МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ

 Наказ N 963

Про затвердження Інструкції з боротьби за живучість суден внутрішнього плавання

(від 04.11.2004)

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
24 листопада 2004 р. за N 1483/10082

 

Відповідно до Закону України "Про транспорт", Порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 N 204, та з метою організації ефективної боротьби за живучість суден внутрішнього плавання

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Інструкцію з боротьби за живучість суден внутрішнього плавання (далі - Інструкція), що додається.

 

2. Департаменту нормативно-правового забезпечення (Ониськів М.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

 

3. Державному департаменту морського і річкового транспорту (Работньов В.Г.) довести цей наказ до відома всіх зацікавлених підприємств та організацій.

 

4. Вважати таким, що втратило чинність "Наставление по борьбе за живучесть судов", введене в дію наказом ВО Головрічфлоту УРСР від 27.01.89 N 20.

 

5. Наказ Міністерства транспорту України від 23.06.2004 N 533 "Про затвердження Інструкції з боротьби за живучість на суднах внутрішнього плавання" скасувати як такий, що не набрав чинності.

 

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Касапчука В.А.

 

Міністр

Г.Кірпа

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Наказ Міністерства транспорту та зв'язку
України 04.11.2004 N 963

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
24 листопада 2004 р. за N 1483/10082

 

ІНСТРУКЦІЯ

з боротьби за живучість суден внутрішнього плавання

 

1. Загальні положення

 

1.1. Ця Інструкція є нормативним актом, що регламентує дії членів екіпажів суден внутрішнього плавання, крім суден риболовного флоту, за судновими тривогами, - боротьбі з пожежами, водою, аварійними пошкодженнями, розливом нафтопродуктів, а також з рятування пасажирів і членів екіпажів суден із використанням суднових колективних і індивідуальних рятувальних засобів.

 

1.2. Вимоги Інструкції є обов'язкові та поширюються на екіпажі річкових суден, які експлуатуються на внутрішніх водних шляхах України, що перебувають в експлуатації, на навігаційному ремонті чи на відстої з екіпажем на борту; судновласників (далі - Судновласник), незалежно від форм власності, працівників проектно-конструкторських бюро, судноремонтних і суднобудівельних заводів та інших організацій, пов'язаних із експлуатацією суден внутрішнього плавання, їх проектуванням, будівництвом і ремонтом.

 

1.3. Дія Інструкції не поширюється на екіпажі дебаркадерів, плавучих причалів, нафтоперегонних станцій та інших стоєчних суден, постійно ошвартованих до берега, боротьба з аваріями на яких ведеться береговими силами і засобами.

 

1.4. На підставі цієї Інструкції Судновласником розробляється більш детальна Інструкція з боротьби за живучість для кожного типу судна з урахуванням конструкцій і особливостей конкретного судна.

 

1.5. В Інструкції наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

 

аварійне постачання - аварійний інвентар, аварійні матеріали і переносні водовідливні засоби (мотонасоси, заглибні електронасоси, водоструминні ежектори);

 

аварійний або пожежний пост - місце, де зберігається аварійне або протипожежне постачання, або місце, де розміщуються станція пожежної сигналізації і пускові пристрої протипожежних систем;

 

боротьба екіпажу за живучість судна - організовані, енергійні та кваліфіковані дії екіпажу судна у разі виникнення аварійних обставин з метою ліквідації або зменшення їх негативного впливу на безпеку судна, людей та збереження вантажу;

 

боротьба за непотоплюваність судна - сукупність дій екіпажу, спрямованих на підтримку і відновлення плавучості й остійності судна;

 

водогазонепроникні закривки - люки, двері, горловини та інші закривки, встановлені на конструктивних елементах судна з метою унеможливлення проникнення крізь них води і газів;

 

готовність екіпажу до боротьби за живучість судна - знання і вміння екіпажу виконувати організовані, рішучі і кваліфіковані дії, що направлені на ліквідацію аварійних обставин або зменшення їх небезпечного впливу на судно і людей;

 

живучість судна - сукупність судноплавних і конструктивних особливостей судна, що дозволяють екіпажу судна боротися з наслідками аварії за збереження судна;

 

зовнішні запірні пристрої суднової вентиляції - двері і кришки шахт, грибовидні головки, клінкети, засувки та інші пристрої, які встановлені на повітропроводах із метою герметизації приміщень;

 

капітан судна - особа, яка здійснює самостійне командування судном незалежно від конкретного найменування посади (капітан-дублер, командир, багермейстер, шкіпер);

 

машинні приміщення - приміщення, в яких розміщуються головні двигуни, котли, допоміжні механізми, електричне устатковання, майстерні, комори;

 

механік судна - заступник капітана з технічної експлуатації судна (старший механік, механік-дублер);

 

остійність - здатність судна, яке виведене з положення рівноваги під дією зовнішніх сил, знову повертатися до нього після припинення цієї дії;

 

перший штурман судна - перший заступник капітана (старший помічник капітана, багермейстера, перший помічник командира);

 

плавучість - здатність судна перебувати на плаву в заданому положенні відносно поверхні води;

 

пожежна безпека судна - здатність судна протистояти виникненню і поширенню вибухів і пожеж, а також їх впливу на судно і вантаж;

 

попереджувальні заходи - заходи, які забезпечують нормальну експлуатацію судна згідно з його призначенням, готовність екіпажу до боротьби за живучість судна;

 

протипожежне постачання - переносні засоби боротьби з пожежами, пожежний інвентар і матеріали, які призначені для гасіння пожежі;

 

протипожежні закривки - двері, люки та інші закривки, що встановлені на вогнестійких і вогнезатримних конструктивних елементах судна, рівноцінних щодо вогнестійкості, що перешкоджають розповсюдженню пожежі і диму по судну та створюють умови для безпечної евакуації людей із суднових приміщень, а також сприяють успішній боротьбі з пожежею;

 

рятувальні засоби - рятувальні шлюпки і плоти з їх устаткованням і постачанням, плавучі прилади, рятувальні жилети або нагрудники, рятувальні круги, рятувальні костюми - комбінезони;

 

судновий журнал - термін, який використовується для позначення "вахтового", "єдиного вахтового" і "суднового журналу";

 

судновласник - юридична чи фізична особа, що експлуатує судно від свого імені незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує його на інших законних підставах.

 

1.6. Організація керування річковим судном повинна здійснюватись таким чином, щоб було забезпечено надійне і гнучке керівництво всім особовим складом.

 

1.7. Кожний член екіпажу зобов'язаний знати своє місце та обов'язки за тривогами згідно з розкладом: за загальносудновою тривогою, за тривогою "Людина за бортом", за шлюпочною тривогою (у разі залишення судна).

 

1.8. Розклади за тривогами складає перший штурман і механік до введення судна в експлуатацію з урахуванням усіх особливостей судна і наявності екіпажу, їх затверджує капітан, вивчає і відпрацьовує весь екіпаж. Дублікати розкладу вивішують у приміщеннях команди. Над ліжком кожного члена екіпажу прикріплюють особисту карточку члена екіпажу, в якій вказані значення сигналів тривог, обов'язки і місце збору за всіма тривогами, номер і місце перебування у шлюпці.

 

1.9. Сигнали тривог обов'язкові для всього екіпажу судна. Діями за тривогами керує капітан судна.

 

1.10. За розкладом пожежної і водяної тривог частина екіпажу судна заступає і несе посилену вахту на містку, у машинному відділенні, а на пасажирських суднах додатково створюють групи охорони порядку.

 

1.11. Екіпаж судна зобов'язаний строго дотримуватися правил та виконувати всі заходи щодо забезпечення непотоплюваності судна за будь-яких умов плавання.

 

1.12. Завідувачі приміщеннями систематично спостерігають за приміщеннями, перевіряють візуально герметичність і у разі наявності несправності негайно доповідають про це першому штурману.

 

1.13. Періодично перевіряються справність і готовність до дії забортних отворів.

 

1.14. До початку і після закінчення кожної вантажної операції перевіряються відсутність водотічності вантажних трюмів і дія приймальних відростків водовідливної та осушувальної систем.

 

1.15. Перший штурман спільно зі старшим механіком раз у 3 місяці контролюють технічний стан зовнішньої обшивки, поперечних та подовжніх водонепроникних перебірок, другого дна, про що роблять запис у судновому журналі. Регістр судноплавства України проводить періодичний огляд судна.

 

1.16. Екіпаж судна зобов'язаний строго дотримуватися протипожежного режиму і виконувати всі заходи щодо забезпечення вибухо- і пожежобезпеки судна.

 

1.17. Зварювальні роботи і роботи із застосуванням відкритого вогню виконуються тільки з дозволу капітана і ведуться на судні під контролем вахтової служби з приведенням у готовність протипожежних засобів. Дрібні роботи в машинно-котельному відділенні (наплавка підшипників, заправка інструментів, пайка) проводяться з дозволу старшого механіка з дотриманням усіх заходів пожежної безпеки.

 

1.18. Під час вантажних операцій з вибухо- і пожежонебезпечними вантажами у найбільш небезпечних місцях виставляються вахтові з пожежної безпеки, які забезпечують дотримання всіх правил навантаження небезпечних вантажів і в разі потреби вживають заходи з ліквідації загрози вибуху чи пожежі.

 

1.19. Підготовка екіпажу до боротьби за живучість судна проводиться згідно з планом-календарем, затвердженим капітаном, і контролюється першим штурманом. Вона включає заняття, тренування і навчання, що повинні проводитися з максимальним використанням плакатів, навчальних кінофільмів і діафільмів, технічних засобів, аварійного протипожежного майна і рятувальних засобів, вдень і вночі, у гарну і погану погоду, на ходу і на якорі, в умовах справного та умовно пошкодженого чи охопленого пожежею судна. У ході навчань з використанням усього аварійного і протипожежного майна та рятувальних засобів мають бути відпрацьовані зв'язок, взаємодія аварійних партій, груп і ходових вахт.

 

1.20. Живучість судна забезпечується:

 

запасом плавучості й остійності;

 

пожежною безпекою;

 

живучістю суднової техніки;

 

підготовкою екіпажу до боротьби за живучість судна і діями з її підтримання і відновлення.

 

2. Попереджувальні заходи

 

2.1. Загальні заходи

 

2.1.1. Порядок експлуатації корпусу судна, головних і допоміжних двигунів суднових систем, пристроїв і устатковання визначаються "Правилами технической эксплуатации речного транспорта", введеними в дію наказом Головрічфлоту УРСР від 07.06.74 N 133 (далі - Правила технічної експлуатації) та інструкціями заводів-виробників.

 

2.1.2. Загальний протипожежний режим на суднах підтримується в суворій відповідності до вимог нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, незалежно від форм власності.

 

2.1.3. Завантаження судна виконується відповідно до наказу Регістру судноплавства України від 22.09.98 N 6 "О Правилах Регистра и формах документов" (далі - Правила Регістру судноплавства України).

 

2.1.4. Під час навантаження палубного вантажу передбачаються:

 

огороджені аварійні проходи (перехідні містки) по всьому судну, які мають достатнє освітлення;

 

вільний доступ до входів у вантажні приміщення;

 

вільний доступ до місць розташування аварійного майна;

 

вільний доступ до протипожежних постів і кранів пожежної магістралі;

 

вільний доступ до входів у житлові і службові приміщення і виходів із них.

 

2.1.5. Розміщення, кріплення і перевезення вантажу здійснюються відповідно до вимог "Правил перевозок грузов", введених у дію наказом Головрічфлоту УРСР від 16.06.80 N 142, частин 1, 2, які регламентують ці питання, з урахуванням роду вантажу і району плавання (далі - Правила перевезень вантажів).

 

2.1.6. Склад, розміщення і характеристики засобів боротьби за живучість судна, рятувальних засобів, аварійного і протипожежного постачання визначаються Правилами Регістру судноплавства України, нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки на суднах незалежно від форм власності і галузевої належності.

 

2.2. Маркування шпангоутів, водогазонепроникних і протипожежних закривок, запірних пристроїв суднової вентиляції, трубопроводів і електрощитів

 

2.2.1. На суднах, що будуються, всі види маркування виконуються суднобудівельним підприємством.

 

2.2.2. Кожній палубі, водонепроникній перебірці, шпангоуту, відсіку надаються номери або назви відповідно до будівельної специфікації.

 

2.2.3. На всіх дверях, люках (за винятком люкових закривок трюмів), горловинах танків (цистерн), запірних пристроях суднової вентиляції, пробках запірних отворів, головках повітряних труб танків заводом-будівником судна повинні бути укріплені стаціонарні планки або зроблені написи назв приміщень, куди вони ведуть, а для запірних пристроїв суднової вентиляції - принцип дії і назва приміщення, що вентилюється.

 

2.2.4. На кожному судні з обох бортів повинні бути нанесені номери шпангоутів на внутрішній частині фальшбортів або на видних місцях палуби біля бортів судна.

 

Номери наносяться синьою або білою фарбою через кожні п'ять шпангоутів. Під номером шпангоута, який міститься на водонепроникній перебірці, наноситься риска. Висота цифр - 100 мм, ширина штриха - 10 мм.

 

2.2.5. Забортні отвори позначаються кругом, розділеним за горизонталлю рискою. У верхній частині круга вказується перша літера назви отвору, а у нижній - відстань у метрах від краю верхньої палуби до верхнього краю отвору. Позначення наноситься на фальшбортах чорною або білою фарбою. Внутрішній діаметр круга - 250 мм, висота літер, цифр - 100 мм, ширина штриха - 10 мм.

 

2.2.6. У машинних приміщеннях судна на обох бортах на кожному п'ятому шпангоуті повинні бути нанесені їх номери та лінія, що відповідає літній вантажній ватерлінії для прісної води. Ширина смуги ватерлінії - 20 мм. Розмір і колір цифр - згідно з підпунктом 2.2.4 цієї Інструкції.

 

 2.2.7. Маркірування та порядок задраювання (відкраювання) дверей, кришок, люків і горловин, а також запірних пристроїв суднової вентиляції встановлюються відповідно до додатків 1 і 2 до цієї Інструкції.

 

Ілюмінатори приміщень, закривки яких мають маркування "Б", "П", "Т", повинні бути задраєні одночасно з цими закривками.

 

Під час загальносуднової тривоги закривки, які мають маркування "Б", "З", "П", "Т", у разі потреби можуть бути віддраєні тільки за командою або за дозволом з головного командного пункту. При цьому біля закривок "Б" і "З" встановлюється спецвахта. Коли минула потреба, їх задраювання виконується також тільки за командою або з відома головного командного пункту. Час віддраювання і задраювання закривок записується в судновому журналі.

 

Маркування наноситься безпосередньо на дверях, кришках люків і горловин на найбільш видному місці. Воно наноситься з двох сторін на дверях і закривках, які мають приводи задраювання ззовні і зсередини, і з однієї сторони, якщо двері мають задрайки тільки ззовні.

 

 2.2.8. Віднесення дверей, кришок, люків, горловин та запірних пристроїв суднової вентиляції до того чи іншого знаку маркування визначається таким чином: на піднаглядних Регістру судноплавства України суднах, що експлуатуються, - Судновласником або адміністрацією судна, а на суднах, які будуються, - заводом-суднобудівником відповідно до додатків 1 та 2 до цієї Інструкції.

 

Маркування наноситься безпосередньо на вентиляційній закривці в найбільш зручному для огляду місці. Допускається переносити маркування на близькорозташованій поверхні інших конструкцій у разі, якщо вентиляційні закривки невеликого розміру або розташовані незручно для нанесення маркування.

 

На вентиляційних закривках, які мають привід (керування приводом) задраювання з однієї сторони, маркування наноситься з сторони привода.

 

На вентиляційних закривках, які мають приводи задраювання ззовні і всередині контуру, який герметизують, маркування наноситься з двох сторін.

 

На кожній вентиляційній закривці повинна бути закріплена планка, на якій вказується принцип дії вентиляції та найменування вентиляційного приміщення.

 

2.2.9. Суднові трубопроводи повинні мати розпізнавальні знаки і забарвлення відповідно до додатка 3 до цієї Інструкції.

 

2.2.10. Електророзподільні щити повинні мати умовні позначення відповідно до додатка 4 до цієї Інструкції.

 

2.2.11. На судновій арматурі трубопроводів повинна бути металева планка за призначенням, яка встановлюється заводом-виробником.

 

2.2.12. Для позначення шляхів до рятувальних засобів і санітарних пунктів, місць розташування аварійного і протипожежного постачання застосовують вказівні знаки відповідно до додатка 5 до цієї Інструкції, місця їх нанесення на суднах, що будуються, визначаються проектними організаціями, на суднах, які експлуатуються, - адміністрацією судна.

 

2.2.13. Табель розпізнавального пофарбування і маркування предметів аварійного і протипожежного постачання, рятувальних засобів і балонів наведений у додатку  6 до цієї Інструкції.

 

2.2.14. Усі отвори в корпусі суден внутрішнього плавання мають бути забезпечені щільними закривками згідно з Правилами Регістру судноплавства України.

 

2.3. Забезпечення готовності до дії стаціонарних засобів боротьби за живучість судна

 

2.3.1. За підтримання у справному стані і готовності до негайної дії засобів боротьби за живучість судна відповідають члени екіпажу згідно з посадовими інструкціями та розкладом за тривогами.

 

2.3.2. Усі системи забезпечення живучості судна повинні бути у постійній готовності до негайної дії.

 

2.3.3. За загальносудновою тривогою система водяного пожежогасіння має бути під робочим тиском, а резервні пожежні насоси мають бути готовими до негайного запуску. До всіх пожежних кранів подається вода.

 

При мінусових температурах під час навчальних тривог до пожежних кранів, які розташовані ззовні і в неопалюваних приміщеннях, вода не подається.

 

2.3.4. Судно повинно забезпечуватися відповідно до чинних норм повним комплектом запасних частин, інструменту і витратного матеріалу для усування аварійних пошкоджень систем живучості судна.

 

Запасні частини повинні зберігатися поблизу тих систем, для яких вони призначені і не повинні витрачатися для планового ремонту цих систем.

 

2.3.5. Усі судна внутрішнього плавання повинні бути забезпечені осушувальною системою. Конструкція судна має бути такою, щоб в умовах нормальної роботи та керування забезпечувати достатню безпеку стосовно заливання згідно з Правилами Регістру судноплавства України.

 

2.4. Зберігання аварійного і протипожежного постачання і рятувальних засобів

 

2.4.1. Аварійне і протипожежне постачання і рятувальні засоби повинні:

 

завжди бути готові до негайного використання для боротьби за живучість судна, для рятування екіпажу і надання допомоги іншому судну, яке зазнало лиха;

 

своєчасно проходити огляд на придатність до плавання відповідно до Правил Регістру судноплавства України;

 

підтримуватися у справному стані відповідно до вимог інструкцій заводів-виробників;

 

використовуватися тільки за своїм прямим призначенням, а також на заняттях і навчальних тривогах;

 

із заходом судна в порт поповнювати аварійним і протипожежним постачанням, а також рятувальними засобами після використання відповідно до чинних норм;

 

мати розпізнавальне забарвлення і маркування відповідно до Правил Регістру судноплавства України.

 

2.4.2. Робочі поверхні металевих виробів, які входять до комплекту предметів аварійного та протипожежного постачання, повинні бути покриті тонким шаром нейтрального мастила.

 

2.4.3. Аварійне і протипожежне постачання, рятувальні засоби повинні розміщуватися на штатних місцях, а також на аварійних і пожежних постах відповідно до Правил Регістру судноплавства України.