МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ

Наказ 694

Про затвердження Правил запобігання забрудненню із суден внутрішніх водних шляхів України

(від 13.08.2007)

 

Відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 N 789, та з метою забезпечення екологічної безпеки на внутрішніх водних шляхах України

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Правила запобігання забрудненню із суден внутрішніх водних шляхів України, що додаються.

 

2. Державному департаменту морського і річкового транспорту

(Кушніренко А.В.):

 

2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

 

2.2. Забезпечити доведення цього наказу до відома всіх заінтересованих підприємств, організацій та установ.

 

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Касапчука В.А.

 

Міністр М. Рудьковський

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України
13.08.2007 N 694

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11.10.2007 за N 1167/14434

 

ПРАВИЛА
ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ ІЗ СУДЕН ВНУТРІШНІХ ВОДНИХ ШЛЯХІВ УКРАЇНИ

 

І. Загальні положення

 

1.1. Ці Правила встановлюють основні вимоги до цивільних суден усіх типів і призначень щодо запобігання забрудненню внутрішніх водних шляхів України (далі – ВВШУ) нафтою, шкідливими речовинами, залишками небезпечних хімічних речовин, що перевозяться навалом та в упаковці, нафтовмісними, стічними водами і сміттям.

 

1.2. Дія цих Правил поширюється на судна незалежно від форм власності, які перебувають на ВВШУ в експлуатації, в ремонті, в процесі модернізації або будівництва.

 

1.3. Нормативні посилання

 

При розробці цих Правил були використані такі нормативно-правові акти:

 

Водний кодекс України;

 

Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів";

 

Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.99 N 1109.

 

1.4. Терміни і скорочення

 

Терміни, що використовуються в цих Правилах, вживаються в таких значеннях:

 

баласт забруднений - баластна водяна суміш (з нафтою або іншими забруднювальними речовинами), яка утворюється в неочищених суднових танках (нафтотанках) після приймання до них водяного баласту;

 

ВВШУ – судноплавні шляхи, що проходять акваторіями рік, озер, водосховищ і належать до категорії внутрішніх водних шляхів України;

 

ізольований баласт–баластна вода, прийнята в танк, який повністю відділений від вантажної та паливної систем і призначений тільки для перевезення баластних вод;

 

інсинератор - суднова установка для спалювання твердих і рідких побутових та виробничих відходів;

 

приймальна споруда - берегова чи плавуча споруда для приймання з суден будь-яких видів забруднень з метою передавання їх на очищення, утилізацію, знищення тощо.

 

Регістр судноплавства України (далі - Регістр) – національне класифікаційне товариство, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України;

 

СЗП - судна змішаного "ріка-море" плавання.

 

ІІ. Дотримання вимог цихПравил і контроль за їх виконанням

 

2.1. Вимоги цих Правил обов'язкові для капітанів, екіпажів і пасажирів усіх суден, уключаючи малі судна, керівництва та персоналу судноплавних компаній, портів, промислових підприємств, технічних дільниць водних шляхів, судноплавних гідротехнічних споруд, суб’єктів річкового транспорту, діяльність яких пов'язана з експлуатацією і обслуговуванням суден річкового флоту на ВВШУ, його ремонтом, модернізацією, а також розробкою проектів і будівництвом нових суден.

 

2.2.Відповідальнимиза виконання комплексу організаційно-технічних заходів щодо запобігання забрудненню ВВШУ із судна є його капітан, командир, шкіпер (далі - капітан).

 

Капітан відповідає за:

 

роз’яснення екіпажу і реалізацію на судні вимог стосовно запобігання забрудненню ВВШУ;

 

дотримання положень цих Правил, інших нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища;

 

видання відповідних наказів;

 

перевірку знань екіпажем експлуатації суднових технічних засобів і процедур щодо забезпечення запобігання забрудненню ВВШУ.

 

Капітан приймає рішення щодо захисту водного середовища ВВШУ від забруднення судновими відходами і скидами.

 

Капітан судна повинен інформувати судновласника про технічні несправності та експлуатаційні порушення, які можуть спричинити забруднення ВВШУ і потребують сприяння судновласника для їх усунення.

 

Екіпаж судна повинен керуватися цими Правилами, указівками, наказами капітана щодо забезпечення природоохоронних вимог, відповідально відноситися до завдань стосовно запобігання забрудненню водного середовища.

 

2.3. Контроль за виконанням вимог цих Правил на суднах здійснюють територіальні підрозділи спеціально уповноважених державних органів:

 

Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства Міністерства транспорту та зв’язку України (окрім флоту рибної промисловості, військово-морських суден збройних сил і суден Державної прикордонної служби);

 

Державної інспекції з безпеки мореплавства Державного комітету рибного господарства України – стосовно флоту рибної промисловості;

 

Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України;

 

Державної санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті.

 

2.4. Уповноважені посадові особи спеціально уповноважених державних органів мають право:

 

зупиняти, відвідувати й оглядати судна та інші плавучі засоби з метою з’ясування причин і обставин скидання або втрати речовин, шкідливих для здоров'я людей і живих ресурсів ВВШУ, і сумішей, які містять ці речовини понад встановлені норми, проводити перевірку правильності реєстрації в суднових документах операцій з цими речовинами і сумішами, а також давати приписи стосовно усунення виявлених порушень.

 

Капітан судна повинен сприяти виконанню контрольних функцій вищевказаними посадовими особами.

 

2.5. Організація виконання вимог цих Правил і комплексу організаційно-технічних заходів, спрямованих на запобігання забрудненню з суден, покладається на судновласника.

 

ІІІ. Нагляд за технічними засобами, призначеними для запобігання забрудненню внутрішніх водних шляхів

 

3.1. Технічний нагляд за суднами внутрішнього плавання та встановленим на них природоохоронним обладнанням здійснює Регістр, за суднами змішаного "ріка-море" плавання – класифікаційне товариство, обране судновласником.

 

3.2. Періодичність огляду обладнання, систем, пристроїв і приладів, призначених для запобігання забрудненню ВВШУ із суден, установлюється відповідно до вимог Регістру, передбачених Положенням про Регістр судноплавства України, затвердженим постановою кабінету Міністрів України від 08.06.98 N 814, і міжнародних документів, ратифікованих Україною, що стосуються технічних приписів для суден внутрішнього плавання.

 

Капітан судна повинен дотримуватися вказаних строків і завчасно готувати природоохоронне обладнання до чергового огляду, а також заявляти про всі аварії, вихід з ладу або заміну обладнання, які виникали в період після здійснення останнього огляду класифікаційним товариством.

 

3.3. Безпосередній нагляд за технічним станом природоохоронного обладнання суден внутрішнього плавання, танкерів-заправників, суден-збирачів, очисних плавучих станцій і правильною експлуатацією, обслуговуванням, ремонтом забезпечують технічні служби, які формуються керівництвом судновласника з урахуванням завдань і специфіки підприємства (судноплавна компанія, порт, технічна дільниця шляху, промислове підприємство).

 

IV. Технологія і реєстрація суднових операцій з нафтою, шкідливими речовинами, водяним баластом, сміттям і стічними водами

 

4.1. Судна і всі інші плавзасоби (далі - судна), які експлуатуються на ВВШУ, повинні бути оснащені системами і цистернами для збирання та накопичування нафтовмісних і стічних вод, а також змінними контейнерами для сміття.

 

На суднах довжиною менше 25 м і суднах з сумарною потужністю всіх двигунів внутрішнього згоряння менше 220 кВт допускається накопичувати нафтовмісні (підсланеві) води в трюмі машинного відділення.

 

4.2. На ВВШУ скидання із суден нафти, шкідливих речовин, залишків вантажу, сміття, забруднених і нормативно очищених вод не дозволяються. Винятком є ізольований водяний баласт, процедури приймання і скидання якого визначено підпунктом 4.10 та розділом 8 цих Правил.

 

 4.3. Накопичені на судні під час рейсу, відстою або ремонту лляльні, підсланеві і стічні води, відпрацьовані мастила, нафтошлами та інші відходи необхідно здавати на судна-збирачі, очисні плавстанції та причали комплексного обслуговування флоту, примірний перелік яких наведено в додатку 1, згідно з технологічною схемою, наведеною в додатку 2.

 

4.4. Залежно від типу і призначення судна, а також виду забруднювальних речовин операції здавання суднових рідких та твердих відходів реєструються:

 

у спеціальних журналах:

 

1) журнал нафтових операцій;

 

частина I - Операції у машинному відділенні (для всіх суден);

 

частина II - Вантажні та баластні операції (для танкерів);

 

2) журнал вантажних операцій - для суден, які перевозять шкідливі рідкі речовини наливом;

 

у машинному, судновому або диспетчерському журналах з обов’язковим зазначенням:

 

1) виду забруднювальної речовини;

 

2) суті операції;

 

3) часу початку і закінчення операції;

 

4) координат або назви порту проведення операції;

 

5) кількості шкідливих речовин, яку було перероблено, у м³;

 

6) номерів або позначень суднових вантажних, паливних, мастильних та інших цистерн відповідно до технічної документації, яка є на судні.

 

Капітан судна повинен отримати від оператора портових приймальних споруд або від капітана судна, що приймає суднові рідкі і тверді відходи, розписку або довідку, де зазначається кількість перевантажених відходів. Розписки або довідки зберігаються на борту судна, що здає відходи, разом з журналом реєстрації операцій з судновими рідкими і твердими відходами протягом двох років.

 

Зазначені вище вимоги поширюється на всі пасажирські судна; непасажирські самохідні судна з потужністю головного двигуна 55 кВт і більше (крім малих суден); самохідні і несамохідні судна валовою місткістю 80 реєстрових тонн (далі – реєстр. т) і більше; засоби плавучої механізації, технічний флот, стоїчний флот (плавучі майстерні, бункербази, брандвахти, плавучі ресторани).

 

4.5. Операції з нафтою на суднах змішаного "ріка – море" плавання (далі – СЗП) - нафтових танкерах валовою місткістю 150 реєстр. т і більше, суховантажних суднах валовою місткістю 400 реєстр. т і більше, які мають міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню нафтою, підлягають реєстрації в журналі нафтових операцій.

 

4.6. Операції з нафтою на суднах внутрішнього плавання, каботажних СЗП, суднах технічного, портового і службово-допоміжного флоту підлягають реєстрації в журналі нафтових операцій (частина 1) або у машинному, судновому чи диспетчерському журналі.

 

4.7. Операції зі шкідливими речовинами, які перевозять на суднах в упаковці, контейнерах, знімних танках, насипом, навалом або в автомобільних і залізничних цистернах, підлягають реєстрації в транспортних документах і в судновому журналі.

 

4.8. Операції зі стічними водами на суднах, які мають на борту екіпаж і пасажирів в кількості 10 осіб і більше, а також на всіх суднах і плавзасобах (незалежно від чисельності людей на борту), обладнаних закритими стічними системами або ємностями для накопичення стічних вод, підлягають реєстрації у відповідних журналах.

 

Операції з стічними водами і сміттям реєструються в машинному журналі, а на суднах, де він не ведеться, - у судновому або диспетчерському журналі.

 

4.9. На суднах-збирачах і на очисних плавстанціях, крім обліку операцій відповідно до підпунктів 4.6 і 4.8 цих Правил, пов'язаних безпосередньо з експлуатуванням самого судна, підлягають реєстрації операції приймання-здавання й обробки шкідливих речовин у спеціальному журналі реєстрації операцій з шкідливими речовинами на суднах-збирачах і приймальних спорудах у порту або у вахтовому (диспетчерському) журналі.

 

Кількість прийнятих і зданих на обробку нафтовмісних і стічних вод необхідно реєструвати на суднах-збирачах і очисних спорудах з точністю до ±1м³, для чого їх оснащають контрольно-вимірювальними пристроями (вимірювальними рейками, тарованими ємностями).

 

4.10. Операції з ізольованим водяним баластом підлягають реєстрації у судновому і машинному журналах із зазначенням:

 

порту або координат місця приймання-скидання баласту;

 

наявності дозволу диспетчера порту на виконання баластних операцій на акваторії порту;

 

інформації щодо забезпечення баластування чистою водою.

 

V. Експлуатування шлангів і шлангових з’єднань

 

5.1. Кожний шланг і шлангове з’єднання (далі – шланг), який використовується для перекачування нафти, відпрацьованих мастил, нафтовмісних і стічних вод або забруднювальних речовин, повинен відповідати вимогам нормативно-технічної документації і мати сертифікат заводу-виробника, де вказано: вид рідини, яку можна перекачувати по шлангу; дата виготовлення; пробний тиск, дати випробувань і значення тиску під час цих випробувань.

 

5.2. Шланги повинні мати маркування, що дозволяє визначити їхні дані за записами в сертифікаті, формулярі, та зберігатися у відповідних приміщеннях або спеціально обладнаних місцях.

 

5.3. Сторона, що безпосередньо експлуатує шланги, контролює стан шлангів у період експлуатації, проведення профілактичних оглядів і випробувань, подавання на судно, кріплення до суднових трубопроводів, спостереження під час роботи.

 

5.4. Вантажні шланги, які входять до суднового забезпечення, щороку перед вводом судна (танкера) в експлуатацію після зимового ремонту повинні проходити гідравлічні випробування пробним тиском і мати клеймо технічного контролю із зазначенням робочого тиску. Акт проведення технічного контролю випробувань повинен бути на судні.

 

Під час поточного ремонту, відстою, коли роботи виконують суднові екіпажі, дозволяється оформляти гідравлічні випробування актом, підписаним капітаном, механіком судна (танкера) і технічним представником судновласника.

 

5.5. Перед тим, як приєднати берегові шланги, необхідно пересвідчитися у відсутності будь-яких видимих дефектів (злом або теча, сліди зносу, глибокі зовнішні порізи або потерті місця), у наявності клейма технічного контролю, а також достатньої довжини, щоб уникнути їх розриву у разі переміщення судна біля причалу та зміни осадки судна. Під час подавання шлангів на судно необхідно слідкувати, щоб не було заломів та скручування.

 

5.6. Під час приєднання і від'єднання берегових шлангів і шлангових пристроїв, а також впродовж усього часу виконання вантажних операцій під місцями з'єднання шлангів або труб з патрубками вантажного трубопроводу мають стояти піддони, з яких нафтопродукти зливаються до вантажного танка або переносної ємності для здавання нафтопродуктів на берег.

 

5.7. Шланги слід подавати і прибирати із заглушеними кінцями. Віддавати заглушки слід над піддонами для збирання протікань нафти, запірна арматура шлангів повинна бути закритою.

 

5.8. Шланги повинні опиратися на спеціальну палубну постіль або підтримуватися у висячому положенні вантажною стрілою, краном, шланг-балкою або стендером. Частина шланга, яка знаходиться на причалі, повинна бути захищена від пошкоджень у разі вібрації та переміщення шланга по причалу.

 

Не допускається защемлення шланга між бортом судна і причалом.

 

VI. Пломбування запірної арматури на судні

 

6.1. Пломбування систем для скидання нафтовмісних та стічних вод здійснюється під час здавання судна в експлуатацію представниками адміністрації (уповноваженими для цього особами) підприємства, на якому будувалось, ремонтувалось або відстоювалось судно, пломбіратором у присутності капітана або особи, яка уповноважена для цього капітаном судна.

 

При цьому на судно передається відбиток пломби, який пред'являється представнику органу контролю з схемою пломбування і відповідним журналом.

 

6.2. Судновий пломбіратор постійно зберігається в капітана, а в разі відсутності капітана на судні - у особи, яка заміщає його, і видається особі, якій капітан доручає виконати пломбування. Пломбування здійснюється капітаном або особою, уповноваженою на це капітаном. Такими особами можуть бути особи командного складу, які є відповідальними за експлуатацію суднових систем і пристроїв, під час експлуатації яких може відбутися забруднення водного середовища.

 

Під час стоянки судна в порту в разі порушення вимог цих Правил керівництво порту має право опломбувати суднову запірну арматуру своєю пломбою.

 

6.3. Судновий пломбіратор на пломбі повинен відтворювати чітке зображення будівельного номера судна або іншого розпізнавального знака, офіційно присвоєного судну відповідними службами судновласника і оголошеного наказом по судну.

 

6.4. Про кожний випадок пломбування, виконаного з метою запобігання забрудненню ВВШУ із суден, робиться запис у вахтовому журналі.

 

Запис повинен мати дані:

 

дату і час накладання пломби;

 

географічні координати або дані, що точно визначають місцезнаходження судна у момент накладання пломби;

 

посаду і прізвище, ім'я та по батькові особи, яка проводила пломбування, а також посади і прізвища членів екіпажу, у присутності яких накладалася пломба;

 

призначення клапана (або іншого запірного пристрою), на який накладена пломба;

 

робоче положення (відкрито, закрито), у якому клапан зафіксований пломбою;

 

розпізнавальний знак пломби.

 

6.5. Після пломбування повинна виключатися будь-яка можливість без порушення пломби вивести запірну арматуру із зафіксованого положення та обходу пломби шляхом віддачі різьбових або інших з'єднань на приводі клапана.

 

6.6. Якщо зміни робочого положення запірної арматури проводяться місцевим ручним приводом і дистанційно, то пломба ставиться у двох місцях: безпосередньо на місцевому приводі і на посту дистанційного керування.

 

6.7. Після пломбування клапана на ньому закріплюється табличка з текстом: "Пломба. Не відкривати!", "Увага! Опломбовано, не відкривати".

 

6.8. На судні повинні бути схеми опломбування запірної арматури систем відкачування за борт нафтовмісних та стічних вод, скидання яких на ВВШУ заборонено чинним законодавством.

 

6.9. На схемах позначаються місця розміщення пультів дистанційного керування клапанами, якщо це передбачено.

 

6.10. У разі несанкціонованого зриву пломби необхідно негайно повідомити про це капітана судна або особу, яка його заміщає. Подальші дії здійснюються відповідно до встановлених для цього випадку вимог.

 

6.11. Про зрив і відновлення пломб робляться відповідні записи у вахтовому журналі.

 

6.12. Клапани на трубопроводах, які закінчуються на відкритій палубі і спеціально призначені для здавання нафтовмісних та стічних вод із судна на приймальні споруди, не пломбуються, якщо немає власних засобів для відкачування через ці трубопроводи. Пробки (кришки) палубних втулок таких трубопроводів повинні відкриватися тільки для приєднання шлангових з'єднань приймальної споруди.

 

6.13. Запірна арматура скидних систем на всіх суднах, оснащених установками для очищення нафтовмісних і стічних вод, незалежно від рівня вмісту шкідливих речовин в скидах після очищення, повинна бути закрита і опломбована. При цьому неочищені води накопичуються