національної транспортної системи до європейської і світової транспортних мереж, розвиток мультимодальних (комбінованих), у томі числі міжнародних, перевезень за участю внутрішнього водного транспорту;

3) забезпечення розвитку внутрішнього водного транспорту і внутрішніх водних шляхів України для налагодження посилених економічних та торговельних відносин, що забезпечать поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку Європейського Союзу;

4) адаптація законодавчих та нормативно-правових актів до acquis ЄС;

5) сприяння розвитку на конкурентних засадах ринку послуг у сфері внутрішнього водного транспорту;

6) здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері внутрішнього водного транспорту;

7) нормативно-правове забезпечення діяльності внутрішнього водного транспорту;

8) управління державним майном;

9) здійснення державної реєстрації суден;

10) створення та розвиток інфраструктури внутрішнього водного транспорту;

11) організація перевезень вантажів, пасажирів і багажу внутрішнім водним транспортом;

12) забезпечення захисту прав споживачів послуг, що надаються на внутрішньому водному транспорті;

13) організація міжнародного співробітництва;

14) забезпечення додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища для збереження екосистеми, задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства.

Стаття 5. Суб’єкти державного регулювання у сфері внутрішнього водного транспорту та їхні повноваження

1. Державне регулювання у сфері внутрішнього водного транспорту здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, державна спеціалізована експертна установа з технічного розслідування подій на транспорті, Національна поліція України, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади в межах своїх повноважень.

2. Кабінет Міністрів України у сфері внутрішнього водного транспорту:

1) затверджує перелік внутрішніх морських вод і внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних;

2) затверджує Стратегію розвитку внутрішнього водного транспорту України;

3) затверджує порядок ведення Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;

4) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту:

1) організовує моніторинг міжнародного права у сфері внутрішнього водного транспорту, використання внутрішніх водних шляхів, забезпечує розроблення проектів актів законодавства на виконання міжнародних договорів України, бере участь у роботі міжнародних організацій у відповідних сферах;

2) розробляє відповідно до цього Закону Стратегію розвитку внутрішнього водного транспорту України;

3) розробляє та затверджує правила перевезення вантажів, пасажирів і багажу внутрішнім водним транспортом, порядок застосування для каботажних рейсів міжнародних договорів України щодо перевезення небезпечних вантажів у міжнародних рейсах, правила судноплавства на внутрішніх водних шляхах, класифікацію морських і внутрішніх водних шляхів, типову форму місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, правила пропуску суден через шлюзи, правила контролю суден внутрішнього плавання, технічні вимоги до суден внутрішнього плавання, правила технічної експлуатації гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів, порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами внутрішніх водних шляхів, правила безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден, порядок розслідування та ведення обліку аварійних подій, пов’язаних із судноплавством, положення про присвоєння та підтвердження кваліфікації членів екіпажів суден внутрішнього плавання, порядок підготовки та підтвердження кваліфікації судноводіїв малих суден і водних мотоциклів, порядок видачі міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, порядок здійснення технічного нагляду за суднами, правила пожежної безпеки на суднах, правила реєстрації операцій із шкідливими речовинами на суднах, у морських і річкових портах і терміналах, порядок реєстрації суден у Судновій книзі України, порядок реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України, а також інші документи у сфері внутрішнього водного транспорту, порядок визначення ділянок внутрішніх водних шляхів з особливими ризиками;

4) визначає заклади, що здійснюють підготовку та перевірку кваліфікації осіб для встановлення відповідності суб’єктів господарювання вимогам цього Закону;

5) здійснює визначені законодавством повноваження з питань управління об’єктами інфраструктури внутрішнього водного транспорту державної форми власності;

6) забезпечує організацію ефективного та безпечного використання внутрішніх водних шляхів і стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту для судноплавства;

7) забезпечує організацію проведення шляхових робіт, здійснення контролю і підтримання габаритів суднового ходу, судноплавних каналів внутрішніх водних шляхів;

8) організовує навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах;

9) організовує забезпечення функціонування річкової інформаційної служби та інформаційної системи автоматизованого обліку перевезень внутрішніми водними шляхами;

10) бере участь в організації забезпечення пропуску суден через судноплавні гідротехнічні споруди;

11) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту:

1) бере участь у розробленні Стратегії розвитку внутрішнього водного транспорту України, забезпечує збір та аналіз інформації про функціонування внутрішнього водного транспорту, його взаємозв’язок з іншими складовими транспортної мережі України та Європейського Союзу, готує необхідні прогнозні документи;

2) бере участь у роботі міжнародних організацій, діяльність яких пов’язана з внутрішнім водним транспортом, судноплавством на внутрішніх водних шляхах, забезпечує виконання зобов’язань, що випливають із членства України в таких міжнародних організаціях;

3) забезпечує взаємовідносини з іноземними державними органами та організаціями у сферах внутрішнього водного транспорту, судноплавства на внутрішніх водних шляхах;

4) здійснює державний нагляд за станом внутрішніх водних шляхів і стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, здійсненням навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, шляхових робіт та лоцманського проведення суден на внутрішніх водних шляхах, функціонуванням річкової інформаційної служби та інформаційної системи автоматизованого обліку перевезень внутрішніми водними шляхами;

5) здійснює державний нагляд за безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах, за додержанням річковими портами (терміналами), іншими суб’єктами внутрішнього водного транспорту вимог законодавства з безпеки судноплавства;

6) здійснює державний нагляд за дотриманням на суднах, у тому числі іноземних, що перебувають на внутрішніх водних шляхах, вимог з безпеки судноплавства та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища;

7) здійснює перевірку суден, перевірку суднових документів і кваліфікаційних документів суднового екіпажу;

8) забороняє плавання або експлуатацію судна в установлених цим Законом випадках;

9) забезпечує ведення обліку аварійних подій з суднами;

10) є компетентним органом з питань контролю за дотриманням технічних вимог до суден внутрішнього плавання, взаємодіє з відповідними компетентними органами інших держав;

11) здійснює реєстрацію суден у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України з видачею відповідних документів;

12) погоджує місцеві правила плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, розміщення плавучих споруд на водних шляхах загального користування;

13) проводить перевірку кваліфікації судноводіїв малих суден і водних мотоциклів, видає міжнародні посвідчення на право управління прогулянковим судном;

14) забезпечує функціонування єдиної електронної системи реєстрації та обліку малих, спортивних суден та водних мотоциклів, міжнародних посвідчень на право управління прогулянковим судном, баз для стоянки малих суден;

15) забезпечує ведення Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;

16) здійснює державний нагляд за станом дотримання місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді на водних шляхах загального користування;

17) бере участь у забезпеченні організації ефективного та безпечного використання внутрішніх водних шляхів і стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту для судноплавства;

18) здійснює нагляд за забезпеченням готовності до ліквідації наслідків аварій та організації заходів, спрямованих на запобігання аварійним подіям, пов’язаним із судноплавством або функціонуванням стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;

19) здійснює інші повноваження, визначені законом.

5. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту:

1) встановлює тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються на внутрішніх водних шляхах суб’єктами природних монополій;

2) встановлює розміри лоцманського збору на внутрішніх водних шляхах;

3) здійснює інші повноваження, визначені законом.

6. Національна поліція України:

1) контролює виконання місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді;

2) проводить перевірку суднових документів, міжнародних посвідчень на право управління прогулянковим судном та посвідчень судноводія малого судна або водного мотоцикла, а також документів, що надають право управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом, виданих до набрання чинності цим Законом, зупиняє такі судна для здійснення такої перевірки.

7. Місцеві державні адміністрації здійснюють регулювання діяльності внутрішнього водного транспорту відповідно до цього Закону та інших законодавчих актів, зокрема:

1) встановлюють тарифи на суспільно важливі регулярні перевезення пасажирів на суднах;

2) розробляють та за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, затверджують місцеві правила плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, розміщення плавучих споруд;

3) погоджують проведення спортивних та інших масових заходів на воді;

4) у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту:

відкривають бази для стоянки малих суден і бази для стоянки спортивних суден, здійснюють їх огляди, оприлюднюють інформацію про такі бази на своїх офіційних веб-сайтах;

контролюють дотримання правил безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден;

забезпечують організацію перевірки суднових документів, міжнародних посвідчень на право управління прогулянковим судном та посвідчень судноводія малого судна або водного мотоцикла, виданих до набрання чинності цим Законом.

Розділ III

 ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОГО ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

Стаття 6. Принципи організації функціонування та розвитку внутрішнього водного транспорту

1. Функціонування та розвиток внутрішнього водного транспорту здійснюється за принципами:

1) забезпечення балансу інтересів держави, інвесторів, органів місцевого самоврядування, споживачів транспортних послуг, суб’єктів господарювання у сфері внутрішнього водного транспорту незалежно від форми власності;

2) забезпечення рівності прав усіх суб’єктів господарювання шляхом створення конкурентного середовища серед суб’єктів, що виробляють однакову продукцію (товари, роботи, послуги) на внутрішньому водному транспорті;

3) розмежування адміністративних, господарських функцій та функцій державного нагляду і контролю;

4) забезпечення захисту інтересів держави, інвесторів та збереження у державній власності стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;

5) пріоритетності підтримки і створення умов для розвитку інвестування у сфері внутрішнього водного транспорту з боку приватних національних, іноземних інвесторів та міжнародних організацій;

6) пріоритетності сталого комплексного розвитку, нарощування потенціалу та забезпечення конкурентоспроможності внутрішнього водного транспорту з іншими видами транспорту;

7) пріоритетності забезпечення безпеки судноплавства, життя і здоров’я людини, охорони об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;

8) пріоритетності запобігання забрудненню навколишнього природного середовища з суден, дотримання вимог щодо використання та охорони водних об’єктів;

9) підвищення доступності та якості послуг внутрішнього водного транспорту для вантажовідправників і пасажирів;

10) забезпечення виконання зобов’язань за міжнародними договорами України у сфері судноплавства, уніфікація законодавства з європейськими та світовими стандартами у цій сфері.

Стаття 7. Планування розвитку внутрішнього водного транспорту

1. Основою для планування розвитку внутрішнього водного транспорту є Стратегія розвитку внутрішнього водного транспорту України, що включає короткострокові, середньострокові та довгострокові плани розвитку. Така Стратегія розробляється з урахуванням прогнозів щодо вантажопотоків, інвестування, основних напрямів та джерел фінансування, планів розвитку національної транспортної системи, річкових портів (терміналів), інших об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, стратегії розвитку морських портів України, а також щодо забезпечення безпеки судноплавства та захисту навколишнього природного середовища. Така Стратегія повинна відповідати генеральній схемі планування території України.

2. Стратегія розвитку внутрішнього водного транспорту України розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, та затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо реалізація такої Стратегії потребує внесення змін до схем планування окремих частин території України та/або до Державної стратегії регіонального розвитку, водночас із затвердженням цієї Стратегії Кабінет Міністрів України приймає рішення про внесення відповідних змін.

3. Стратегія розвитку внутрішнього водного транспорту України передбачає розвиток мережі внутрішніх водних шляхів, у тому числі відповідно до міжнародних договорів України.

Стаття 8. Тарифна політика на внутрішніх водних шляхах

1. Тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються на внутрішніх водних шляхах суб’єктами природних монополій, підлягають регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Перелік таких послуг визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Тарифи на суспільно важливі регулярні перевезення пасажирів на суднах встановлюють місцеві державні адміністрації. Перевізникам, що здійснюють такі перевезення, місцеві державні адміністрації, які встановили державні регульовані тарифи на такі перевезення у розмірі, нижчому за економічно обґрунтований розмір, зобов’язані відшкодувати різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

3. Тарифи на інші послуги у сфері внутрішнього водного транспорту (крім визначених частинами першою і другою цієї статті, статтею 47 цього Закону) є вільними.

Стаття 9. Збори з суден внутрішнього плавання

1. Використання внутрішніх водних шляхів для плавання суден є безоплатним.

2. З суден внутрішнього плавання, які згідно з судновими документами мають максимальну осадку не більше 4,5 метра, в українських морських портах справляються портові збори, крім:

1) адміністративного, канального, корабельного, санітарного - при здійсненні каботажного рейсу, місцем відправлення або місцем призначення якого є річковий порт (термінал), інше місце відправлення (призначення), розташоване на внутрішніх водних шляхах України;

2) канального - при здійсненні міжнародного рейсу.

При здаванні судном у морському порту будь-яких забруднень таке судно здійснює оплату за фактично надані йому послуги з прийняття таких забруднень.

3. При здійсненні міжнародного рейсу судно внутрішнього плавання не звільняється від сплати в морському порту, в якому здійснюється оформлення перетину державного кордону України, адміністративного, корабельного (при здійсненні вантажних операцій), маякового, санітарного, якірного, причального (у разі використання причалу) зборів.

Стаття 10. Інвестування у сфері внутрішнього водного транспорту

1. Пріоритетні напрями інвестування у сфері внутрішнього водного транспорту визначаються Стратегією розвитку внутрішнього водного транспорту України, зокрема щодо:

1) запровадження інноваційних енергоефективних та екологічно безпечних технологій;

2) розвитку та модернізації мережі внутрішніх водних шляхів;

3) будівництва стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;

4) підвищення рівня безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах;

5) розвитку туристичної та спортивної інфраструктури, у тому числі міжнародної, на внутрішніх водних шляхах;

6) здійснення компенсаційних відновлювальних заходів з метою відтворення природних ресурсів, що зазнали негативного впливу внаслідок днопоглиблювальних робіт на внутрішніх водних шляхах.

2. Інвестування у сфері внутрішнього водного транспорту здійснюється на основі договорів концесії, оренди, про спільну діяльність, інших видів інвестиційних договорів відповідно до законодавства України.

3. Компенсація інвестицій, внесених суб’єктами господарювання у стратегічні об’єкти інфраструктури внутрішнього водного транспорту державної власності, здійснюється на підставі відповідних договорів, що укладаються в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

4. Джерелами компенсації інвестицій у стратегічні об’єкти інфраструктури внутрішнього водного транспорту можуть бути кошти державного бюджету, орендної плати, інші джерела, не заборонені законодавством.

Розділ IV

 ІНФРАСТРУКТУРА ВНУТРІШНЬОГО ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

Стаття 11. Розвиток внутрішніх водних шляхів

1. Розвиток внутрішніх водних шляхів здійснюється відповідно до Стратегії розвитку внутрішнього водного транспорту України, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, з урахуванням пріоритетності розвитку мережі найважливіших внутрішніх водних шляхів України міжнародного значення та стимулювання розвитку перевезень вантажів внутрішнім водним транспортом і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 12. Обслуговування внутрішніх водних шляхів та утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту

1. Обслуговування внутрішніх водних шляхів здійснюється з метою їх утримання у судноплавному стані шляхом:

1) організації ефективного та безпечного використання внутрішніх водних шляхів для судноплавства;

2) забезпечення проведення шляхових робіт, здійснення контролю і підтримання габаритів суднового ходу, судноплавних каналів внутрішніх водних шляхів;

3) утримання та забезпечення ефективного використання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;

4) навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах;

5) вжиття невідкладних заходів для ліквідації наслідків аварій та заходів, спрямованих на запобігання аварійним подіям, пов’язаним із судноплавством або функціонуванням стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;

6) забезпечення функціонування річкової інформаційної служби та інформаційної системи автоматизованого обліку перевезень внутрішніми водними шляхами;

7) забезпечення пропуску суден через судноплавні гідротехнічні споруди.

2. Суб’єкт господарювання, що обслуговує внутрішні водні шляхи, має право:

1) користуватися береговою смугою водних шляхів для забезпечення безпеки судноплавства, проводити з цією метою роботи, здійснювати будівництво у порядку, встановленому законодавством;

2) встановлювати на береговій смузі водних шляхів берегові гідротехнічні споруди та засоби навігаційного обладнання;

3) здійснювати рубки, зокрема санітарні, дерев і чагарників на береговій смузі з метою забезпечення видимості берегових засобів навігаційного обладнання, а також для геодезичного обґрунтування при зйомках ділянок русел річок. Установка берегових засобів навігаційного обладнання та прокладання просік для забезпечення їх видимості можуть проводитися також за межами берегової смуги в порядку, встановленому законодавством;

4) організовувати на береговій смузі внутрішніх водних шляхів будівництво тимчасових споруд і проведення інших необхідних робіт у разі непередбаченої зимівлі судна або аварійних подій з суднами.

Суб’єктами господарювання, що проводять шляхові роботи, здійснюють підтримання габаритів суднового ходу, судноплавних каналів, можуть бути будь-які юридичні особи незалежно від форми власності.

3. Для забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах створюється Державний фонд внутрішніх водних шляхів у складі спеціального фонду Державного бюджету України.

Головним розпорядником коштів Державного фонду внутрішніх водних шляхів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.

4. Забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах та шляхові роботи можуть здійснюватися за рахунок залучення інвестицій від суб’єктів господарювання у порядку, визначеному статтею 10 цього Закону.

Стаття 13. Будівництво та експлуатація гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів

1. Будівництво гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

2. Експертиза проекту будівництва гідротехнічної споруди внутрішніх водних шляхів проводиться відповідно до закону.

3. Власники гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів за власний рахунок встановлюють навігаційні вогні і знаки, інше навігаційне обладнання за проектом, що розробляється відповідно до правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах та інших актів законодавства.

4. Власники гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів зобов’язані здійснювати їх експлуатацію з дотриманням правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів.

5. Технічний нагляд за гідротехнічними спорудами внутрішніх водних шляхів здійснюється у порядку, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.

6. Об’єкти інфраструктури внутрішнього водного транспорту, призначені для надання послуг річковим портом (терміналом), крім стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, можуть перебувати у будь-якій формі власності.

7. Облаштування якірних стоянок і швартовних бочок здійснюється річковим портом (терміналом) за межами суднового ходу без відведення земельних ділянок водного фонду відповідно до закону.

Стаття 14. Судноплавні гідротехнічні споруди

1. Організацію безпечного утримання та експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд забезпечує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.

2. Витрати на утримання, реконструкцію, ремонт, у тому числі капітальний, технічне переоснащення та охорону судноплавних гідротехнічних споруд, а також витрати на використання таких споруд для пропуску суден здійснюються за рахунок коштів Державного фонду внутрішніх водних шляхів, джерелом формування якого, зокрема, є частина рентної плати за спеціальне використання води, яку сплачують суб’єкти господарювання, що використовують воду для потреб гідроенергетики.

3. Технічна експлуатація судноплавних гідротехнічних споруд здійснюється з дотриманням правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів.

4. Проходження судноплавних гідротехнічних споруд є безоплатним для всіх категорій суден, у тому числі іноземних.

5. Правила пропуску суден через судноплавні шлюзи затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.

Правилами пропуску суден через судноплавні шлюзи також встановлюються вимоги до суден, зокрема фактичні габарити суден (складу суден), які можуть здійснювати проходження через шлюзи, несправності суден, з якими таке проходження забороняється, вимоги до сумісного шлюзування декількох суден, порядок регулювання руху суден під час шлюзування, вимоги до руху суден в акваторії судноплавної гідротехнічної споруди, а також черговість проходження суднами шлюзів.

Проходження суднами та складами суден внутрішнього плавання судноплавних шлюзів (шлюзування) здійснюється відповідно до Правил пропуску суден через судноплавні шлюзи. Судна та склади суден внутрішнього плавання, які здійснюють перевезення пасажирів або небезпечних вантажів, мають першочергове право проходження судноплавних шлюзів. Шлюзування малих і спортивних суден здійснюється або під час шлюзування суден внутрішнього плавання, або самостійно (групами). Правилами пропуску суден через судноплавні шлюзи визначається максимальний час очікування шлюзування для малих і спортивних суден та інші особливості шлюзування таких суден.

Стаття 15. Підтримання габаритів суднового ходу (фарватеру)

1. Гарантовані габарити суднового ходу на внутрішніх водних шляхах встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, з урахуванням режимів роботи штучних водних об’єктів та водогосподарських систем, встановлених відповідно до законів та міжнародних договорів України.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, затверджує річний план шляхових робіт на внутрішніх водних шляхах. До цього плану включаються, зокрема, перелік ділянок внутрішніх водних шляхів для здійснення шляхових робіт, орієнтовні строки здійснення закупівель робіт і послуг щодо забезпечення габаритів суднового ходу (обслуговування суднового ходу), плановий обсяг ґрунтів, що підлягає вилученню, перелік ділянок і значення гарантованих габаритів суднового ходу на внутрішніх водних шляхах.

Державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, до основних завдань якого належить обслуговування внутрішніх водних шляхів, здійснює закупівлю робіт і послуг щодо забезпечення габаритів суднового ходу (обслуговування суднового ходу) відповідно до річного плану шляхових робіт на внутрішніх водних шляхах, проведення таких робіт у разі відсутності діючих договорів з суб’єктами господарювання на виконання робіт із забезпечення габаритів суднового ходу (обслуговування суднового ходу).

Договори (контракти) на виконання робіт із забезпечення габаритів суднового ходу (обслуговування суднового ходу) укладаються на строк не менше трьох років.

Реалізація ґрунту (мінеральної сировини), вилученого у результаті проведення шляхових робіт та не використаного для їх виконання, здійснюється суб’єктами господарювання, які виконували такі роботи за договором (контрактом), на підставі спеціального дозволу на користування надрами, отриманого відповідно до Кодексу України про надра, який видається без проведення конкурсу (аукціону). Вартість такого ґрунту (мінеральної сировини), що може бути реалізований, зараховується у рахунок оплати шляхових робіт, робіт із забезпечення габаритів суднового ходу (обслуговування суднового ходу).

Об’єм ґрунту (мінеральної сировини), що вилучається у результаті проведення шляхових робіт та не використовується для їх виконання, розраховується відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.

Проведення робіт із збільшення габаритів суднового ходу понад розміри, встановлені договором (контрактом) на виконання робіт із забезпечення габаритів суднового ходу (обслуговування суднового ходу), забороняється.

Договорами (контрактами) на виконання робіт із забезпечення габаритів суднового ходу (обслуговування суднового ходу) встановлюється, що проведення робіт, що призвели до збільшення габаритів суднового ходу понад розміри, встановлені таким договором (контрактом), на суб’єктів господарювання, які виконували відповідні роботи, накладається штраф у розмірі 200 відсотків ціни такого договору (контракту).

У разі реалізації ґрунту (мінеральної сировини), що вилучається у результаті проведення шляхових робіт, державним підприємством, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, до основних завдань якого належить обслуговування внутрішніх водних шляхів, кошти, отримані від реалізації такого ґрунту, спрямовуються до Державного фонду внутрішніх водних шляхів.

Порядок визначення вартості ґрунту (мінеральної сировини), що вилучається у результаті проведення шляхових робіт та не використовується для їх виконання, затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Шляхові роботи (експлуатаційне днопоглиблення), визначені частиною другою цієї статті, що здійснюються на внутрішніх водних шляхах, не належать до спеціального водокористування і не потребують одержання спеціальних дозволів на користування надрами (крім випадків реалізації ґрунту (мінеральної сировини), дозволів на спеціальне водокористування, дозволів на проведення робіт на землях водного фонду.

4. Ґрунт, вилучений у результаті шляхових робіт на внутрішніх водних шляхах, використовується суб’єктами господарювання для виконання таких робіт у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.

Стаття 16. Режим входження суден до операційної акваторії причальних споруд річкового порту (термінала)

1. Кожний річковий порт (термінал) розробляє, видає і оприлюднює на своєму веб-сайті інформацію щодо режиму входження суден до операційної акваторії причальних споруд річкового порту (термінала). Зміст цієї інформації має відповідати типовій інформації щодо режиму входження суден до операційної акваторії причальних споруд річкового порту (термінала), що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.

2. Оприлюднення відомостей щодо режиму входження, виходу, плавання в операційній акваторії причальних споруд річкового порту (термінала), а також щодо стоянки, маневрування та швартування суден, які містяться в інформації щодо режиму входження суден до операційної акваторії причальних споруд річкового порту (термінала), забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, через річкову інформаційну службу.

Стаття 17. Режим перебування та охорони на території річкового порту та в операційній акваторії причальних споруд

1. Річкові порти (термінали) встановлюють на своїй території та в операційній акваторії причальних споруд режим перебування та охорони, що забезпечує безпечну діяльність порту (термінала), інших суб’єктів господарювання відповідно до законодавства та міжнародних договорів України і є обов’язковим для всіх фізичних та юридичних осіб.

2. Річковий порт (термінал) забезпечує дотримання на своїй території та в операційній акваторії причальних споруд режиму охорони об’єктів інфраструктури, суден, пасажирів і вантажів відповідно до законодавства та оприлюднює вимоги, що є обов’язковими для всіх фізичних та юридичних осіб.

3. У річкових портах (терміналах), в яких відкрито міжнародний пункт пропуску через державний кордон України для морського сполучення, режим охорони портових засобів повинен відповідати вимогам міжнародних договорів України у сфері охорони людського життя на морі.

Стаття 18. Послуги, що надаються річковим портом (терміналом)

1. Річкові порти (термінали), якщо інше не встановлено законом, надають послуги на внутрішніх водних шляхах для суден з максимальною осадкою не більше 4,5 метра, із здійснення операцій з вантажами, багажем, поштою, зберігання вантажів, послуги з обслуговування пасажирів, послуги, визначені статтею 24 цього Закону, та інші послуги (роботи), не заборонені законодавством.

2. Послуги, передбачені частиною першою цієї статті, річкові порти (термінали) надають суднам з максимальною осадкою більше 4,5 метра, за умови що такі судна у найближчому морському порту за ставками цього морського порту сплатили корабельний, канальний та адміністративний портові збори.

Особливості справляння портових зборів із суден, зазначених у цій частині, послуги яким надаються річковими портами (терміналами), визначаються порядком справляння портових зборів.

3. Суднам, призначеним для здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства, річкові порти (термінали) безоплатно надають послуги із швартування і стоянки біля причальної споруди або на якірній стоянці. Безоплатне перебування таких суден біля причалів або на якірних стоянках допускається на час, необхідний для виконання судном і його персоналом визначених законом функцій, за умови що це не порушує звичайного режиму роботи річкового порту (термінала) та не перешкоджає обслуговуванню суден у річковому порту (терміналі).

Стаття 19. Причальні споруди

1. Будівництво та реконструкція причальних споруд здійснюються в порядку, встановленому законодавством.

2. Експлуатуюча організація причальної споруди зобов’язана забезпечити використання споруди згідно з її функціональним призначенням та здійснювати необхідні заходи для збереження стану конструкцій, за якого вони здатні виконувати визначені функції за параметрами, передбаченими технічною документацією.

3. Технічний нагляд за причальними спорудами здійснюється відповідно до порядку здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами внутрішніх водних шляхів.

4. Причальні споруди державної форми власності можуть бути об’єктами оренди відповідно до закону. Обов’язковою умовою договору оренди причальних споруд державної форми власності є використання їх орендарем за призначенням.

Обов’язковою умовою договорів оренди причальних споруд державної форми власності річкових вокзалів, інших причалів, що спроектовані і побудовані для стоянки пасажирських суден та обслуговування пасажирів, є використання їх орендарем для стоянки пасажирських суден та обслуговування пасажирів.

5. Причальні споруди, призначені, в тому числі, для стоянки пасажирських суден та обслуговування пасажирів, мають бути придатними для обслуговування осіб з маломобільних груп населення.

Стаття 20. Операційна акваторія причальних споруд та підхідний канал

1. Операційна акваторія причальної споруди та/або підхідний канал до причальної споруди створюється (будується) або реконструюється суб’єктом господарювання, який має право володіння або користування такою причальною спорудою, у порядку, встановленому законодавством. Операційна акваторія, що використовується під час експлуатації декількох причальних споруд, та/або підхідний канал до неї створюється спільно суб’єктами господарювання, які мають право володіння або користування такими причальними спорудами.

2. Експлуатуюча організація причальної споруди зобов’язана забезпечити паспортизацію операційної акваторії причальної споруди та підхідного каналу до неї відповідно до законодавства, а також підтримання їх гарантованих габаритів шляхом проведення відповідних шляхових робіт.

3. Технічний нагляд за операційними акваторіями причальних споруд та підхідними каналами до них здійснюється відповідно до порядку здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами внутрішніх водних шляхів.

Стаття 21. Розміщення плавучих споруд на внутрішніх водних шляхах

1. Плавучі споруди розміщуються на внутрішніх водних шляхах поза межами суднового ходу. Інформація про такі споруди вноситься до Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту і оприлюднюється через річкову інформаційну службу та на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту.

Стаття 22. Навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства

1. Навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах включає:

1) оснащення внутрішніх водних шляхів береговими і плавучими засобами навігаційного обладнання, забезпечення їх безперебійної дії згідно із встановленим режимом роботи;

2) проведення гідрографічних зйомок на внутрішніх водних шляхах, підготовку, підтримання в актуальному стані та видання офіційних річкових навігаційних карт, керівництв і посібників для судноплавства на внутрішніх водних шляхах;

3) збирання і доведення до суден інформації про зміни навігаційних умов та режиму плавання на внутрішніх водних шляхах.

2. Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.

На ділянках внутрішніх водних шляхів у контрольованих прикордонних районах навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства здійснюється з дотриманням міжнародних договорів України.

3. Встановлення на береговій смузі внутрішніх водних шляхів будь-яких постійних або проблискових вогнів, спрямованих у бік суднового ходу, крім навігаційних, забороняється. Суб’єкти господарювання за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, можуть встановлювати тимчасові вогні з боку суднового ходу, за умови що вони не перешкоджають безпечному користуванню судновим ходом для плавання.

4. Суб’єкти господарювання зобов’язані відшкодовувати власнику шкоду, заподіяну йому в результаті їхньої господарської діяльності і пов’язану з пошкодженням засобів навігаційного обладнання, гідротехнічних споруд та інших об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.

5. Якщо господарська діяльність суб’єкта господарювання призвела до зміни гарантованих габаритів суднового ходу та/або погіршення умов плавання внутрішніми водними шляхами, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний компенсувати витрати, понесені для відновлення габаритів суднового ходу та/або умов плавання внутрішніми водними шляхами, на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Стаття 23. Регулювання рівня води на внутрішніх водних шляхах

1. Регулювання режиму накопичення та спрацювання запасів води, режимів коливань рівня у верхньому і нижньому б’єфах та пропускання води через гідровузли здійснюється суб’єктами господарювання, що експлуатують такі споруди, за умови підтримання рівня води, необхідного для збереження гарантованих габаритів суднового ходу, безперебійного судноплавства та пропуску суден через шлюзи згідно з установленими відповідно до закону режимами роботи штучних водних об’єктів та водогосподарських систем, з урахуванням прогнозу водності, екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів. Суб’єкт господарювання, що експлуатує споруди штучних водних об’єктів і водогосподарських систем, зобов’язаний письмово поінформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, про наявний прогноз тимчасової неможливості забезпечення необхідного рівня води.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, забезпечує інформування капітанів суден та інших заінтересованих осіб про рівні води у порядку, встановленому положенням про навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах.

Стаття 24. Бункерування суден. Приймання забруднених речовин і сміття з суден

1. Поповнення судна запасами пального і мастильних матеріалів наливом (бункерування) на внутрішніх водних шляхах здійснюється біля причальних споруд і в операційних акваторіях річкових портів (терміналів), а також у місцях, погоджених з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту.

2. Річковий порт (термінал) зобов’язаний на договірних засадах забезпечити надання суднам під час їх стоянки біля його причальних споруд та в операційній акваторії порту послуг з приймання з суден нафтовмісних сумішей, суднових стічних вод, відходів (cміття), що утворюються у результаті експлуатації судна, побутових відходів, що утворюються на судні (господарського сміття), вантажних відходів для їх подальшого знезараження та утилізації.

Річковий порт (термінал), що здійснює вантажні операції з нафтою та нафтопродуктами, які перевозяться наливом, зобов’язаний також забезпечити приймання з наливних суден нафтозалишків, інших нафтових сумішей, пов’язаних із перевезенням нафти та нафтопродуктів як вантажу.

Стаття 25. Мости

1. Будівництво та реконструкція мостових переходів на внутрішніх водних шляхах здійснюються з урахуванням класифікації судноплавних морських і внутрішніх водних шляхів, гарантованого надводного габариту суднового ходу. Підмостові габарити судноплавних прогонів і судноплавних розвідних прогонів мостів, що будуються або реконструюються, підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту.

2. Власники мостів на внутрішніх водних шляхах забезпечують відповідно до законодавства наявність та надійну роботу засобів навігаційного обладнання, іншого обладнання, необхідного для своєчасного та безпечного проходження суден через судноплавні і судноплавні розвідні прогони мостів, а також забезпечують підйом, поворот, розкриття прогонових будівель судноплавних розвідних прогонів мостів для пропуску суден.

3. Підйом, поворот, розкриття прогонових будівель судноплавних розвідних прогонів мостів на внутрішніх водних шляхах для пропуску суден здійснюють власники таких мостів у навігаційний період відповідно до розкладу, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту. Підйом, поворот, розкриття прогонових будівель судноплавних розвідних прогонів мостів поза розкладом здійснюються для безпечного проходження суден у разі виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

4. Підйом, поворот, розкриття прогонових будівель судноплавних розвідних прогонів мостів на внутрішніх водних шляхах для проходження суден або плавучих об’єктів здійснюються безоплатно, за рахунок власників таких мостів.

Стаття 26. Реєстр об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту

1. Реєстр об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту - це електронна база даних об’єктів на внутрішніх водних шляхах, метою створення якої є забезпечення інформацією суб’єктів внутрішнього водного транспорту, а також виконання завдань у сфері безпеки судноплавства, охорони навколишнього природного середовища, здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства.

Порядок ведення Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, який включає, зокрема, перелік загальнодоступних даних, порядок і форму подання відомостей, затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Ведення Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, на офіційному веб-сайті якого розміщується відповідна інформація.

3. Відомості до Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту вносяться на підставі декларації річкового порту (термінала) або власника (балансоутримувача) відповідного об’єкта про включення відомостей до такого Реєстру на безоплатній основі. Доступ до відомостей Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту є відкритим та безоплатним.

4. До Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту вносяться такі відомості, які зазначаються в поданій декларації:

1) щодо річкового порту (термінала):

місцезнаходження, основні експлуатаційні характеристики об’єктів із зазначенням найменування річкового порту (термінала), контактних даних призначених осіб з безпеки судноплавства;

місцезнаходження, найменування і основні експлуатаційні характеристики причальних споруд та операційних акваторій причальних споруд із зазначенням контактних даних призначених осіб з безпеки судноплавства;

місцезнаходження, найменування і основні експлуатаційні характеристики підхідних каналів до причальних споруд із зазначенням контактних даних призначених осіб з безпеки судноплавства (за наявності);

найменування і місцезнаходження обладнаних місць стоянки (відстою) суден, якірних стоянок та швартовних бочок, місць здійснення вантажних операцій суднами, що ошвартовані одне до одного на відкритій воді або під час видобування корисних копалин, із зазначенням контактних даних призначених осіб з безпеки судноплавства (за наявності);

перелік послуг, що надаються суднам річковими портами (терміналами);

найменування і місцезнаходження місць бункерування суден із зазначенням контактних даних призначених осіб з безпеки судноплавства (за наявності);

найменування і місцезнаходження місць базування криголамів, аварійно-рятувальних суден, буксирів із зазначенням контактних даних для замовлення послуг, що надаються цими суднами (за наявності);

найменування і місцезнаходження місць надання послуг з приймання з суден нафтовмісних сумішей, суднових стічних вод, суднових відходів, залишків вантажу та сміття, а також приймання з наливних суден нафтозалишків, інших нафтових сумішей, пов’язаних із перевезенням нафти та нафтопродуктів як вантажу, із зазначенням контактних даних призначених осіб з безпеки судноплавства (за наявності);

2) місцезнаходження, найменування і основні експлуатаційні характеристики причальних споруд та операційних акваторій причальних споруд, власниками або балансоутримувачами яких є суб’єкти господарювання, що не є річковими портами (терміналами), із зазначенням контактних даних призначених осіб з безпеки судноплавства;

3) місцезнаходження, найменування і основні експлуатаційні характеристики підхідних каналів до причальних споруд із зазначенням контактних даних призначених осіб з безпеки судноплавства;

4) найменування і місцезнаходження обладнаних місць стоянки (відстою) суден, якірних стоянок і швартовних бочок, місць здійснення вантажних операцій суднами, що ошвартовані одне до одного на відкритій воді або під час видобування корисних копалин, із зазначенням контактних даних призначених осіб з безпеки судноплавства;

5) найменування і місцезнаходження судноремонтних та суднобудівних підприємств із зазначенням контактних даних призначених осіб з безпеки судноплавства;

6) перелік послуг, що надаються суднам іншими суб’єктами господарювання, що не є річковими портами (терміналами);

7) інформація про габарити суднового ходу на ділянках внутрішніх водних шляхів;

8) найменування і місцезнаходження місць бункерування суден із зазначенням контактних даних призначених осіб з безпеки судноплавства;

9) найменування і місцезнаходження судноплавних гідротехнічних споруд із зазначенням контактних даних призначених осіб з безпеки судноплавства та гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів;

10) найменування і місцезнаходження мостів;

11) найменування і місцезнаходження місць базування криголамів, аварійно-рятувальних суден, буксирів із зазначенням контактних даних для замовлення послуг, що надаються цими суднами;

12) найменування і місцезнаходження місць надання послуг з приймання з суден нафтовмісних сумішей, суднових стічних вод, відходів (cміття), що утворюються у результаті експлуатації судна, побутових відходів, що утворюються на судні (господарського сміття), вантажних відходів, а також послуг з приймання з наливних суден нафтозалишків, інших нафтових сумішей, пов’язаних із перевезенням нафти та нафтопродуктів як вантажу, із зазначенням контактних даних призначених осіб з безпеки судноплавства;

13) інші відомості, передбачені порядком ведення Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, мають тимчасовий характер, у цьому Реєстрі зазначається термін дії таких відомостей.

5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, вносить відомості до Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідної декларації.

Внесення відомостей, передбачених пунктом 1 частини четвертої цієї статті, підтверджується витягом із такого Реєстру, що є документом дозвільного характеру згідно із Законом України"Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Форма витягу встановлюється порядком ведення Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту. У разі якщо протягом зазначеного строку не надано витяг із цього Реєстру або обґрунтовану відмову у внесенні відомостей до такого Реєстру та наданні витягу з такого Реєстру, вважається, що відомості зареєстровані належним чином. Витяг з такого Реєстру має безстроковий характер та видається на безоплатній основі.

Надавати послуги суднам на внутрішніх водних шляхах мають право річкові порти (термінали), внесені до Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, які отримали витяг з такого Реєстру.

6. Підстави для відмови у видачі, переоформленні, анулюванні документа дозвільного характеру визначаються Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Розділ V

 СУДНО

Стаття 27. Допуск суден на внутрішні водні шляхи

1. Судно (склад суден) допускається до плавання внутрішніми водними шляхами за умови його відповідності встановленим національним законодавством або міжнародними договорами України вимогам щодо безпеки судноплавства, охорони навколишнього природного середовища, до належного рівня підготовки, комплектування і кваліфікації членів екіпажу, наявності безпечних умов для життя та здоров’я пасажирів і членів екіпажу та за наявності відповідних чинних суднових документів і документів членів екіпажу.

Іноземні судна допускаються до плавання на внутрішніх водних шляхах України у разі:

або наявності свідоцтва судна внутрішнього плавання та кваліфікаційних документів екіпажу, що видані відповідно до цього Закону або видані державами - членами Європейського Союзу;

або наявності суднових документів та кваліфікаційних документів екіпажу, що відповідають вимогам Кодексу торговельного мореплавства України;

або наявності суднових документів та кваліфікаційних документів екіпажу, що відповідають вимогам, встановленим міжнародними договорами України у сфері торговельного мореплавства.

2. Внутрішніми водними шляхами мають право рухатися судна, склади суден, плавучого обладнання та плавучих споруд, довжина, ширина, надводний габарит, фактична осадка та маневрові характеристики яких відповідають фактичним габаритам суднового ходу та судноплавних гідротехнічних споруд. Фактична осадка визначається капітаном судна (складу суден) з урахуванням забезпечення безпеки суден, пасажирів та вантажу.

3. У разі якщо судно (склад суден) відповідає вимогам частин першої і другої цієї статті, допуск судна (складу суден) до плавання внутрішніми водними шляхами надається без оформлення будь-яких додаткових дозволів, у тому числі для іноземного судна.

У разі якщо судно, склад суден, плавучого обладнання або плавучих споруд не відповідає вимогам частини другої цієї статті, рішення про разовий перехід такого судна, складу суден, плавучого обладнання або плавучих споруд внутрішніми водними шляхами приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту. Порядок прийняття такого рішення встановлюється правилами судноплавства на внутрішніх водних шляхах.

4. Кожним самохідним судном або складом суден повинен управляти капітан (судноводій). Під час плавання капітан (судноводій) перебуває на борту судна.

5. Для кожної плавучої споруди судновласник визначає особу, відповідальну за безпечну експлуатацію цієї споруди.

Стаття 28. Технічні вимоги до суден внутрішнього плавання

1. Технічні вимоги до суден внутрішнього плавання, що включають основні вимоги до конструкції, комплектації та експлуатації судна, розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, з урахуванням географічних, гідрологічних і навігаційних умов плавання у відповідній зоні морських і внутрішніх водних шляхів згідно з класифікацією морських і внутрішніх водних шляхів, а також з дотриманням міжнародних договорів України та з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу.

Судна внутрішнього плавання повинні відповідати технічним вимогам, встановленим до суден, що експлуатуються у відповідній зоні водних шляхів.

Експлуатація судна внутрішнього плавання з порушенням умов, передбачених свідоцтвом судна внутрішнього плавання, забороняється.