МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Про затвердження Державних
санітарних правил і норм для підприємств і суден, що виробляють продукцію з
риби та інших водних живих ресурсів
(від
06.05.2003)
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
4
червня 2003 р. за N 435/7756
Відповідно
до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення"
НАКАЗУЮ:
1.
Затвердити Державні санітарні правила і норми для підприємств і суден, що
виробляють продукцію з риби та інших водних живих ресурсів, що додаються.
2.
Головному санітарно-епідеміологічному управлінню Міністерства охорони здоров'я
України цей наказ довести до установ і закладів державної
санітарно-епідеміологічної служби, міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади в установленому порядку.
3.
Контроль за виконанням наказу покласти на начальника Головного
санепідуправління Міністерства охорони здоров'я України Бережнова С.П.
4.
Уважати такими, що не застосовуються на території України, "Санитарные
правила для береговых рыбообрабатывающих предприятий", затверджені
Міністерством охорони здоров'я СРСР 24.07.81 N 2509-81.
Перший заступник Державного
секретаря, Головний державний санітарний лікар України О.В.Лапушенко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства охорони здоров'я України
06.05.2003
N 197
Зареєстровано
в Міністерствіюстиції України
4
червня 2003 р. за N 435/7756
ДЕРЖАВНІ
САНІТАРНІ ПРАВИЛА І НОРМИ
для підприємств і суден, що
виробляють продукцію з риби та інших водних живих ресурсів
1.1.
Державні санітарні правила і норми для підприємств і суден, що виробляють
продукцію з риби та інших водних живих ресурсів (далі - санітарні правила) -
обов'язковий для виконання нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої
влади в галузі охорони здоров'я, який встановлює санітарно-гігієнічні та
санітарно-протиепідемічні вимоги до виробництва продукції з риби та інших
водних живих ресурсів.
1.2.
Санітарні правила поширюються на діючі берегові переробні підприємства і судна,
які виробляють продукцію з риби та інших водних живих ресурсів, незалежно від
форм власності.
1.3.
Контроль за виконанням вимог санітарних правил відповідно до чинного
законодавства здійснюють установи та заклади державної
санітарно-епідеміологічної служби.
2.
Діючі переробні підприємства, які виробляють продукцію для реалізації в межах
України:
- виконують вимоги щодо
санітарного утримання підприємств в повному обсязі;
- повинні виконати протягом
5 років від дати введення в дію цих санітарних правил вимоги, які можуть бути
впроваджені після реконструкції та механізації виробничих процесів, з
погодженням з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної
служби графіка виконання відповідних робіт;
- виконують вимоги щодо
перепланування та благоустрою території в строки, узгоджені з територіальними
установами державної санітарно-епідеміологічної служби.
2.1.
Переробні підприємства, що будуються, застосовують ці санітарні правила в
повному обсязі.
2.2.
Вимоги цих санітарних правил повинні виконувати в повному обсязі переробні
підприємства та судна, які виготовляють продукцію для експорту.
2.3.
Випуск продукції переробними підприємствами здійснюється з дозволу
територіальних установ державної санітарно-епідеміологічної служби (додаток 1). Асортимент продукції, що виробляється, повинен
узгоджуватись з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної
служби для переробних підприємств - щорічно, а для рибопереробних суден - перед
виходом у рейс.
2.4.
Підприємства мають право виробляти продукцію з риби та інших водних живих
ресурсів у відповідності до дозволу на право виготовлення продукції з риби та
інших водних живих ресурсів у встановленому асортименті за видами або групами
(далі - дозвіл). Дозвіл одержують підприємства при введенні їх в експлуатацію і
підтверджують його у разі зміни асортименту продукції, що виготовляється (за
групами), устаткування технологічних ліній чи інших показників роботи, вказаних
в акті перевірки технічного оснащення та санітарного стану підприємства.
2.5.
Підставою для отримання дозволу є позитивний висновок державної
санітарно-епідеміологічної експертизи.
2.6.
Дозвіл видається територіальними установами державної
санітарно-епідеміологічної служби. У разі розширення асортименту складається
доповнення до дозволу.
2.7.
При порушенні технологічних або санітарно-гігієнічних умов виробництва дозвіл
може бути вилучений у підприємства за всіма або деякими найменуваннями
продукції на термін, необхідний для усунення виявлених порушень. Право
вилучення дозволу має організація, яка видала дозвіл. Про вилучення дозволу
вказується в акті планової (позапланової) перевірки підприємства та робиться
відповідний запис у розділі дозволу "Особливі відмітки".
Автоматично
анулюється дозвіл на право вироблення продукції, встановленої як джерело
захворювань споживачів.
Повторна
видача дозволу здійснюється в порядку, зазначеному вище.
2.8.
Дозвіл оформлюється в двох примірниках: перший видається підприємству, другий
залишається організації, яка видала дозвіл.
Термін
дії дозволу - 3 роки.
3. Вимоги до переробних підприємств
3.1.1.
Залежно від потужності й асортименту продукції, яку виробляють, до складу
переробного підприємства можуть входити такі виробництва: холодильне,
засолювальне, консервне, пресервне, ікряне, баликове, коптильне, кулінарне,
риб'ячого жиру, білкових концентратів, білкової ікри, кормової та технічної
продукції, виробництва льоду, жерстяно-банкове тощо.
3.1.2.
Будівництво, реконструкція підприємств (цехів), споруд здійснюється за
погодженням із закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.
3.1.3.
Новозбудоване (реконструйоване) переробне підприємство (цех) приймається в
експлуатацію у порядку, встановленому законодавством, згідно з основними
вимогами й умовами прийняття в експлуатацію об'єктів за погодженням із
закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.
3.1.4.
Робота цеху на новому технологічному обладнанні, а також відремонтованому чи
після реконструкції дозволяється лише за узгодженням з територіальними
установами державної санепідслужби, після його санітарної обробки з
обов'язковим подальшим мікробіологічним контролем.
3.1.5.
В усіх цехах переробного підприємства мають регулярно проводитись санітарні дні
та зміни. Графік проведення санітарних днів та змін на підприємстві
узгоджується з лабораторією підприємства і затверджується директором. При
незадовільному санітарному стані виробництва на вимогу виробничої лабораторії
або установ державної санітарно-епідеміологічної служби можуть проводитися
позапланові санітарні дні та зміни.
3.1.6.
Санітарному контролю підлягають усі об'єкти, які контактують з харчовими
продуктами.
3.1.7.
Візуальний контроль сировини, напівфабрикатів, готової продукції та санітарного
стану технологічного обладнання є обов'язковим і проводиться виробничою
лабораторією кожні дві години в зміну.
3.1.8.
Санітарно-мікробіологічний контроль сировини, напівфабрикатів, допоміжних
матеріалів, санітарного стану виробництва проводять відповідно до нормативних
документів, затверджених Міністерством охорони здоров'я.
3.1.9.
Переробні підприємства, які виготовляють консерви, пресерви, солону, копчену,
ікряну, варено-морожену продукцію, кулінарну продукцію, повинні мати виробничу
лабораторію (за наявності консервного та пресервного виробництва - обов'язково
передбачати в штаті лабораторії спеціаліста-мікробіолога).
У
разі відсутності на переробному підприємстві (крім консервних) бактеріологічної
лабораторії, мікробіологічний контроль здійснюють на договірних засадах
лабораторії, акредитовані у встановленому законодавством порядку на право
проведення цих досліджень.
3.2. Вимоги
до планування переробних підприємств
3.2.1.
Територія переробного підприємства повинна бути впорядкована, мати огорожу,
транспортні, пішохідні шляхи та виробничі майданчики з твердим водонепроникним
покриттям, зливову каналізацію, що унеможливлює застоювання атмосферних опадів,
та відповідати санітарним вимогам щодо озеленення, природного освітлення та
провітрювання, рівня стояння грунтових вод.
3.2.2.
При розміщенні переробного підприємства відносно до інших промислових
підприємств унеможливлюють несприятливу дію одного підприємства на інше.
3.2.3.
Цехи з виробництва харчової продукції та медичних препаратів повинні бути
повністю ізольовані від цехів, що виробляють технічну та кормову продукцію, і
мати окремі входи та побутові приміщення.
3.2.4.
Цехи технічної продукції мають бути віддалені від виробничих цехів харчової
продукції на відстань не менше 50 м і відокремлені від останніх зоною зелених
насаджень.
3.2.5.
На території переробного підприємства забороняється розташування будівель та
приміщень, функціонально не пов'язаних із виробництвом та обслуговуванням
підприємства (робітників).
3.2.6.
На території переробного підприємства виділяють зону санітарної охорони навколо
водопроводу, а також захисну зону навколо очисних споруд.
3.2.7.
Господарська частина території (ремонтні майстерні, гараж, склад
паливно-мастильних матеріалів, інші склади тощо) має бути віддалена від
виробничої на відстань не менше 30 м.
3.2.8.
Для збирання сміття встановлюються металеві контейнери з кришками на
асфальтованому або бетонованому майданчику, площа якого має бути не менше площі
основи передбачених сміттєзбірників. Майданчик, на якому розміщені сміттєзбірники,
має бути з трьох боків огороджений бетонованою або цегляною стіною висотою 1,5
м, мати підведення води та каналізаційний стік.
3.2.9.
Туалети для відвідувачів, експедиторів, вантажників, водіїв та інших
рекомендується влаштовувати блоковано у допоміжних будівлях з окремим виходом з
туалету за територію виробничих цехів.
3.3. Вимоги
до планування виробничих приміщень
3.3.1.
Площу та об'єм виробничих приміщень установлюють з урахуванням технологічного
процесу і забезпечення на кожного працівника (з розрахунку на максимальну
кількість людей, зайнятих в одній зміні) не менше 4,5 кв. м площі та 15 куб. м
повітря.
3.3.2.
Висоту виробничих приміщень установлюють залежно від обладнання, яке
застосовують, та умов видалення надмірних волого-, тепло-, газовиділень з
робочої зони, але не менше 4,2 м.
Висота
приміщень жиро-борошняних цехів, лакування та літографування, виробництва
металевих банок і виготовлення карагінану має бути не менше 6 м.
3.3.3.
Виробничі приміщення цеху розташовують за ходом технологічного процесу таким
чином, щоб виключити перехрещування потоків та контакти сирих і готових
продуктів, а також транспортування напівфабрикатів, не захищених від впливу
довкілля, через відкриті простори.
3.3.4.
За умови відсутності у запроектованому технологічному процесі певного
технологічного етапу (наприклад, розбирання риби) відповідне приміщення може не
передбачатися.
Виключення
певної технологічної ланки не повинно призводити до перетинання технологічних
процесів та погіршення якості і безпеки продукції.
3.3.5.
Для зберігання продукції з риби та інших водних живих ресурсів підприємству
належить мати холодильник або камери зберігання, які забезпечують температуру
відповідно до вимог нормативних документів для конкретного виду продукції.
3.3.6.
За наявності вентиляції, в підвальних приміщеннях дозволяється розміщувати
складські приміщення, холодильні камери, тузлукові, апаратні та машинні
відділення холодильних установок за умов дотримання правил техніки безпеки.
3.3.7.
Планування виробничих приміщень та розміщення устаткування мають забезпечувати
можливість їх санітарної обробки.
3.3.8.
Підлога виробничих приміщень має бути рівною, твердою, з незадсорбовною
поверхнею, бути неслизькою, виконаною із міцного, нетоксичного, водо-,
кислото-, луго- та олієстійкого матеріалу, легко піддаватися очищенню та
дезінфекції.
Підлога
має бути з нахилом до каналізаційних трапів, розміщених осторонь від робочих
місць і проходів.
Нахили
лотків та каналів мають бути не менше нахилу підлоги. Напрямок нахилів має бути
таким, щоб стічні води стікали в отвори лотків, каналів, обладнаних знімними
решітками, та не перехрещували проходи, проїзди.
3.3.9.
Внутрішні стіни мають бути покриті водонепроникним матеріалом світлого кольору,
дозволеним Міністерством охорони здоров'я (керамічною плиткою,
корозійно-стійкими металевими листами (листова сталь та алюмінієві сплави) або
неметалевим покриттям з доброю якістю поверхні, стійким до ударів та таким, що
легко піддається ремонту, тощо).
Стіни
мають бути без виступів, комунікації (труби, кабелі тощо) сховані в товщі стіни
чи охайно зашиті.
3.3.10.
Стелі виробничих приміщень мають бути з водостійкою поверхнею, яку можна
очистити чи вимити, мають бути пофарбовані емульсійними фарбами світлого
кольору чи побілені.
У
приміщеннях з елементами, що виступають на стелі (балками, трубами тощо),
рекомендується встановлювати підвісну стелю.
3.3.11.
Двері, через які надходить продукція, повинні бути достатньо широкими, обшиті
корозійно- та ударостійкими матеріалами або виготовлені з них, а також легко
митися.
3.3.12.
Розміщення устаткування у виробничих цехах не повинно утворювати місць, не
доступних для прибирання та дезінфекції.
3.3.13.
Для зберігання прибирального інвентарю, мийних та дезінфекційних засобів мають
бути передбачені на кожній виробничій ділянці або у кожному цеху комори, шафи
тощо.
3.3.14.
У виробничих приміщеннях мають бути передбачені:
- водорозбірні крани з
розрахунку 1 кран на 150 кв. м площі, але не менше одного на приміщення;
- кронштейни для
підвішування шлангів;
- раковини з підведенням
через змішувачі холодної та гарячої води для миття рук, оснащені милом, щіткою,
дезінфекційним розчином, електрорушником або серветками разового використання.
Раковини мають встановлюватися в кожному виробничому приміщенні при вході, а
також на відстані не більше 15 м від робочого місця, з розрахунку 1 змішувач на
20 осіб;
- фонтанчики для пиття або
сатураторні установки - на відстані не більше 70 м від робочого місця.
3.3.15.
Виробничі площі, технологічне обладнання можуть бути використані для роботи з
нерибними харчовими продуктами за дозволом органів державної ветеринарної
медицини за умови, що на даний час продукція з риби та інших водних живих
ресурсів вироблятися не буде.
3.4.
Вимоги до водозабезпечення та каналізації
3.4.1.
Водопостачання переробних підприємств повинно забезпечуватися шляхом
підключення до централізованого господарсько-питного водопроводу, а за його
відсутності - через самостійний водопровід. Вода, яку використовують на
технологічні потреби, у тому числі на виробництво консервів, має відповідати
вимогам ГОСТ 2874. Лабораторно-виробничий контроль водопостачання здійснюють
відповідно до додатка 2.
3.4.2.
Система водопостачання, вибір вододжерела та його обладнання мають бути узгоджені
із закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.
3.4.3.
Водопровідний вузол має міститися в ізольованому приміщенні, мати крани для
відбирання проб, манометри, трапи для стоку, зворотні клапани, що допускають
рух води тільки в одному напрямі.
3.4.4.
На всіх водопроводах незалежно від відомчого підпорядкування, які подають воду
як з поверхневих, так і з підземних джерел, створюють зони санітарної охорони.
3.4.5.
З'єднання мереж господарсько-питного та технічного водопроводів категорично забороняється.
3.4.6.
Труби, арматура, устаткування, що застосовуються при обладнанні внутрішніх
систем холодного та гарячого водопостачання, повинні відповідати вимогам СНиП
2.04.01.
3.4.7.
Для уникнення конденсації вологи на водопроводах, температура поверхні яких
нижче температури приміщення, має бути передбачена їх теплова ізоляція.
3.4.8.
Водопровідні, каналізаційні, парові, газові труби мають бути пофарбовані
відповідно до СНиП 2.04.01.
3.4.9.
Норми витрат води на господарсько-побутові потреби на підприємстві зазначені в
табл. 1.
Норма
витрат води для миття підлоги, панелей та стін за зміну:
- у виробничих приміщеннях,
які вимагають особливого санітарного режиму (розроблення риби, ікряні,
консервні, кулінарні, пресервні цехи, цех медичних жирів тощо) - 10 куб. дм/кв.
м;
- у приміщеннях з невеликим
забрудненням підлоги - 5 куб. дм/ кв. м.
Норми
витрат води на технологічні потреби передбачені в технологічних інструкціях з
переробки риби та інших водних живих ресурсів та виробництва консервів і
пресервів з них.
Призначення
води |
Витрачання
води, куб. дм/добу |
|
за
наявності каналізації |
за
відсутності каналізації |
|
З питною метою та для особистої гігієни (на 1 особу) |
25 |
15 |
Душ (на 1 особу) |
40 |
- |
Їдальня (на 1 обід) |
20 |
- |
Пральня механічна (на 1 кг сухої білизни) |
60 |
- |
Транспорт (на 1 автомашину) |
600 |
- |
Поливання проїздів (на 1 кв. м) |
2 |
- |
Поливання зелених насаджень (на 1 кв. м) |
4 |
4 |
Медпункт (на 1 відвідування) |
6 |
- |
Лабораторія (на 1 кран-годину) |
40-60 |
- |
Призначення води |
за
наявності каналізації |
за
відсутності каналізації |
Миття підлоги, панелей, стін за зміну (на 1 кв. м) |
10 |
- |
Миття підлоги протягом робочої зміни (на 1 кв. м) |
3 |
- |
3.4.10.
Шланги для прибирання цеху підключають до гарячої та холодної води через
змішувачі. Кінці шлангів мають бути обладнані пістолетними насадками та
пристроями, що не дають змоги стикатися з підлогою.
3.4.11.
Морська вода, що відповідає за мікробіологічними показниками ГОСТ 2874, може
використовуватися для миття, розморожування, розбирання риби та інших водних
живих ресурсів, їх варіння, санітарної обробки устаткування.
Для
одержання пари допускається використовувати опріснену морську воду.
3.4.12.
Забір морської води необхідно проводити на ділянках, які не забруднені
нафтопродуктами, стічними водами, водоростями, що гниють.
3.4.13.
Для знезаражування морської води використовують розчин хлорного вапна чи
хлораміну концентрацією 10 г/куб. дм, препарати катамін АБ чи катапол
концентрацією 0,2-0,5 г/куб. дм, озонування, електрохлорування, а також
ультрафіолетове опромінювання бактерицидними лампами.
3.4.14.
Використання катаміну та катаполу для знезаражування води, що направляється на
охолодження консервів, не допускається.
3.4.15.
При виробництві продукції з риби та інших водних живих ресурсів, що
направляється на експорт, для всіх потреб належить використовувати питну або
знезаражену морську воду, яка відповідає вимогам, наведеним у додатку 3.
3.4.16.
Аналіз питної води проводять за ГОСТ 18963, води відкритих водойм та морської
води - відповідно до "Методических указаний по
санитарно-микробиологическому анализу поверхностных водоемов".
Результати
аналізів води (питної, морської), яку використовують для технологічних потреб,
мають бути зафіксовані в журналі (форма у додатку 2).
3.4.17.
Упорядкування системи каналізації підприємств рибної промисловості має
відповідати вимогам СНиП 2.04.01 та СНиП 2.04.03.
3.4.18.
Підприємства мають бути обладнані двома системами каналізаційних труб - окремо
для виробничих і побутових стічних вод.
3.4.19.
Трапи та труби для відведення виробничих стоків, що прокладені в міжстелевих
перекриттях, мають бути водонепроникними і проектуватися так, щоб вони не
розташовувалися над устаткуванням для виробництва харчової продукції, робочими
місцями та приміщеннями для зберігання харчових продуктів. Труби побутової
каналізації не повинні проходити через виробничі цехи, складські приміщення для
зберігання продукції та харчоблоки.
3.4.20.
Видалення виробничих та господарсько-фекальних стічних вод мають проводити
відповідно до СанПиН 4631. Забороняється скидання у відкриті водойми стічних
вод без відповідного очищення.