МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА

ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ

 

Постанова N 57

Про затвердження "Державних санітарних правил для морських суден України"

(від 20.12.2000 р.)

 

 

Я, Головний державний санітарний лікар України, Бобильова Ольга Олександрівна, розглянувши рішення координаційної комісії Головного санепідуправління МОЗ України по розробці нормативних документів від 19 жовтня 1999 р. N 7 щодо можливості затвердження "Державних санітарних правил для морських суден України" та керуючись статтею 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення",

 

ПОСТАНОВЛЯЮ:

 

1. Затвердити "Державні санітарні правила для морських суден України".

 

2. Міністерствам, комітетам, іншим центральним органам виконавчої влади, керівникам державних, кооперативних, колективних, приватних підприємств, організацій та установ незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовим особам та громадянам України, інвесторам, громадянам інших держав прийняти вказаний документ до керівництва та виконання.

 

3. Заступникам головного державного санітарного лікаря України, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Служби безпеки України, об'єктів, що мають особливий режим роботи, прийняти вказаний документ для здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

 

4. Інституту гігієни та медичної екології АМН України (А. М. Сердюку) видати цей документ в необхідній кількості.

 

Контроль за виконанням постанови залишаю за собою.

О.О. Бобильова

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Постанова Головного державного санітарного лікаря України
20.12.2000 р. N 57

 

7. Гігієна, транспорту

7.4. Водний транспорт

 

ДСП 7.7.4.-057-2000

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ДЛЯ МОРСЬКИХ СУДЕН УКРАЇНИ
 

1. Загальні положення

 

1.1. Призначення та застосування Державних санітарних правил для морських суден України

 

1.1.1. Дані Державні санітарні правила для морських суден (далі - Правила) встановлюють санітарно-гігієнічні і протиепідемічні вимоги до влаштування та упорядкування житлових, побутових, громадських, виробничих та вантажних приміщень; систем забезпечення життєдіяльності екіпажу - при проектуванні, будівництві, переобладнанні та ремонті суден, а також вимоги до утримання суден під час їх експлуатації з метою створення оптимальних умов праці та проживання екіпажу, розташування та обслуговування пасажирів; охорони навколишнього середовища.

 

1.1.2. Вимоги Правил поширюються на всі морські судна, незалежно від форми власності, зареєстровані на території України, за винятком:

 

- військових кораблів та суден;

 

- спортивних суден;

 

- суден, що не мають приміщень для перебування екіпажу, пасажирів, зберігання продовольчих продуктів та прісної води.

 

1.1.3. На несамохідні судна, які експлуатуються без екіпажу, Правила поширюються тільки в частині вимог до умов перевезення вантажів та можливих суднових стоків.

 

1.1.4. При проектуванні та будівництві малих суден (місткістю менше 1000 peг.т.) та маломірних суден (місткістю менше 100 peг.т.) вимоги Правил, крім окремо обумовлених для них пунктів, виконуються в обсязі, погодженому з усіма контролюючими органами.

 

1.1.5. Дані Правила вводяться в дію через 6 місяців після їх опублікування. З введенням в дію Правил "Санитарные правила для морских судов СССР" N 2641-82 слід вважати такими, що втратили чинність на території України.

 

1.1.6. Судна, побудовані до введення в дію цих Правил, повинні бути приведені у відповідність до їх вимог у строки, погоджені судновласниками з установами санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті Міністерства охорони здоров'я України.

 

1.1.7. Судна, будівництво яких виконується за проектами, погодженими до введення в дію цих Правил, приймаються до експлуатації протягом трьох років.

 

1.2. Відповідальність та контроль за додержанням Правил

 

1.2.1. Відповідальність за виконання вимог Правил покладається на судновласників та підприємства, що здійснюють проектування, будівництво і ремонт суден.

 

Під час експлуатації суден відповідальність за виконання вимог Правил цілком покладається на капітана судна.

 

1.2.2. Контроль за виконанням Правил покладається на установи, органи і заклади санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті Міністерства охорони здоров'я України.

 

1.2.3. Судновласники та проектні підприємства повинні подавати на погодження з органами, установами та закладами санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті проектну документацію відповідно до Положення про запобіжний санітарний нагляд при проектуванні, будівництві, переобладнанні, ремонті та прийманні до експлуатації суден та інших об'єктів і споруд, прирівняних до них П.7.7.4.017-99.

 

1.2.4. Результати погодження проектної документації оформляються у вигляді Висновку. Строк дії погодження проекту - 6 років. Продовження будівництва суден за цим проектом після закінчення зазначеного строку може бути дозволене після повторного погодження документації згідно з Положенням про запобіжний санітарний нагляд П.7.7.4.017-99.

 

1.2.5. Контроль за будівництвом, переобладнанням та ремонтом суден здійснюється органами, установами, закладами санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті порту розташування відповідного суднобудівного чи судноремонтного підприємства.

 

1.2.6. Оформлення введення до експлуатації судна після завершення будівництва, переобладнання або ремонту здійснюється відповідно до Положення про запобіжний нагляд П.7.7.4.017-99.

 

1.2.7. На кожному судні повинні бути такі санітарні документи:

 

а) санітарно-технічний паспорт судна (постійно, до списання судна з експлуатації);

 

б) суднове санітарне свідоцтво на право плавання, що підлягає заміні:

 

- для суден І та II категорій - кожні 2 роки;

 

- для суден III, IV категорій - щороку;

 

в) рейсовий санітарний журнал (постійно);

 

г) міжнародне свідоцтво про дератизацію чи свідоцтво про звільнення від дератизації, що підлягає заміні:

 

- для суден закордонного плавання - через 6 місяців;

 

- для суден, що виконують рейси в межах територіальних вод - через 1 рік.

 

1.2.8. Відповідальність за наявність на судні необхідних документів, зберігання та вчасне відновлення строку їх дії покладається на капітана судна,

 

1.2.9. Відповідальність за оформлення документів у санітарно-карантинному (санітарно-контрольному) відділі порту дозволу на право виходу в море покладається на капітана судна.

 

Відповідальність за вихід судна із порту без відповідного оформлення документів на вихід в море покладається на капітана порту.

 

1.3. Категорійність суден

 

1.3.1. Всі морські судна і прирівняні до них об'єкти за складом і обладнанням суднових приміщень та технічним оснащенням систем життєзабезпечення поділяються на чотири категорії:

 

I категорія: судна необмеженого району плавання, які здійснюють рейси тривалістю понад 5 діб;

 

II категорія: судна обмеженого району плавання, які здійснюють рейси в одній кліматичній зоні тривалістю не більше 5 діб;

 

III категорія: судна, які виконують рейси тривалістю не більше 24 годин;

 

IV категорія: судна, які виконують рейси тривалістю до 8 годин.

 

1.3.2. Категорії суден технічного та допоміжного флоту і прирівняних до них об'єктів встановлюються виходячи із конкретних умов їх експлуатації.

 

1.3.3. Категорійність судна може бути змінена у процесі його експлуатації (після переобладнання) у залежності від зміни його санітарно-технічного стану.

 

1.3.4. Питання тимчасової зміни категорійності для можливості виконання окремих рейсів більшої тривалості, ніж це передбачено проектом, розглядається санітарно-епідеміологічною установою порту припису судна з урахуванням конкретних умов (пори року, умов поповнення запасів провізії, води тощо).

 

1.4. Визначення та термінологія

 

1.4.1. Екіпаж судна - персонал, який здійснює судноводіння, енергетичне забезпечення судна, роботу систем життєзабезпечення та вантажних систем; інший штатний обслуговуючий персонал.

 

1.4.2. Виробничий (експедиційний та ін.) персонал - персонал, який забезпечує виробничу (експедиційну та ін.) діяльність судна, залежно від його призначення.

 

1.4.3. Командний склад - персонал, який здійснює керівництво експлуатаційною (експедиційною) діяльністю судна відповідно до Статуту служби на суднах та подібних документів.

 

1.4.4. Місткість - валова місткість судна відповідно до Правил Регістру.

 

1.4.5. Мале судно - судно місткістю менше 1000 peг.т.

 

1.4.6. Маломірне судно - судно місткістю менше 100 peг.т.

 

1.4.7. Пасажирське судно - судно, яке може перевозити більше 12 пасажирів.

 

1.4.8. Тривалість рейсу: для екіпажу - час від виходу із порту припису до повернення у порт припису (або зміни екіпажу в іншому порту); для пасажирів - час перебування на судні до приходу у порт призначення.

 

1.4.9. Автономність плавання - найбільший період часу плавання судна без поповнення запасів (пального, води, провізії).

 

1.4.10. Судна необмеженого району плавання - судна, які за технічним рівнем обладнання можуть здійснювати плавання в різноманітних кліматичних зонах без погіршення умов праці та проживання екіпажу.

 

1.4.11. Судна обмеженого району плавання - судна, які за технічним рівнем його обладнання, можуть здійснювати плавання тільки в помірній кліматичній зоні.

 

1.4.12. Робоча зона - обсяг простору висотою 2100 мм над рівнем палуби, на якому знаходяться місця постійного чи тимчасового перебування осіб, зайнятих виконанням виробничих операцій.

 

1.4.13. Спецодяг - робочий одяг екіпажу, передбачений для виконання робіт, пов'язаних з можливим забрудненням, намоканням, переохолодженням чи перегрівом.

 

1.4.14. Санодяг - робочий одяг, передбачений для працівників харчоблоку, а також осіб зайнятих обробкою та вантаженням харчових продуктів.

 

1.4.15. Найближчий берег - вихідна лінія, від якої, відповідно до міжнародного права, обчислюються територіальні води держави.

 

1.4.16. Особливий район - море або морський басейн, в якому, відповідно до Конвенції МАРПОЛ 73/78, повинні вживатися окремі обов'язкові заходи та засоби запобігання забрудненню з суден (гирлові порти, Азовське, Чорне, Середземне моря та інші).

 

1.4.17. Скидання - по відношенню до шкідливих речовин або стоків, що утримують такі речовини, означає будь-який витік, розлив, випорожнення, здійснене у водоймище, незалежно від того, якими обставинами це зумовлено.

 

1.4.18. Нафта - нафта у будь-якому вигляді: сира нафта, рідке пальне, мастила, нафтові залишки або очищені нафтопродукти.

 

1.4.19. Сміття - всі види твердих харчових, побутових та експлуатаційних відходів (за винятком відходів, змішаних з нафтою або іншими шкідливими речовинами), які утворюються на протязі нормальної експлуатації судна і підлягають постійному чи періодичному віддаленню.

 

1.4.20. Харчові відходи - вид сміття, що складається з відходів попередньої кулінарної обробки продуктів, невикористаних залишків приготованої страви, які не змішані з нафтою або іншими шкідливими речовинами і підлягають постійному віддаленню з судна.

 

1.4.21. Необхідно - вимога про безумовне виконання вказівки Правил.

 

1.4.22. Рекомендується - визначає, що дане рішення оптимальне, але його виконання не є обов'язковим.

 

1.4.23. Допустимо - означає, що дане рішення можливе, але не є оптимальним і потребує додаткового погодження.

 

Розділ перший.
Вимоги до проектування, будівництва, переобладнання та ремонту суден

 

2. Суднові приміщення

 

 2.1. Загальні вимоги

 

2.1.1. Дані Правила передбачають розподіл суднових приміщень на такі групи:

 

- житлові - каюти та блок-каюти, призначені для проживання екіпажу та розміщення пасажирів, виробничого і експедиційного персоналу;

 

- громадські - приміщення для харчування, відпочинку та спортивних занять;

 

- санітарні - приміщення особистої гігієни та санітарно-побутові приміщення;

 

- побутового обслуговування - приміщення, призначені для розміщення майстерень побутового обслуговування екіпажу, виробничого персоналу та пасажирів;

 

- медичного призначення - приміщення для забезпечення медичної допомоги, амбулаторного та стаціонарного лікування, виконання лікувально-профілактичних заходів;

 

- харчоблок - приміщення обробки харчових продуктів, приготування страв, випікання хліба, кондитерських виробів та ін.;

 

- суднового постачання - приміщення, призначені для зберігання провізії, солей для мінералізації опрісненої води та виробничо-технологічних цілей, спецій, столового посуду, столової і постільної білизни та ін.;

 

- адміністративні - приміщення для ведення суднової, вантажної та господарської документації;

 

- службові - приміщення, призначені для виконання операцій по керуванню судном, забезпечення зв'язку та нагляду за роботою механізмів;

 

- енергетичні - приміщення, призначені для розміщення головних та допоміжних двигунів, електророзподільного устаткування, помп, сепараторів, майстерень для ремонту обладнання;

 

- помпові - приміщення для розташування устаткувань та обладнання для виконання вантажних операцій на суднах, призначених для транспортування рідинних вантажів і зріджених газів;

 

- вантажні - приміщення для розміщення вантажів, що перевозяться.

 

2.1.2. Розміщення приміщень повинне забезпечувати безпечне та зручне пересування між ними, прохід до рятувальних засобів і засобів боротьби за живучість судна.

 

2.1.3. Взаємне розташування кают і приміщень, в яких здійснюється трудова діяльність екіпажу, повинне бути таким, щоб члени екіпажу розміщалися ближче до місць постійної праці.

 

2.1.4. Не дозволяється використовувати для розташування кают, громадських приміщень і приміщень медичного призначення такі, які не ізольовані від впливу високих та низьких температур, проникнення високих рівнів шуму, випаровування, газів, неприємних запахів та завищених рівнів вібрації.

 

2.1.5. Височина суднових приміщень повинна бути не менше 2000 мм.

 

2.1.6. Двері всіх приміщень повинні мати напис про їх призначення.

 

2.1.7. Каюти не повинні мати вихід безпосередньо на відкриті палуби.

 

2.1.8. Двері кают не повинні розташовуватися поблизу від виходів з приміщень харчоблоку, медичного призначення та санітарних приміщень.

 

2.1.9. Громадські приміщення, розміщені поряд з каютами, повинні мати достатню звукоізоляцію.

 

2.1.10. Вхід в громадські приміщення екіпажу та пасажирів слід передбачати із внутрішніх приміщень (коридорів).

 

2.1.11. Використання синтетичних матеріалів у житлових, громадських, службових приміщеннях, а також у приміщеннях медичного призначення, харчоблоків, провізійних коморах та вантажних приміщеннях, призначених для транспортування харчових вантажів, дозволяється тільки при наявності на це дозволу органів охорони здоров'я держави - виробника матеріалів.

 

При цьому повинні бути обумовлені межа насичення приміщень (м²/м³ чи кг/м³), а також температурні режими та мінімальний обмін повітря в період експлуатації приміщень.

 

2.1.12. Рівень комфортності приміщень визначається складом, розмірами, номенклатурою їх обладнання, архітектурною композицією та декоративно-оздоблювальними матеріалами.

 

На вимогу замовника або за погодженням з ким рівень комфортності може бути змінений, але він повинен бути не нижчим за встановлений цими Правилами.

 

2.2. Житлові приміщення екіпажу

 

2.2.1. На всіх суднах для розміщення екіпажу повинні передбачатися каюти з індивідуальними спальними місцями (ліжками або канапами-ліжками).

 

На суднах III та IV категорій, роботу на яких організовано бригадним методом, а екіпаж постійно проживає на березі, для тимчасового перебування вахти, а при необхідності і підвахти, повинні бути відповідно обладнані і мебльовані вартові приміщення для укриття від негоди, для відпочинку, обігріву, зберігання та підігрівання страв.

 

2.2.2. При розробці загального розташування судна пропонується використовувати типові планувальні рішення, стандартні меблі та обладнання.

 

2.2.3. Для розміщення екіпажу передбачаються такі типи житлових приміщень:

 

Таблиця 1.
Блок-каюти

 

 

Означення:

+  - передбачається

/+/- рекомендується

 

Таблиця 2.
Каюти

 

 

2.2.4. На всіх суднах місткістю 3000 peг.т. і більше для всього екіпажу повинні передбачатися одномісні каюти з індивідуальним санітарним вузлом.

 

На суднах місткістю менше 3000 peг.т., а також на пасажирських суднах допускається обладнання для екіпажу двомісних кают.

 

На суднах всіх категорій для практикантів, тимчасового складу (ремонтні бригади, рятувальні підрозділи, експедиційний склад та ін.) допускається обладнання три- та чотиримісних кают,

 

2.2.5. Для всіх типів житлових приміщень екіпажу корисний обсяг їх на 1 особу не повинен бути менше 6,0 м³.

 

Примітка:

 

При визначенні корисного обсягу приміщень - від загального обсягу слід відняти простір, займаний шафами, столами, канапами, санітарним вузлом.

 

2.2.6. Площа житлових приміщень визначається із розрахунку необхідності розміщення меблів та обладнання, передбачених для житлових приміщень, а також функціональних розмірів проходів і відстаней між каютними меблями та обладнанням.