МІНІСТЕРСТВО
ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
Н А К А З
13.06.2007 N 492
Зареєстровано в
Міністерстві
юстиції України
9 липня 2007 р.
за N 780/14047
Про затвердження Правил технічної
експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд
( Із
змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства інфраструктури
N 400 від 10.07.2012, N 278 від 16.08.2016, № 354 від 06.08.2018, № 646 від 25.08.2022
наказом
Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України
№ 952 від 20 грудня 2022 року,
враховуючи
зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад, територій та
інфраструктури України
від 22
лютого 2023 року
№ 102)
Відповідно до
Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 N 789, та для створення
системи організаційних і технічних вимог щодо технічної експлуатації
судноплавних гідротехнічних споруд НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила технічної
експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд, що додаються.
2. Державному департаменту морського і
річкового транспорту (Кушніренко А.В.):
2.1. Забезпечити подання цього наказу
в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
2.2. Забезпечити доведення цього
наказу до відома всіх заінтересованих підприємств, організацій та установ.
3. Контроль за виконанням цього наказу
покласти на заступника Міністра Касапчука В.А.
|
Міністр ПОГОДЖЕНО: В.о. Голови Державного комітету України з питань
регуляторної політики та підприємництва Заступник Міністра регіонального розвитку та
будівництва України Тимчасово виконуючий обов'язки Міністра України з
питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи Перший заступник Міністра охорони здоров'я України,
Головний державний санітарний лікар України Генеральний директор Регістру судноплавства України Т.в.о. начальника Головної державної інспекції України
з безпеки судноплавства Начальник Державного підприємства водних шляхів
"Укрводшлях" |
М.Рудьковський К.Ващенко А.В.Беркута В.М.Антонець С.П.Бережнов В.В.Севрюков В.Доронін А.В.Кузьмін |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
транспорту та зв'язку
України
13.06.2007 N 492
Зареєстровано в
Міністерстві
юстиції України
9 липня 2007 р.
за N 780/14047
технічної
експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд
1.1. Ці Правила установлюють основні
організаційні та технічні вимоги до експлуатації судноплавних гідротехнічних
споруд, неухильне виконання яких забезпечує безперебійний і безпечний пропуск
транспортного флоту та надійну і безпечну експлуатацію судноплавних шлюзів.
До судноплавних
гідротехнічних споруд належать споруди, які експлуатуються в Україні:
судноплавні шлюзи з низовими та верховими підхідними каналами, дамбами,
напрямними і причальними спорудами, аванпортом.
1.2. Дія цих Правил поширюється на
державне підприємство водних шляхів "Укрводшлях" та державне
підприємство "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства
України", організації та установи, що виконують на судноплавних
гідротехнічних спорудах ремонтні або науково-дослідні роботи.
1.3. Визначення термінів, скорочення
Терміни, що
використовуються в цих Правилах, уживаються в таких значеннях:
аванпорт судноплавної
гідротехнічної споруди - захищена акваторія, прилегла до шлюзу з боку верхнього
б'єфа (водосховища), яка створена огороджувальними спорудами і призначена для
переформування зчепів, відстою суден у штормову погоду і перед шлюзуванням, а
також для безпечного і зручного входу суден у шлюз і виходу з нього;
акваторія аванпорту
(акваторія) - огороджена дамбами-хвилеломами частина акваторії водосховища;
ворота шлюзу -
загородження, яке перекриває суднопропускні отвори (прогони) голів;
глибина на королі -
найменша глибина над частиною дна судноплавної камери у створі воріт шлюзу;
голови шлюзу -
підпірні споруди, які відділяють камери шлюзу від верхнього та нижнього б'єфів
і призначені для розміщення шлюзових воріт, пристроїв системи живлення,
обладнання і адміністративних приміщень;
державне підприємство
водних шляхів ("Укрводшлях") - юридична особа державної форми
власності, підпорядкована Мінінфраструктури, основним видом діяльності якої є
тримання та експлуатація внутрішніх водних шляхів загального користування і
судноплавних гідротехнічних споруд (шлюзів);
корисна довжина
камери шлюзу - найбільша довжина камери шлюзу, де розташовуються судна під час
шлюзування;
корисна ширина камери
- найменша відстань між лицьовими гранями в поперечному розрізі судноплавної
камери;
король шлюзу (поріг
шлюзу) - вертикальний виступ, до якого прилягає низ стулок воріт у закритому
стані;
навігаційний період -
період, упродовж якого здійснюється судноплавство на внутрішніх водних шляхах
або їх окремих ділянках;
напрямні споруди
(пали) - споруди, що прилягають безпосередньо до голів шлюзу зі сторони
верхнього та нижнього б'єфів і призначені для спрямування суден під час входу
їх до шлюзу або виходу із шлюзу;
нижній підхідний
канал - канал, прилеглий до шлюзу в нижньому б'єфі, який разом з напрямними і
причальними спорудами забезпечує безпечний підхід до шлюзу суден і відстій їх
перед шлюзуванням;
причальні споруди -
споруди, які прилягають до напрямних споруд (палів) і слугують для відстою
суден, що очікують шлюзування;
пропускна
спроможність шлюзу - найбільша розрахункова кількість шлюзувань, яку шлюз
здатен здійснити за добу;
район гідротехнічних
споруд (далі - РГС) - судноплавна гідротехнічна споруда з двома та більше
шлюзами;
Регістр судноплавства
України (далі - Регістр) - національне класифікаційне товариство, яке належить
до сфери управління Державної служби морського і внутрішнього водного
транспорту та судноплавства України;
система живлення -
сукупність пристроїв, за допомогою яких здійснюється наповнення та спорожнення
судноплавної камери;
спеціалізована організація
- науково-дослідна, проектна або інша організація, що виконує спеціальні роботи
(послуги) і має ліцензію на виконання цих робіт, і визнана Регістром
судноплавства України;
судноплавна
гідротехнічна споруда (далі - СГТС) - судноплавні шлюзи з низовими та верховими
підхідними каналами, дамбами, напрямними і причальними спорудами, аванпортом;
судноплавна камера
шлюзу - частина шлюзу, обмежена на кінцях головами, де розміщуються судна під
час шлюзування;
судноплавний шлюз
(шлюз) - напірна гідротехнічна споруда, призначена для переміщення суден з
одного б'єфа в другий;
шафова частина -
вертикальна ніша в лицьових гранях голови, у яку входить стулка воріт, коли
вони повністю відкриті.
2. Класифікація судноплавних шлюзів
2.1. Залежно від величини напору, напрямку
вантажопотоків, геологічних умов рельєфу місцевості є різні типи судноплавних
шлюзів, що відрізняються кількістю і розташуванням камер, їх конструкцією,
системою водопровідних улаштувань і будівельним матеріалом.
2.2. Судноплавні шлюзи за кількістю і
розташуванням камер бувають:
з послідовним
розташуванням - однокамерні та трикамерні;
з паралельним
розташуванням - однониткові, двониткові тощо.
За типом камер шлюзи
поділяються на:
шлюзи без стінки
падіння, застосовуються при невеликих напорах;
шлюзи зі стінкою
падіння.
2.3. До основних споруд і конструкцій
шлюзів належать: голови і камери, основні та аварійні ворота, основні підйомні
механізми та несучі конструкції, що сприймають відповідні навантаження,
дренажні пристрої, споруди системи живлення, підхідні канали, підпірні стінки,
задіяні в створенні напірного фронту.
До другорядних -
підпірні стінки, які не створюють напірний фронт, напрямні пристрої, причальні
та відбійні пристосування, службові містки, допоміжні підйомні механізми та
несучі конструкції, що сприймають відповідні навантаження, ремонтні
загородження тощо.
2.4. Пропускна спроможність шлюзів
буває проектна і фактична.
Проектна спроможність
шлюзу визначається як відношення добового (місячного, річного) часу до суми
проектних норм часу на шлюзування типового судна впродовж доби (місяця, року)
плюс технологічна година.
Фактична спроможність
шлюзу визначається як відношення добового (місячного, річного) часу до суми
часу, витраченого на шлюзування впродовж доби (місяця, року) плюс технологічна
година.
2.5. До основних габаритів шлюзу
належать: корисна довжина камери; корисна ширина камери; глибина на королях;
запас за висотою в підмостових габаритах.
Габарити суден, що
прямують на шлюзування, повинні відповідати габаритам шлюзу з урахуванням нормативних
запасів.
2.6. Розрахункова довжина групи суден,
що мають шлюзуватися одночасно, не повинна перевищувати корисної довжини камери
шлюзу.
2.7. Розрахункова ширина суден, які
шлюзуються одночасно і стоять поряд, не повинна перевищувати корисної ширини
камери шлюзу та запасів за шириною камери з обох сторін.
2.8. Глибина на королі шлюзу
визначається як різниця між відміткою проектного рівня води і відміткою короля.
2.9. Запаси суден за довжиною, шириною
та глибиною при шлюзуванні визначаються Правилами пропуску суден через
судноплавні шлюзи України, затвердженими наказом Міністерства транспорту
України від 20.10.2003 N 809, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України
04.11.2003 за N 1010/8331 (далі - Правила пропуску суден через судноплавні
шлюзи України).
2.10. Залежно від способу подачі води
системи живлення камер поділяються:
на зосереджену
(головну) систему, коли вода подається в камеру з-під воріт верхньої голови
шлюзу;
на розподільну
систему, коли вода до камери подається через водопровідні галереї, які
розміщені в стінах та днищі камери шлюзу.
2.11. Залежно від способу скидання
води в нижній б'єф під час спорожнення камери шлюзу системи поділяються на:
систему живлення, при
якій вода скидається у підхідні канали;
систему живлення,
коли вода скидається в нижній б'єф з допомогою системи галерей бокового
водовипуску, розміщеної поза підхідними каналами.
3. Завдання технічної експлуатації судноплавних
гідротехнічних споруд
3.1.1. Технічна експлуатація СГТС
повинна забезпечувати надійну та безпечну роботу кожної споруди відповідно до
її призначення шляхом неухильного виконання вимог чинного законодавства та цих
Правил. Кожна СГТС повинна мати паспорт установленого зразка і чинне Свідоцтво
про придатність до експлуатації, видане Регістром.
3.1.2. Експлуатаційний персонал шлюзів
в обсязі, необхідному для відповідної посади, повинен:
знати конструкцію
СГТС, її механічне та електротехнічне обладнання, правила та інструкції щодо їх
експлуатації;
утримувати СГТС та її
механічне й електротехнічне обладнання справними;
тримати аванпорти і
підхідні канали в межах СГТС у безпечному для судноплавства стані;
проводити технічне
обслуговування - догляд, огляди, поточний та капітальний ремонти споруд та
їхнього обладнання;
здійснювати
систематично нагляд за станом споруд і обладнання відповідно до інструкцій,
правил та графіків;
підтримувати
зовнішній вигляд СГТС, а також чистоту і порядок на своїх робочих місцях.
3.1.3. Загальне керівництво
експлуатацією СГТС здійснюється ДП "Укрводшлях".
3.2. Основні принципи організації
експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд
3.2.1. СГТС та їхнє обладнання повинні
відповідати затвердженій проектно-конструкторській і технічній документації.
Унесення в
конструкцію та обладнання СГТС змін, унаслідок яких можуть змінитися
експлуатаційні параметри споруди, установлені проектом, допускається тільки за
згодою ДП "Укрводшлях" та погодженням з Регістром і
генпроектувальником.
3.2.2. Для забезпечення безперебійної
роботи СГТС, її механічного та електротехнічного обладнання необхідно
здійснювати технічне обслуговування і ремонт відповідно до встановлених чинним
законодавством вимог і цих Правил.
3.2.3. Перспективні плани покращення
технічного стану СГТС складаються на основі аналізу результатів спостережень і
досліджень, а також оглядів споруд на п'ять років.
Річні плани
покращення технічного стану СГТС складаються на підставі поданої та
затвердженої у встановленому порядку техніко-кошторисної документації згідно з
чинним законодавством.
3.2.4. Про всі несправності, виявлені
під час експлуатації СГТС, її механічного і електротехнічного обладнання,
робиться запис у Вахтовому журналі суднопропуску. Неполадки основного
обладнання, які перешкоджають суднопропуску, повинні усуватися негайно.
3.2.5. Знати ці Правила і дотримуватися
їх слід обов'язково всім працівникам СГТС та ДП "Укрводшлях", робота
яких пов'язана з експлуатацією споруд.
3.2.6. Перевірку знань експлуатаційним
персоналом цих Правил слід проводити не рідше одного разу на рік.
3.2.7. Перевірку знань інженерно-технічними
працівниками цих Правил, які не входять до складу вахтового персоналу, слід
проводити один раз на три роки.
3.2.8. Контроль за дотриманням Правил
зобов'язані здійснювати начальники, головні інженери і головні спеціалісти та
інженери СГТС, а також служб і відділів ДП "Укрводшлях".
3.3.1. На кожній СГТС, яка
експлуатується, повинні бути документи, що відображають її проектні та фактичні
параметри, зміни в конструкціях або зміни, що відбулися в умовах роботи, а
також документи, які визначають умови експлуатації відповідно до вимог чинного
законодавства та цих Правил.
3.3.2. Повний комплект усіх креслень і
схем СГТС та її обладнання зберігається на СГТС.
Усі зміни в
обладнанні та схемах слід негайно вносити до виконавчих креслень і
підтверджувати підписами відповідальних осіб.
3.3.3. На пульті керування СГТС
повинен бути комплект виконавчих принципових і монтажних схем керування,
сигналізації та захисту, силової та освітлювальної мереж.
Принципові схеми
електропостачання, електричних силових кіл основного обладнання, кіл керування
і захисту вивішуються на видному місці у приміщенні цієї електроустановки, а
також додаються до відповідних інструкцій.
3.3.4. Інструкції щодо керування
процесом шлюзування складаються з урахуванням місцевих умов суднопропуску,
особливостей СГТС, обладнання і схем керування кожного шлюзу.
3.3.5. Усі інструкції один раз на
п'ять років повинні переглядатися з урахуванням змін, що відбулися в
обладнанні, схемах керування і захисту, режимах роботи СГТС та обладнання, а
також у чинному законодавстві. Якщо змін немає, то на інструкції робиться
помітка про те, що вона перевірена і строк її дії подовжено.
3.3.6. Усі значні поточні зміни і
доповнення слід уносити в інструкцію (у вигляді циркулярів) негайно і доводити
їх під підпис до відома працівників, для яких знання цієї інструкції
обов'язкове.
Унесення змін в
інструкцію підтверджується підписом начальника СГТС з посиланням на документ,
на підставі якого цю зміну зроблено.
3.3.7. На кожній СГТС повинен бути
перелік чинних інструкцій із зазначенням посад, для яких знання інструкції і
перевірка знань обов'язкові.
3.4. Порядок приймання судноплавних
гідротехнічних споруд в експлуатацію
3.4.1. Приймання в експлуатацію
новозбудованих і реконструйованих СГТС здійснюється відповідно до чинного
законодавства, у тому числі Порядку прийняття в експлуатацію закінчених
будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
13 квітня 2011 року N 461, із залученням представника Регістру.
3.4.2. Керівний експлуатаційний
персонал СГТС (начальник і головні спеціалісти) повинен призначатися не менше
ніж за рік до введення її в експлуатацію і повинен брати участь у проведенні
виробничих випробувань і випробувань конструкцій та обладнання, а також у
прийманні СГТС робочою комісією в складі представників експлуатаційної
організації, підрядника, проектної організації, ДП "Укрводшлях" і
органів контролю.
Черговий та інший
обслуговувальний персонал призначається за 1-2 місяці до введення СГТС в
експлуатацію і за цей період повинен пройти виробниче навчання і перевірку
знань для допуску до самостійної роботи.
До введення СГТС в
експлуатацію персонал зобов'язаний вивчити проектно-конструкторську і технічну
документацію з будівництва, реконструкції і монтажу обладнання.
3.4.3. Уведення в експлуатацію СГТС
після капітального або поточного ремонту здійснюється після закінчення всіх
ремонтних робіт, які забезпечують експлуатацію споруди відповідно до чинного
законодавства.
3.4.4. Приймання об'єктів після
капітального ремонту здійснюється комісією, призначеною наказом начальника ДП
"Укрводшлях" або начальника СГТС, із залученням представника
Регістру. До складу комісії у разі потреби можуть залучатись фахівці
спеціалізованих і проектної організацій та органів контролю.
3.4.5. Порядок приймання закінчених
об'єктів поточного та капітального ремонтів визначається чинним законодавством.
3.4.6. Результати роботи приймальної
комісії оформляються актом приймання, у якому подається перелік поданої
документації, стислий опис виконаних робіт, оцінка їх якості, кошторисна і
фактична вартість ремонту, а також висновок комісії.
3.4.7. Після закінчення робіт з
ремонту електротехнічного обладнання додатково повинна проводитися перевірка та
регулювання механізмів, положення затворів, блокування і сигналізації.
3.4.8. Після закінчення ремонтних
робіт в осушеній камері шлюзу завершення робіт у підводній частині шлюзу
оформляється актом.
3.4.9. Роботи, виконані під час
поточного ремонту, записуються до ремонтного журналу, а роботи, пов'язані із
заміною окремих вузлів і деталей, - до паспортів СГТС і обладнання.
3.5.1. Начальник і головний інженер
СГТС та головні спеціалісти зобов'язані забезпечувати безпечні умови праці на
СГТС шляхом систематичного проведення організаційних і технічних заходів
відповідно до чинного законодавства, в тому числі Правил безпеки праці під час
експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд, затверджених наказом
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 14.06.2006 N 363,
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.06.2006 за N 761/12635.
3.5.2. Кожний працівник СГТС
відповідно до посади повинен знати та точно виконувати вимоги чинного
законодавства стосовно пожежної безпеки та інструкцій з охорони праці і
пожежної безпеки, розроблених для СГТС.
3.5.3. До самостійної роботи на СГТС
допускаються тільки особи, які пройшли навчання і оволоділи безпечними методами
праці та пройшли перевірку знань правил охорони праці, пожежної безпеки та дій
в аварійних ситуаціях.
3.5.4. Усі працівники СГТС повинні
проходити навчання та інструктаж на робочому місці в порядку, визначеному
чинним законодавством. Проведення інструктажів оформляється в журналах та
особовій картці працівника.
3.5.5. На СГТС слід здійснювати
систематичний контроль за виконанням вимог правил безпеки праці під час її
експлуатації та ремонту, а також організаційно-технічні заходи триступеневого
контролю. Керівники і головні спеціалісти підрозділів зобов'язані всіляко сприяти
наглядовим організаціям у проведенні контролю за станом техніки безпеки й
охорони праці та пожежної безпеки.
3.5.6. На кожній СГТС повинна бути
прошнурована книга встановленої форми для записів зауважень щодо техніки
безпеки та дотримання вимог санітарних норм і правил.
3.5.7. Кожний уповноважений працівник
СГТС зобов'язаний негайно повідомити керівництву про всі порушення правил
техніки безпеки, які є небезпечними для людей або для цілісності конструкцій та
обладнання, а також про всі помічені ним несправності частин і конструкцій
споруди, обладнання і пристосувань.
3.5.8. Працівники СГТС повинні вміти
плавати, користуватися весловим човном, знати правила рятування потопаючих і
вміти надавати першу допомогу постраждалим при нещасних випадках.
3.5.9. Кожна СГТС повинна бути
постійно вкомплектована справними захисними, рятувальними і протипожежними
засобами відповідно до затверджених норм. Ці засоби необхідно зберігати в
легкодоступних місцях у повній готовності до використання в будь-який час.
3.5.10. Під час проведення на СГТС
ремонтних або науково-дослідних робіт сторонньою організацією під керівництвом
її технічного персоналу заходи щодо забезпечення безпечних умов праці повинні
бути визначені спільним протоколом, підписаним керівництвом СГТС і керівником
робіт.
3.5.11. Відповідальними за випадки
виробничого травматизму на СГТС є особи з числа адміністративно-технічного
персоналу, які не забезпечили безпечні умови праці працівників і навчання їх
безпечним методам роботи, а також особи, котрі порушили правила охорони праці
та правила технічної експлуатації.
3.5.12. Стосовно кожного випадку
виробничого травматизму та порушення правил охорони праці керівництво
підрозділу повинне своєчасно провести ретельне розслідування і вжити заходів
для запобігання подібним випадкам у майбутньому.
Розслідування та
облік нещасних випадків мають здійснюватися відповідно до вимог чинного
законодавства.
4. Технічна експлуатація гідротехнічної та будівельної
частин судноплавних гідротехнічних споруд
4.1. Конструкції судноплавних
гідротехнічних споруд
4.1.1. Регулярні огляди, спостереження
та дослідження за бетонними, залізобетонними та кам'яними конструкціями СГТС
проводяться згідно з інструкціями і графіками.
4.1.2. Бетонні, залізобетонні та
кам'яні конструкції СГТС у процесі їх експлуатації повинні постійно відповідати
передбаченим проектом вимогам стосовно:
несучої здатності
(міцності та стійкості);
установленого
обмеження деформацій;
опірності утворенню
тріщин;
водонепроникності та
стійкості проти руйнівного впливу кліматичних факторів і води.
4.1.3. Бетонні, залізобетонні та
кам'яні конструкції СГТС повинні триматися справними і забезпечувати сприйняття
проектних навантажень.
4.1.4. Підводні та надводні частини
споруд необхідно періодично оглядати відповідно до графіка.
4.1.5. Судноплавні камери шлюзів
необхідно періодично осушувати для огляду і ремонту підводної частини.
Періодичність
осушення встановлюється ДП "Укрводшлях" і не повинна перевищувати
п'ять років.
4.1.6. Необхідно вести систематичні
спостереження за деформаціями, водонепроникністю бетону і залізобетону,
утворенням у них тріщин, а також за появою тріщин у швах кам'яної кладки.
У разі виявлення
недопустимих відхилень від передбачених проектом необхідно виявити причини
відхилень і розробити заходи щодо їх усунення. Якщо необхідно, до цієї роботи
залучаються спеціалізовані організації.
4.1.7. Під час оглядів бетонних,
залізобетонних і кам'яних конструкцій особливу увагу слід звертати на: стан
штрабного бетону та кам'яної кладки біля закладних частин воріт і затворів,
тонкостінних конструкцій; стан бетону та кам'яної кладки порогів, водобоїв,
водопровідних галерей; поверхні бетону і швів кам'яної кладки; появу в бетонних
конструкціях нашарувань продуктів вилуговування, іржавих патьоків та
відшарування плит-оболонок, а також на стан ущільнень (шпонок)
температурно-осадових швів, наявність фільтрації води і виносу ґрунту через ці
шви.
4.1.8. Висотне положення порогів
шлюзів слід систематично перевіряти шляхом нівелювання спеціальних марок,
установлених на цих частинах споруд.
4.1.9. У разі виявлення фільтрації
через штрабний бетон і зменшення його міцності нижче встановленого обмеження
бетон слід замінити новим.
4.1.10. Для визначення ступеня
агресивності дії води на бетон і кам'яну кладку необхідно періодично здійснювати
хімічний аналіз води, яка профільтрувалася, і води з верхнього б'єфа.
У разі виявлення
підвищеної агресивності води відносно бетону особливо коли спостерігається
значна фільтрація, слід вжити заходів для ліквідації або зменшення агресивного
впливу води. Для розроблення необхідних заходів рекомендується залучати
спеціалізовані організації.
4.1.11. Щоб запобігти інтенсивному
руйнуванню плит-оболонок, слід вчасно відновлювати шви між ними і ліквідовувати
пустоти за плитами-оболонками.
4.1.12. Пошкодження поверхні бетонних
і залізобетонних конструкцій необхідно усувати. Ліквідація значних пошкоджень
бетону повинна здійснюватися відповідно до проекту.
4.1.13. Наріжні частини бетонних
конструкцій та стін камер у місцях можливого руйнування мають бути закруглені і
облицьовані металом або захищені відбійними пристроями від навалу суден.
4.1.14. Бетон гідротехнічних та
будівельних конструкцій необхідно захищати від попадання на нього мінеральних
мастил.
4.1.15. Узимку біля залізобетонних
конструкцій, не розрахованих на вплив суцільного льодового поля, необхідно
підтримувати майни.
Місця розташування
майн установлюються згідно з проектом і контролюються ДП
"Укрводшлях", виходячи з конкретних умов.
4.1.16. Вода, що попадає на поверхню
бетону і кам'яної кладки, повинна вільно відводитися. Якщо є місця застою води,
то необхідно забезпечити її стікання шляхом прокладання зливовідвідних труб або
створення необхідного нахилу поверхні.
4.1.17. Шпонки температурно-осадових і
температурних швів СГТС у процесі експлуатації під час вертикальних і
горизонтальних переміщень окремих частин споруди повинні забезпечувати захист
від фільтрації води через шви.
4.1.18. Необхідно стежити за станом
шпонок температурно-осадових і температурних швів. У разі виявлення фільтрації
через шпонку слід ретельно перевірити її стан, виявити причини фільтрації та
усунути їх.
4.1.19. Депресійна крива
фільтраційного потоку в тілі земляних гребель та дамб не повинна підійматися
вище проектної величини і знаходитися в зоні промерзання землі.
4.1.20. Фільтрація води через тіло
споруди не повинна викликати явищ суфозії (винесення часток ґрунту).
4.1.21. Укоси земляних споруд слід
тримати у справному стані, який забезпечує збереження проектної величини їх
закладання.
На укосах гребель і
дамб, які мають екрани, а також на дренажних пристроях не повинно бути дерев та
чагарників.
4.1.22. Протифільтраційні, дренажні та
зливовідвідні системи повинні бути справними і забезпечувати необхідне гасіння
напору та вільне відведення розрахункових витрат води до водозбірників.
4.1.23. На земляних спорудах (греблях,
дамбах) рекомендується мати знаки, які відмічають попікетну довжину споруди,
початок і кінець закруглень, а також місця розміщення в тілі споруди понурів,
екранів, діафрагм, закритих дренажів і кабельних, водопровідних та інших
комунікацій.
На особливо важливих
земляних греблях установлюється освітлення.
4.1.24. На земляних спорудах
проводяться регулярні спостереження за деформаціями окремих частин споруди,
рівнями води в п'єзометрах, фільтрацією через тіло і основу, витратами води
через дренажні пристрої та розвантажувальні свердловини, станом кріплення
укосів.
4.1.25. У разі підвищення депресійної
кривої вище допустимих меж слід з'ясувати причини цього явища і вжити заходів
для дренування відповідних ділянок споруди.
Якщо виявлено
кольматацію тіла дренажних призм і наслонних дренажів, деформації та руйнування
окремих частин, закритих дренажів, то необхідно усунути ці дефекти шляхом
перебирання, ремонту або підсилення.
4.1.26. Виявлені промоїни, зсуви,
осідання, випинання ґрунту і вимивання його в дренажі, каверни та тріщини в
тілі споруди, руйнування кріплення укосів і зливовідвідних пристроїв необхідно
ліквідувати та усунути причини їх виникнення.
4.1.27. Виявлені в тілі споруди ходи
землерийних тварин слід ліквідувати. Для боротьби із землерийними тваринами
необхідно залучати відповідні служби.
4.1.28. Якщо має місце застій води на
гребені або берегах земляних споруд, то слід організувати її відведення.
4.1.29. Рити шурфи і котловани в тілі
напірних земляних споруд або безпосередньо близько до них без проекту не
дозволяється.
4.2.1. Межі території СГТС або окремої
споруди повинні бути нанесені на планшет, відповідно оформлені і закріплені на
місцевості межовими знаками.
4.2.2. Документація на володіння
землею повинна зберігатися в архіві СГТС.
4.2.3. На СГТС мають належним чином
триматися територія (планування), дороги, мости, тротуари, пожежні проїзди і
під'їзди, кабельні, водопровідні та каналізаційні комунікації, зовнішнє
освітлення, озеленення відповідно до вимог чинного законодавства.
4.2.4. Територія СГТС повинна бути
огороджена.
Під'їзні дороги, на
яких не дозволяється рух транспорту загального користування, на межі СГТС слід
обладнати шлагбаумами.
4.2.5. До початку паводкового періоду вся
водозливна мережа повинна бути підготовлена до пропускання паводка, напірні
канави та кювети мають бути звільнені від снігу, отвори проходів кабелів, труб,
вентиляційних каналів, що лежать нижче рівня паводкових вод, ущільнені, засоби
відкачування перевірені та приведені до готовності.
4.2.6. Після проходження паводка
територія СГТС і акваторія негайно очищаються від сміття.
Якщо з'явилися
осідання в засипках споруд і будівель, то необхідно усунути причини їх появи, а
місця осідань засипати ґрунтом та ущільнити його.
4.2.7. На території СГТС не повинні
знаходитися сторонні предмети, скупчення будівельних матеріалів та обладнання,
які не використовуються під час експлуатації.
4.2.8. Озеленення території СГТС
необхідно здійснювати шляхом дернування та залуження схилів і горизонтальних
ділянок та насадження дерев і декоративних чагарників.
Зелені насадження
необхідно доглядати й охороняти від пошкоджень та знищення.
4.2.9. Акваторію СГТС слід тримати в
чистоті, сміття, що плаває в зоні дії механізмів і затворів, обов'язково
систематично виловлювати і видаляти.
4.2.10. Згідно з чинним законодавством
на акваторії СГТС скидання нафти, шкідливих речовин, залишків вантажів, сміття
і стічних вод, незалежно від ступеня їх очищення, не дозволяється.