МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Наказ N 643

Про затвердження нормативних актів з пошуку та рятування на морі

(від 10.09.2002)

 

З метою виконання міжнародних зобов'язань України, вимог Закону України "Про аварійно-рятувальні служби", Державної програми вдосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства на 2002 - 2006 рр., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2002 N 96, наказую:

 

1. Затвердити наступні документи:

 

- Тимчасове положення про морську систему пошуку і рятування на морському транспорті України;

 

- Тимчасове положення про організацію аварійно-рятувальної готовності на морському транспорті України;

 

- Тимчасове положення про порядок проведення та документального оформлення аварійно-рятувальних робіт у морській зоні відповідальності України;

 

- Тимчасове положення про штаб керівництва операцією з пошуку і рятування в морській зоні відповідальності України.

 

2. Державному департаменту морського та річкового транспорту довести зазначені документи до відома всіх причетних підприємств та установ.

 

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Мінтрансу Симоненка С.В.

 

Т.в.о. Міністра

Е. АБДУЛЛАЄВ

 

Контроль за виконанням наказу:

Симоненко С.В.

 

 

ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

Про порядок проведення та документального оформлення аварійно-рятувальних робіт у морській зоні відповідальності України

 

1. Загальні положення

 

1.1 Це положення встановлює порядок пошуку і рятування людей, суден, апаратів, що літають, які зазнали лиха у морі.

 

1.2 Аварійно-рятувальні роботи означають будь-які дії, що вживаються для пошуку і надання допомоги людям, судам, іншому майну, що зазнають лиха у морі і знаходяться у небезпеці, а також створюють небезпеку для навігаційної обстановки.

 

Операція визнається рятувальною не тільки при безпосередній погрозі судну, людям і майну, що знаходяться на його борту, але і при потенційній погрозі – виході із строю у відкритому морі головних двигунів і/або гвинто-рульової групи.

 

Небезпека для об’єкта рятування є відмінною ознакою рятувальної операції від інших, зовнішнє схожих, послуг – буксировки, суднопід’йому, підводно-технічних і інших робіт.

 

1.3 Рятування людей, що зазнають лиха у морі, є публічно-правовим обов’язком держави і її компетентних органів, та здійснюється безоплатно, без будь-яких умов.

 

1.4 Рятування суден, що зазнають лиха в морі, інших об’єктів, що плавають, і інших матеріальних коштовностей, є приватноправовою функцією і здійснюється на платній основі.

 

1.5 Рятування суден, що зазнають лиха в морі, інших об’єктів, що плавають, і майна, що знаходиться на них, як правило, здійснюється на добровільній основі, на базі рятувальних контрактів, що складаються між рятувальниками і власниками суден, що зазнають лиха, та іншого майна.

 

Як виняток з цього загального принципу власні органи берегової держави мають право здійснити примусове рятування суден і інших об’єктів, якщо аварії на цих суднах можуть погрожувати інтересам берегової держави або міжнародному судноплавству – погроза затоплення судна біля причалу або на судноплавному каналі, погроза розповсюдження пожежі на інші судна і об’єкти, дрейф судна, що залишив екіпаж, або його уламків на шляхах інтенсивного судноплавства та інше.

 

1.6 Головним принципом рятування є надання без будь-яких умов допомоги перш за все людям, що зазнають лиха в морі, і тільки потім – суднам і іншому майну.

 

1.7 Одним з принципів рятування в морі є принцип "Без рятування немає винагороди", згідно з яким тільки корисний результат рятування заслуговує винагороди.

 

Відповідно до цього принципу максимально припустимим краєм рятувальної винагороди є вартість врятованого майна.

 

Проте, якщо рятувальники, незважаючи на всі належні заходи, що були здійснені, не змогли врятувати судно і інше майно, але запобігли або значним чином зменшили погрозу забруднення навколишнього середовища, вони мають право на спеціальну компенсацію.

 

1.8 У морській зоні відповідальності України, відповідно до змісту міжнародної Конвенції з пошуку і рятування на морі 1979р. будь-які судна, що знаходяться в районі лиха, незалежно від національної належності, відомчої належності і форми власності зобов’язані здйснити всі заходи для пошуку і рятування людей, що зазнають лиха в морі, і надання їм необхідної допомоги.

 

Рятування суден і іншого майна в морскій зоні відповідальності України можуть здійснювати тільки українські судна, а також судна, сили і засоби іноземних держав, що залучені в установленому порядку компетентними органами України до участі в рятувальній операції.

 

Винятком з цього правила є випадки надання негайної допомоги суднам, на борту яких знаходяться шкідливі і/або небезпечні вантажі, або суднам, що перебувають на шляхах інтенсивного судноплавства, катастрофи з якими можуть погрожувати національним інтересам України.

 

Проте, в будь-якому випадку головним рятувальником може бути тільки судно під прапором України, а командиром на місці дії – громадянин України.

 

1.9 Здійснення пошуково-рятувальних операцій в морі виконується на базі:

 

- Конвенції ООН з морського права 1982 р.;

- Конвенції з пошуку і рятування на морі 1979р.;

- Міжнародної Конвенції з рятування 1989р.;

- Кодексу торговельного мореплавання України;

- Цього Положення;

 

Інших нормативних актів.

 

2. Визначення, позначення, скорочення

 

2.1 Морська система пошуку і рятування на морському транспорті України (МСПР) – це система органів, організацій і підприємств, що забезпечують організацію і здійснення операцій з пошуку і рятування людей, що зазнають лиха в морі, суден і інших матеріальних об’єктів.

 

2.2 "Лихо" – стан об’єкта в морі, при якому необхідно вжити заходи з надання йому допомоги.

 

Поняття "Лихо" включає в себе:

 

- "Стадію неозначеності" – ситуацію, коли існує неозначеність відносно безпеки судна і людей на його борту.

 

- "Стадію тривоги" – ситуацію, коли є побоювання відносно безпеки судна і людей, що перебувають на його борту.

 

- "Стадію лиха" – ситуацію, коли існує обґрунтована впевненість у тому, що судну або людям в морі загрожує серйозна небезпека, і необхідна негайна допомога.

 

2.3 Морська зона відповідальності України - частина морської акваторії, в межах якої пошуково-рятувальні сили України відповідно до міжнародних зобов’язань держави мають забезпечити пошук і рятування людей, що зазнають лиха в морі, суден, апаратів, що літають.

 

Межи морської зони відповідальності України встановлюється угодами з суміжними береговими державами.

 

2.4 Пошуково-рятувальний район - частина морської акваторії, в межах якої забезпечується пошук і рятування людей, суден, апаратів, що літають в зв’язку з конкретною аварією.

 

2.5 Морський пошуково-координаційний центр Мінтранса (МРКЦ) - орган, що відповідає за прийом і ретрансляцію сигналів "Лихо", або інформацію про втрату зв’язку із судном в морі, за організацію первинних дій по виконанню пошуково-рятувальних робіт.

 

2.6 Рятувально-координаційний підцентр (РКПЦ) - регіональний орган, підпорядкований МРКЦ, створений на допомогу останньому.

 

2.7 Штаб по керівництву пошуково-рятувальною операцією (ШКО) - орган, що створюється МРКЦ для безпосередньої організації, координації і керівництва пошуково-рятувальними операціями в морі.

 

2.8 Державна пошуково-рятувальна служба на водних об’єктах Міністерства з надзвичайних ситуацій (ДПРСВО МНС) - орган МНС, що здійснює загальну координацію і контроль за проведенням операцій з пошуку і рятування людей, що зазнають лихо в морі, суден, апаратів, що літають.

 

2.9 Пошуково-рятувальні сили і засоби - комплекс пошуково-рятувальних повітряних апаратів (літаків і гелікоптерів), рятувальних і спеціалізованих суден, берегових аварійних партій, аварійно-рятувального майна, і спеціального обладнання, що використовуються для участі в пошуково-рятувальних операціях.

 

2.10. Головне судно-рятувальник - спеціалізоване рятувальне судно, укомплектоване екіпажем, що має спеціальну підготовку і забезпечено аварійно-рятувальним майном і обладнанням. Виконує ведучу роль в здійсненні рятувальної операції.

 

2.11. Співрятувальники - судна, сили і засоби взаємодіючих і інших організацій, залучених до участі у рятувальній операції.

 

2.12. Командир на місці дії - посадова особа, професійний морський рятувальник, що здійснює керівництво і координацію рятувальною операцією безпосередньо в районі аварії. Як правило, є капітаном головного судна-рятувальника або особою, спеціально призначеною ДМРКЦ, РКПЦ для керівництва операцією на місці дії.

 

2.13. Аварійно-рятувальне майно (АРМ) - майно, спеціально призначене для виконання аварійно-рятувальних робіт.

 

3. Початок пошуково-рятувальних робіт.

 

3.1 Кожне судно, що прямує в порт призначення, зобов’язане давати інформацію про підхід до порту призначення, власнику вантажу/його агенту і судновласнику/його агенту.

 

3.2 У випадку відсутності зв’язку із судном, що знаходиться в морі протягом 4-х годин і більше, після запланованого терміну радіосеансу, порт призначення і/або судновласник або фрахтувальник зобов’язані доповісти МРКЦ Мінтранса (РКПЦ) про втрату зв’язку із судном.

 

3.3 ДМРКЦ, порт призначення, судновласник/фрахтувальник зобов’язані вжити заходи для відновлення зв’язку із судном.

 

3.4 Якщо втрачений зв’язок з судном не відновлюється, ДМРКЦ, РКПЦ наголошує стадію "неозначеності":

 

- передає одержану інформацію в Укрморрічфлот і ДПРСВО МНС;

 

- запитує інформацію про судно в портах можливого заходу і інших організаціях, які можливо володіють якою-небудь інформацією;

 

- одержує від порту призначення, або судновласника, його агента або фрахтувальника інформацію про судно, час останнього зв’язку з ним і останнє відоме його місцезнаходження (координати, курс просування судна і, наскільки відомо, про його швидкість). З урахуванням одержаної інформації МРКЦ визначає можливі координати судна, що зникло, на момент проголошення "стадії неозначеності";

 

- через систему Глобального морського супутникового зв’язку (ГМССБ) передає інформацію про зникнення судна і можливих його координатах усім судам, що знаходяться в припустимому районі лиха для здійснення пошуку означеного судна і/або людей, що знаходяться на його борту або в воді.;

 

- водночас з цим, МРКЦ передає інформацію про втрату зв’язку з судном порту, найближчому до припускаємого місця знаходження судна, черговим силам ДП МАРС або Керченського підприємства АРПТР;

 

- для забезпечення пошуку загубленого судна і/або людей на його борту, або людей, що знаходяться в воді, для надання їм допомоги в найстисліші строки МРКЦ згідно з Положенням про взаємодію через МНС залучає до участі в пошуковій операції авіацію (літаки і/або ДПРСВО гелікоптери) МНС або Міністерства оборони, інших взаємодіючих організацій.

 

3.5 З одержанням інформації про зникнення в морі судна і проголошення "стадії неозначеності" чергові рятувальні судна підприємства АРПТР приводяться в негайну готовність або за вказівкою ДМРКЦ, негайно відправляються для участі в пошуковій операції.

 

Вибір варіанта залежить від часу періоду, протягом якого чергове судно-рятувальник може прибути в припустимий район пошуку.

 

3.6 З одержанням від суден, що ведуть пошук інформації про виявлення судна, з яким був втрачений радіозв’язок , або про відновлення зв’язку з цим судном, МРКЦ встановлює - чи потребує це судно, або люди, що знаходяться на його борту, будь-яку допомогу.

 

3.7 З одержанням незаперечної інформації про те, що суднові і людям, що знаходяться на ньому, не погрожує будь-яка небезпека, і вони не потребують допомоги, МРКЦ приймає рішення про зупинення пошукової операції і негайно інформує про це Укрморрічфлот, ДПРСО МНС і всі сили, що приймають участь в пошуку.

 

4. Розгортання рятувальної операції

 

4.1 У разі встановлення, що знайдене у результаті пошуків судно чи люди, які знаходяться на його борту, потребують допомоги або після отримання інформації від будь-якого джерела про судно, яке зазнало лихо у морі, або після отримання від аварійного судна сигналу про допомогу МРКЦ, РКПЦ:

 

а) оголошує "стадію лиха";

 

б) доповідає про аварію в Укрморрічфлот та ДПРСВО МНС;

 

в) інформує про це ДП МАРС або Керченське АРПТР та судновласника /агента судна;

 

г) Встановлює дані про судно та про вантаж:

 

- координати аварійного судна;

- час, характер, наслідки аварії;

- назву судна, його прапор, порт приписки, порт відходу, порт призначення;

- прізвище капітана;

- кількість людей, які знаходяться на борту судна, кількість людей, які покинули борт судна, кількість поранених та хворих, які види допомоги потрібні людям;

- головні розміри судна - водотоннажність, довжина, ширина, вишина надводного борту;

- осадка носом та кормою;

- кількість, тип, потужність головних двигунів;

- найменування, кількість вантажу, його розміщення по трюмах;

- тип, кількість палива, його розміщення по танкам;

- кількість, обсяг баластових танків;

- назва, адреса судновласника, фрахтувальників, власників вантажу, страхувальників;

- при посадки на мілину - кількість тонн на 1 см осадки, фактичну осадку носом та кормою;

 

д) Утворює штаб по керівництву операцією (ШКО) (Функції ШКО визначені Положенням).

 

4.2 Керівником ШКО за посадою є начальник ДП МАРС/МРКЦ.

 

4.2.1 У випадку складних аварій, де потрібна координація великої кількості сил, які приймають участь в операції, найбільше досвідчений фахівець-рятувальник - член ШКО може бути призначеним командиром на місці дії.

 

Командир на місці дії розміщується, як правило, на головному судні-рятувальнику.

 

а) доводить до відомості командира на місці дії попередій план проведення рятувальноі операції;

 

б) підтримує постійний зв’язок з командиром на місці дії, систематизує та аналізує надходжуючу інформацію;

 

в) при необхідністі при узгодженні з командиром на місці дії вносить необхідні зміни у первісний план проведення рятувельної операції та повідомлює про зміни в плані Укрморрічфлот та ДПРСО МНС;

 

г) визначає кількість та склад допоміжних сил та засобів для виконання рятувальної операції, яких рятувальники на мають, залучають їх до участі в проведенні операції;

 

д) приймає рішення про призупинення або про припинення рятувальної операції та інформує про це Укрморрічфлот та ДПРСО МНС;

 

е) робить необхідні технічні та економічні розрахунки по рятувальній операції, оформлуює необхідні документи;

 

ж) веде юридичне супроводження рятувальної операції, яку проводять зокрема, по заключенню рятувального контракта, по заяві та по забезпеченню вимоги, включаючи арешт урятованого судна.

 

4.2.2 У період проходження до місця аварії/пошуку командир на місці дії:

 

- вживає заходів для встановлення зв’язку з аварійним судном;

 

- в узгоджений з ШКО час доповідає останньому про свої координати, швидкість, орієнтовний час прибуття до району аварії/пошуку, а також про результати своїх спроб вийти на зв’язок з аварійним судном;

 

- при встановленні зв’язку з аварійним судном уточнює відомості про судно, екіпаж, вантаж та інші відомості, відповідно до п. 4.1. цього Положення;

 

- з’ясовує згоду капітана аварійного судна (АС) на прийняття допомоги на умовах рятування, а у разі відмови капітана аварійного судна (АС) прийняти допомогу на умовах рятування доповідає негайно ШКО для прийняття рішення;

 

- здійснює підготовку необхідного АРМ та аварійної групи.

 

4.2.3 При підході до місця аварії бере на себе командування пошуково-рятувальною операцією, оголошує про це усім приймаючим участь в операції силам та повідомлює про це ШКО.

 

5. Проведення рятувальної операції

 

5.1 Пошуково-рятувальні операції виконуються, перш за все, авіаційними силами, які були залучені ДПРСВО МНС , а також силами морських портів - в акваторіях портів, та у відкритому морі - силами та засобами ДП МАРС та Керченського підприємства АРПТР, а також силами та засобами взаємодіючих організацій.

 

5.2 При підході до аварійного судна командир на місці дії:

 

- вживає необхідних заходів для підйому людей із води та по наданню їм першої медичної допомоги та інших першочергових заходів з допомоги;

 

- з`ясовує у капітана АС дані про членів екіпажу та пасажирів, які знаходяться на борту АС, та вживає заходів для розшуку відсутніх;

 

- з`ясовує у капітана АС дані про поранених та хворих на борту судна, вживає заходів для виведення людей із задимлених та інших загрожуючих небезпекою приміщень АС та вживає заходів для надання їм медичної та іншої допомоги;

 

- разом з ШКО вживає заходів по репатріації людей, які потребують невідкладної медичної допомоги у стаціонарних умовах, до берегових лікарняних установ.

 

5.3 Основні види рятувальних робіт

 

- аварійне ескортування АС;

 

- аварійна буксировка АС;

 

- гасіння пожежі;

 

- виконання підводно-технічних робіт (огляд підводної частини корпусу АС, поставлення пластиру, ремонт гвинтово-рульової групи);

 

- зняття з мілини (включаючи промір глибини, складання планшету глибини, розрахунок зусилля на стягування АС, розмив, або знімання шару ґрунту вздовж бортів АС та з корми АС, або організація часткового розвантаження АС, стягування).

 

5.4 Після ліквідації загрози для життя та здоров’я людей командир на місці дії узгоджує з капітаном АС умови підписання рятувального контракту.

 

5.5 Після отримання від капітана АС згоди на підписання рятувального контракту, або прийняття ШКО рішення про виконання робіт на інших правових підставах, командир на місці виконання робіт забезпечує за допомогою аварійної партії обстеження АС (обстеження вогнища пожежі, затоплювання приміщень, пробою або інших місць поступлення забортової води і таке інше).

 

При цьому потребується максимальна професійна підготовка членів аварійної партії до майбутньої роботи, належна екіпіровка та виконання роботи методами, яки зводять до мінімуму ризик для життя та здоров’я членів аварійної партії.

 

5.6 При гасінні пожежі:

 

а) визначити засоби гасіння (водою чи піною);

 

б) при необхідності охолоджувати корпус та палубу судна для того, щоб перешкодити займанню вантажу у суміжних трюмах;

 

в) при гасінні пожежі водою - контролювати остійність АС для запобігання його перекидання.

 

5.7 При зніманні АС з мілини зробити:

 

а) промір глибини навколо АС та по курсу його знімання та скласти планшет глибини;

 

б) водолазне обстеження місця посадки АС, його корпусу, гвинтово-рульової групи для визначання їх можливих ушкоджень;

 

в) розрахунок зусилля на стягування АС з мілини з врахуванням тиску на грунт;

 

г) при необхідності зробити розмив ґрунту по бортам АС та по курсу його стягування, або зняття шару ґрунту біля корпусу АС землесосами та/або іншими технічними засобами;

 

д) зробити часткове розвантаження для зменшення тиску його корпусу на грунт.

 

5.8 При усуненні водотечі: